КПК_комен_2012_ч

Стаття 68

вільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потер­ пілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо вона брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок; якщо вона особисто, її близькі родичі чи члени її сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або є інші обставини, які викликають обгрунтовані сум­ ніви в її неупередженості.

За наявності цих підстав перекладач зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у криміналь­ ному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового роз­ слідування, так і під час судового провадження (ст. 80 КПК).

У разі задоволення відводу перекладача до кримінального провадження має бути залучений інший перекладач у строк, визначений слідчим суддею, судом (ст. 83 КПК).

Не може бути підставою для відводу перекладача його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судо­ вого засідання.

Слід також зазначити, що участь перекладача у кримінальному провадженні ви­ ключає його подальшу участь у цьому провадженні як слідчого судді, судді, присяж­ ного, прокурора, слідчого, захисника, представника (статті 75-78 КПК).

Як перекладач до участі в кримінальному провадженні може залучатись також особа, яка володіє навичками сурдоперекладу. До такого перекладача можуть бути пред'явлені вимоги щодо відводу. Він наділяється відповідними правами, обов'язками і несе відповідальність на загальних підставах.

Порядок здійснення витрат, пов'язаних із залученням перекладача, а також роз­ поділ процесуальних витрат і оскарження відповідного рішення суду регулюються статтями 122, 124, 126 КПК.

Правовий статус, роль перекладача у досудовому розслідуванні та судовому про­ вадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 29, 42, 56, 66, 79, 80, 83, 122, 126, 224, 327, 376, 517, 567, 581, 584 КПК.

2.У статті, що коментується, міститься вичерпний перелік процесуальних прав і обов'язків перекладача.

3.У разі виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду перекладач зобов'язаний з'явитись за цим викликом навіть тоді, коли у нього є передбачені за­ коном підстави для самовідводу. Свій обов'язок заявити самовідвід перекладач може реалізувати, з'явившись на виклик і повідомивши слідчому, прокурору, слідчому судді або суду про обставини, які унеможливлюють його участь у кримінальному провадженні.

4.Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетент­ ності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, по­ терпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,

5.За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе встановлену законом від­ повідальність, яка може бути адміністративною чи кримінальною.

219

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разі злісного ухилення перекладача від явки до суду (ст. 1853 КУпАП), а також за його злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (ст. 1854 КУпАП).

Злісним ухиленням перекладача від виконання своїх обов'язків може бути визна­ но в тому випадку, якщо він умисно, без поважних причин не з'являється до слідчого чи суду, не реагує на виклики, не відповідає на телефонні дзвінки, змінює місце про­ живання або приховує місце свого фактичного перебування, посилається на неіснуючу хворобу тощо.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, що можуть бути застосовані до перекладача, визначені ст. 138 КПК.

За здійснений перекладачем завідомо неправильний переклад настає кримінальна відповідальність за ст. 384 КК, а відмова перекладача без поважних причин від ви­ конання покладених на нього обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування є злочином, передбаченим ст. 385 КК.

Неправильність перекладу може вважатись завідомою тоді, коли перекладач умис­ но неправильно перекладає показання особи, текст документа або інші матеріали (зокрема, жестів і міміки глухонімих) з метою змінити їх смисл.

Відмова перекладача від виконання покладених на нього обов'язків може вважа­ тися здійсненою без поважних причин, якщо це відбулося за наявності реальної можливості виконати такі обов'язки і за відсутності обставин, що унеможливлювали б його участь у кримінальному провадженні як перекладача.

Крім того, в окремих випадках може наставати кримінальна відповідальність перекладача за ст. 387 КК у разі розголошення ним без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-роз- шукової діяльності або досудового розслідування, якщо його в установленому законом порядку попереджено про обов'язок не розголошувати такі дані.

Стаття 69

Експерт

1.Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено про­ вести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які ви­ никають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

2.Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

3.Експерт має право:

1)знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;

220

Стаття 69

2)заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчи­ нення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;

3)бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються пред­ метів та об'єктів дослідження;

4)викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

5)ставити запитання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, осо­ бам, які беруть участь у кримінальному провадженні;

6)одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи по­ казань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;

7)заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

8)користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу».

4.Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для про­ ведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо по­ даних йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

5.Експерт зобов'язаний:

1)особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;

2)прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту;

3)забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане

зповним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його власти­ востей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;

4)не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;

5)заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

6.Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

7.У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невід­ кладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив

їїпроведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведен­ ня експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

1.Згідно з п. 25 ч. 1 ст. З КПК експерт є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство

221

•

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

та дізнання), так і на стадії судового провадження у першій інстанції. Порядок залу­ чення експерта визначається ст. 243 КПК.

Експертом може бути будь-яка об'єктивна й незаінтересована у результатах кри­ мінального провадження особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спе­ ціальними знаннями і навичками, має право відповідно до ЗУ «Про судову експерти­ зу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ

іпроцесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопору­ шення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження

істосуються сфери її знань.

До інших спеціальних знань і навичок можна віднести спеціальні пізнання в окре­ мих галузях мистецтва, ремесла тощо.

Саме цими ознаками експерт відрізняється від спеціаліста, який здійснює лише технічне сприяння в проведенні будь-якої процесуальної дії та надає консультації з цих питань (див. коментар до ст. 71 КПК).

Правовий статус, роль експерта у досудовому розслідуванні та судовому прова­ дженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 69, 79, 80, 83, 84, 93, 95, 101, 118, 122, 124, 242-245, 266, 327, 332, 244, 352, 356, 517, 518 КПК, ЗУ «Про судову експертизу».

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють судові експерти державних спеціалізованих установ, а також в окремих випадках - судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судо­ вих експертиз МЮ; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ; експертні служби МВС, Міністерства оборони України, СБУ та Державної прикордонної служби України.

Виключно судовими експертами державних спеціалізованих установ здійснюєть­ ся судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судовомедичних і судово-психіатричних експертиз.

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно держав­ ними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися, крім судових експертів, також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно з вимогами ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу» експертизи та інші дослі­ дження в експертних установах можуть провадитися також позаштатними працівни­ ками цих установ.

У статті 4 ЗУ «Про судову експертизу» зазначено гарантії незалежності судово­ го експерта та правильності його висновку, яка забезпечується процесуальним по­ рядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої за­ коном відповідальності втручатися будь-кому у проведення судової експертизи; іс­ нуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; ство­ ренням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за

222

Стаття 69

дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконан­ ня покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

За перешкоджання з'явленню експерта до суду, органів досудового розслідування, примушування його до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивого висновку, підкуп експерта з тією самою метою, а також по­ грозу вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок настає кримінальна відповідальність за ст. 386 КК.

2. Статтею 11 ЗУ «Про судову експертизу» визначено коло осіб, які не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта.

Це особи, визнані в установленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають не зняту або не погашену судимість, або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації судового експерта.

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залеж­ ності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

Не може бути експертом також особа, яка підлягає відводу відповідно до статей 77, 79 КПК, у випадках, коли вона є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, по­ терпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо вона брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок; якщо вона особисто, її близькі родичі чи члени її сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунто­ вані сумніви в її неупередженості.

Крім того, експерт не має права брати участі у кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому про­ вадженні.

За наявності цих підстав експерт зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж під­ ставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розсліду­ вання, так і під час судового провадження (ст. 80 КПК).

У разі задоволення відводу експерта до кримінального провадження має бути за­ лучений інший експерт у строк, визначений слідчим суддею, судом (ст. 83 КПК).

Слід також зазначити, що участь експерта у кримінальному провадженні виключає його подальшу участь у цьому провадженні як слідчого судді, судді, присяжного, про­ курора, слідчого, захисника, представника (статті 75-78 КПК).

3.У статті, що коментується, міститься перелік процесуальних прав і обов'язків експерта, причому перелік прав не є вичерпним.

До інших прав, не зазначених у цій статті, можна віднести передбачене ЗУ «Про судову експертизу» право експерта подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта.

4.Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Він може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матері-

223

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

алів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

5. У разі виклику до слідчого, прокурора чи суду експерт зобов'язаний з'явитися за цим викликом навіть тоді, коли у нього є передбачені законом підстави для само­ відводу. Свій обов'язок заявити самовідвід експерт може реалізувати, з'явившись на виклик і повідомивши слідчому, прокурору або суду про обставини, які виключають його участь у кримінальному провадженні.

Щодо вимог до висновку експерта - див. коментар до ст. 101 КПК.

Питання щодо порядку здійснення витрат, пов'язаних із залученням експерта, а також розподілу процесуальних витрат і оскарження відповідного рішення суду див. коментар до статей 122, 124, 126 КПК.

Відповідальність експерта

1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від ви­ конання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконан­ ня покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе встанов­ лену законом відповідальність, яка може бути як адміністративною, так і криміналь­ ною.

Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разі злісного ухилення експерта від явки до суду (ст. 1853 КУпАП), а також у разі його злісного ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (ст. 1854 КУпАП).

Злісним ухилення експерта від виконання своїх обов'язків може бути визнано в тому випадку, якщо він умисно, без поважних причин не з'являється до слідчого чи суду, не реагує на виклики, не відповідає на телефонні дзвінки, змінює місце прожи­ вання або приховує місце свого фактичного перебування, посилається на неіснуючу хворобу тощо.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, які можуть бути застосовані до експерта, визначені ст. 138 КПК.

За завідомо неправдивий висновок експерта настає кримінальна відповідальність за ст. 384 КК, а його відмова без поважних причин від виконання покладених на ньо­ го обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування є злочином, передбаченим ст. 385 КК.

Неправдивість висновку експерта може вважатись завідомою тоді, коли він умис­ но невірно відображає чи не відображає у висновку фактичні дані, робить висновки, які не ґрунтуються на матеріалах дослідження, дає на поставлені питання відповіді, що явно не узгоджуються з описовою частиною, тощо.

Відмова експерта від виконання покладених на нього обов'язків може вважатися здійсненою без поважних причин, якщо це відбулося за наявності реальної можли-

224

Стаття 71

вості виконати такі обов'язки і за відсутності обставин, що унеможливлювали б його участь у кримінальному провадженні як експерта.

Крім того, в окремих випадках може наставати кримінальна відповідальність екс­ перта за ст. 387 КК у разі розголошення ним без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування, якщо його в установленому законом по­ рядку попереджено про обов'язок не розголошувати такі дані.

Стаття 71

Спеціаліст

1.Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціаль­ ними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

2.Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної до­ помоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

3.Сторони кримінального провадження мають право під час судового роз­ гляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

4.Спеціаліст має право:

1)ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримі­ нального провадження, яка його залучила, чи суду;

2)користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;

3)звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;

4)знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

5)одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;

6)заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

5.Спеціаліст зобов'язаний:

1)прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;

2)виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його за­ лучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань;

3)не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті криміналь­ ного провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;

4)заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

225

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

1.Спеціаліст - це учасник кримінального провадження, який незаінтересований

урезультатах кримінального провадження і володіє спеціальними знаннями та навич­ ками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування та судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок у галузі науки, техніки, мистецтва і ремесла.

Спеціаліст залучається до кримінального провадження з метою сприяння виявлен­ ню, закріпленню, вилученню та дослідженню доказів чи застосування технічних засобів, для покращення організації і підвищення ефективності кримінального провадження.

Спеціаліст може звертати увагу учасників кримінального провадження на обста­ вини, пов'язані з виявленням, закріпленням та дослідженням доказів, давати пояснен­ ня з приводу спеціальних питань, які виникають під час проведення процесуальних дій шляхом надання усних консультацій або письмових роз'яснень, надавати техніч­ ну доцомогу.

Для цих цілей можуть запрошуватись незаінтересовані у результатах справи осо­ би різних професій, котрі мають вищу чи середню освіту і систематичну підготовку за конкретною спеціальністю, а також досвід роботи у певній сфері виробництва, науки, культури й ремесла.

Особи, які запрошують спеціаліста, при вирішенні питання про залучення кон­ кретного спеціаліста зобов'язані з'ясувати, чи має він відповідні спеціальні знання і чи не заінтересований у результатах справи, а також перевіряти наявність підстав, що виключають участь спеціаліста у цьому провадженні.

Спеціаліст не має права брати участі у кримінальному провадженні та відводить­ ся за таких підстав:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповіда­ чем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження, а також коли він перебуває в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача або існують інші обставини, які викликають об­ ґрунтовані сумніви в його неупередженості;

4) якщо він проводив ревізію, інвентаризацію, службове розслідування, аудитор­ ську або іншого характеру перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.

Не може бути підставою для відводу спеціаліста його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судо­ вого засідання.

Питання про самовідвід чи відвід спеціаліста під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислуханий спеціаліст, якому заявлено відвід, якщо він хоче дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному прова­ дженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

226

Стаття 71

Участь спеціаліста є обов'язковою у випадках:

-при проведенні огляду трупа обов'язкова участь судово-медичного експерта або лікаря (ч. 1 ст. 238 КПК);

-при проведенні огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, обов'язкова присутність судово-медичного експерта, який може вилучити зразки тканини і органів або части­ ни трупа, необхідні для проведення експертних досліджень (частини 2,3 ст. 239 КПК);

-проведення допиту малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у при­ сутності законного представника, педагога або психолога, а за потреби - лікаря (ч. 1 ст. 226 КПК);

-при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповно­ літньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога,

аза потреби - лікаря (ч. 1 ст. 227 КПК).

Крім того, якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповно­ літнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а за потреби - лікаря (ч. 1 ст. 491 КПК).

Спеціаліст не може бути суб'єктом доказування. У межах, передбачених законом, спеціаліст сприяє роботі з доказами, звертає увагу на окремі обставини і дає пояснен­ ня щодо спеціальних питань, а також може сам ставити запитання і робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням, вилученням та дослідженням доказів.

Спеціаліст має право ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду. Проте такі питання можуть мати лише технічний характер і належати до тієї процесуальної дії, в якій спеціаліст бере участь.

Спеціаліст на основі своїх спеціальних знань може проводити попереднє дослі­ дження предметів і документів з метою виявлення ознак і властивостей, які мають доказове значення, проте такі предмети й документи можуть у подальшому бути на­ правлені на експертизу, тому їх не можна пошкодити.

Консультації спеціаліста можуть використовуватись при формулюванні запитань експерту, розробки слідчих версій та плану розслідування. Спеціаліст, надаючи по­ яснення, консультації, повинен не виходити за межі своєї компетенції, не підміняти при цьому експерта і не встановлювати нових фактів, що мають доказове значення

укримінальному провадженні.

2.Спеціаліст за дорученням слідчого, прокурора або суду має право проводити ви­ мірювання, фотографування, звукочи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Про участь спеціаліста обов'язково зазначається у протоколі, який підписує він та інші учасники. Спеціаліст, який бере участь у проведенні слідчої дії, має право роби­ ти заяви, що підлягають занесенню до протоколу цієї слідчої дії.

Письмові пояснення спеціалістів можуть бути додатками до протоколу процесу­ альної дії, у проведенні якої відповідні спеціалісти брали участь (ст. 105 КПК).

Пояснення і заяви спеціаліста відрізняються від висновку експертизи чи пояснен­ ня експерта тим, що вони відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК не є джерелом доказів і суд на них не може посилатися у вироку як на докази.

227

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

3. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін або за власною ініціативою може залучити спеціаліста, коли дослідження речових доказів або документів потре­ бує застосування спеціальних знань, а також з метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах. Учасники судового провадження можуть ставити запитання спеціалістам щодо документів, а також з приводу речових доказів спеціа­ лістам, які їх оглядали.

Якщо спеціаліст не прибув у судове засідання за викликом, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.

Спеціаліст у судовому засіданні має бути повідомлений про свої права і обов'язки відповідно до ст. 345 КПК.

Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань, відповідно до статей 360, 361 КПК.

Витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, несе сторона кримінального про­ вадження, яка залучила спеціаліста, відповідно до ст. 122 КПК.

Спеціалістам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого насе­ леного пункту. Спеціалістам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.

Відповідальність спеціаліста

1.У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про

причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані

зоголошенням перерви в судовому засіданні.

1.Якщо спеціаліст не прибув у судове засідання за викликом, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, після допиту інших присутніх свідків при­ значає нове судове засідання і вживає заходів для прибуття спеціаліста.

Неприбуття спеціаліста до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття тягнуть за собою юридичну відповідальність. Так, на спеціаліс­ та в такому випадку покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви

всудовому засіданні.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, які можуть бути застосовані до спеціаліста, визначені ст. 138 КПК.

Згідно зі ст. 126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою, які можуть бути оскаржені спеціалістом у частині, що стосується його інтересів.

Прибуття до суду спеціаліста забезпечується стороною кримінального проваджен­ ня, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового ви­ клику. До спеціаліста не може бути застосований привід відповідно до ст. 140 КПК.

Спеціаліст не несе відповідальності за відмову від дачі пояснень і за дачу завідомо неправдивих пояснень.

228