МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖУЮ:

Декан медичного факультету Ужго- Проректор по навчальній роботі Ужгород-

родського національного універ- ського національного університету

ситету, проф. ________/Болдіжар О.О./ проф. _________/Сливка О.Г./

Програма з загальної хірургії

для студентів медичного факультету

вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації

Ужгород – 2009

Програма складена завідувачем кафедри загальної хірургії, д.м.н., професором Шимоном В.М., доцентом кафедри загальної хірургії Ужгородського національного університету, к.м.н. Пантьо В.І.

Рецензенти: д.м.н., проф. Переста Ю.Ю., професор кафедри хірургічних хвороб Ужгород­ського національного університету

д.м.н., проф. Шеремет П.Ф., професор кафедри хірургічних хвороб Ужгородського національного університету

Програма обговорена і ухвалена

на засіданні кафедри загальної хірургії з курсами травматології, оперативної хірургії та судової медицини Ужгородського національного університету

„ 28 ” серпня 2009 року (протокол № 1)

на засіданні вченої ради медичного факультету Ужгородського національного університету

„ ” ________ 200_ року (протокол № _)

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за № 52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”;

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми:

а) вона базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін – анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патоморфології; патофізіології; пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, радіології фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами хірургії, дитячої хірургії, травматології та ортопедії, нейрохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, урології, акушерства і гінекології та іншими навчальними дисципліни, де застосовуються хірургічні методи лікування, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики та надання медичної допомоги при певних патологічних станах та в період догляду за хірургічними хворими.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Програма дисципліни структурована на 2 модулі, до складу яких входятьблоки змістових модулів:

Модуль 1: Загальна хірургія. Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Травматизм. Механічні травми.

Змістові модулі

1. Введення у хірургію. Особливості догляду за хворими у хірургічному відділенні..

2. Десмургія та догляд за оперованими хворими.

3.Асептика і антисептика.

4. Хірургічні маніпуляції та оперативна хірургічна техніка.

5.Кровотечі, крововтрата та невідкладна допомога.

6.Загальна анестезіологія та реаніматологія.

7.Травматизм та ушкодження.

8.Переломи кісток, вивихи.

Модуль 2: Травматизм. Термічні та електротравми. Хірургічні інфекції. Змертвіння. Сторонні тіла. Основи клінічної онкології та аномалії розвитку. Курація хірургічних хворих.

Змістові модулі:

1. Опіки, опікова хвороба. Електротравма. Відмороження.

2. Хірургічна інфекція.

3.Змертвіння. Сторонні тіла.

4. Основи клінічної онкології та аномалій розвитку

5.Практичні навички роботи в хірургічному відділенні, операційній та хірургічному кабінеті поліклініки.

6.Курація хірургічних хворих.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні клінічні заняття з модулів 1 та 2 передбачають:

• дослідження функціональних станів у людей, зокрема, визначення груп крові;

• дослідження хворого з хірургічною патологією;

• практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;

• вирішення клінічних ситуаційних задач та тестів.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

1. комп’ютерні тести;

2. розв’язування клінічних ситуаційних задач;

3. проведення лабораторних клінічних досліджень;

4. оцінка і трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

5. контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулівздійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.