КПК_комен_2012_ч

Стаття 12

ту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотан­ ня про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Окрім цього, у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після два­ дцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільнен­ ню (ст. 278 КПК).

Якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний, обвинувачений має бути негайно звільнений уповноваженою службо­ вою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання (ст. 191 КПК).

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, упо­ вноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрю­ ваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робо­ чого дня (ч. 4 ст. 202 КПК).

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому ч. З ст. 206 КПК, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що на­ брало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваче­ ного під вартою (ст. 202 КПК).

Якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засу­ дження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувально­ го вироку без призначення покарання (ст. 377 КПК).

Зметою недопущення незаконного тримання особи під вартою або позбавлення

їїсвободи в інший спосіб ст. 206 КПК встановлено, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах тери­ торіальної юрисдикції суду перебуває особа, позбавлена свободи за відсутності судо­ вого рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування під­ став позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов'язаний також звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

37

Глава 2. Засади кримінального провадження

5. Законним затримання чи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання пі вартою є тільки в тих випадках, якщо вони здійснені відповідно до статей 183-21 КПК. Недотримання вказаних вимог закону, затримання особи, взяття її під варту аб обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального пре вадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченог цим Кодексом, тягне за собою встановлену законом відповідальність

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування з рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральне шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державне влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні нимі своїх повноважень. Конкретизує цей конституційний припис також положення ст. 13» КПК, відповідно до якої шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяль ністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджет України у випадках та в порядку, передбачених законом. Таким чином, за незаконн дії органів, які ведуть кримінальне провадження, встановлена також матеріальна від повідальність, яку перш за все несе держава. Право на відшкодування шкоди, завдано незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, надається пі­ дозрюваному, обвинуваченому (п. 17 ч. З ст. 42 КПК). Це право підозрюваного (обви­ нуваченого) разом з іншими правами, закріпленими у ст. 42 КПК, повинно бут* роз'яснено, а пам'ятка про них вручена одночасно з їх повідомленням особою, якг здійснює таке повідомлення (ч. 8 ст. 42 КПК).

Відповідно до положень ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої грома­ дянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяль­ ність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок як незаконного взяття і тримання під вартою, так і інших процесуальних дій, що обмежують права громадян (ст. 1).

Згідно зі ст. 1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного засто­ сування як запобіжного заходу тримання під вартою, незаконного затримання від­ шкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Статтею 371 КК встановлена також кримінальна відповідальність за завідомо не­ законні затримання, привід, арешт або тримання під вартою.

Стаття 13

Недоторканність житла чи іншого володіння особи

1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, про­ ведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

1. Недоторканність житла чи іншого володіння особи є однією зі складових осо­ бистої недоторканності та тісно пов'язана з правом на недоторканність особистого

38