КПК_комен_2012_ч

Стаття 81

Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним момен­ том законодавства, яке регулює ці питання.

Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і не­ мотивовані відводи не повинні розглядатися.

2.Існує певний порядок вирішення заявленого відводу:

1)у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове про­ вадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у по­ рядку, встановленому ч. З ст. 35 КПК. Відповідно до цієї кримінальної процесуальної норми визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для кон­ кретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою докумен­ тообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про пере­ вірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному,

увідрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запас­ ного судді, слідчого судді) або колегії судців для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім ви­ падків, установлених законом;

2)у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судо­ ве провадження колегіально, його розглядає той самий склад суду;

3)усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий судця;

4)усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. Відповідно до ст. 344 КПК головуючий під час відкриття судового засідання

роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

3. Закон передбачає, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій за­ явлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення. Має бути з'ясована також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Пояснення слідчого судді, судді з приводу заявленого відводу, обговорення відводу сприяють з'ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, що виключають участь слідчого судді, судді у криміналь­ ному провадженні, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.

Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слід­ чого судці, судді (суду). Постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених ст. 367 КПК. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма та зміст ухвали визначені у статтях 371-372 КПК.

Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою біль­ шістю голосів. Згідно з частинами 2, 3 ст. 375 КПК якщо рішення ухвалюється в на­ радчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом

239

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

голосування, від якого ніхто із суддів не має права утримуватися. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, що не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Судове рішення проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

4. Згідно зі ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до ст. 6 КЗПЛ (Конвенцію ратифіковано ЗУ № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р.) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку».

Верховний Суд України у листі головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р. зазначає, що «критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призна­ чення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, за­ тягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів».

Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання про­ цесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть пере­ вищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або при­ йняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у ро­ зумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Тому якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої по­ ведінки, яка полягає у соціально шкідливих вчинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу пове­ дінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Стаття 82

Наслідки відводу слідчого судді, судді

1.У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді криміналь­

не провадження передається на розгляд іншому слідчому судді.

2.У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове

провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

3.У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів

із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів,

240

Стаття 82

справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.

4.Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне про­ вадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

5.Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

1.Зазначена стаття закріплює наслідки відводу слідчого судді, судді в ході кримі­ нального провадження. Загальні норми щодо відводу слідчого судді, судді визначені

устаттях 75, 76, 80, 81 КПК.

Оскільки у ході досудового провадження всі питання, віднесені до компетенції суду, розглядаються слідчим суддею, суддею одноособово, заявлений відвід розглядає інший слідчий суддя, суддя цього ж суду з винесенням вмотивованої ухвали.

Відповідно до ст. 372 КПК ухвала, що викладається окремим документом, скла­ дається із: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, мі­ сяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального про­ вадження та інших учасників судового провадження; 2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно роз­ глядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 3) резолютивної частини із зазначенням: ви­ сновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У статті 81 КПК зазначено, що питання про відвід вирішується в нарадчій кімна­ ті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Відповідно до ч. 4 ст. 370 КПК вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримува­ тися ніхто із суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішен­ ня в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, що не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення (ст. 375 КПК України).

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне про­ вадження передається на розгляд іншому слідчому судді.

2. Наслідки відводу слідчого судді, судді залежать від того, у якому складі суд здійснює судове провадження - одноособово або колегіально. Якщо судове прова-

241

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

дження здійснюється суддею одноособово, то справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Уразі заміни судді згідно з вимогами ст. 319 КПК України судовий розгляд спра­ ви розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 319 та ст. 320 КПК.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здій­ снювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1)сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді;

2)суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового проваджен­ ня та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

Увипадках, передбачених ч. 2 ст. 319 КПК, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути ви­ користані для обґрунтування судових рішень.

Якщо у справі є запасний суддя, її судовий розгляд продовжується. Судовий роз­ гляд у такому разі закінчує суд у новому складі (ст. 320 КПК).

3. При колегіальному розгляді справи процесуальний порядок визначається кіль­ кістю суддів, яким заявлено відвід. Так, відвід, заявлений одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, розглядається цим же скла­ дом суду, без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті колегіально про­ стою більшістю голосів вмотивованою ухвалою.

Вмотивована ухвала слідчого судді, судді (суду) з приводу заявленого відводу під­ лягає оголошенню в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 376 КПК судове рішен­ ня проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

4. Слідчий суддя, суддя (судці), на розгляд яких передається кримінальне прова­ дження або справа, визначається у порядку, встановленому ч. З ст. 35 КПК. Відповід­ но до цього порядку визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою систе­ мою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопо­ тання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування судців у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визна­ чення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судо­ вого провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документо­ обігу суду, крім випадків, установлених законом.

242

Стаття 82

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за­ твердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 р. № 30, редагуван­ ня інформації в автоматизованій системі здійснюється уповноваженими на це корис­ тувачами автоматизованої системи в разі виявлення неточностей, технічних описок або неповноти даних (п. 2.4). У разі задоволення відводу (самовідводу) судді (голо­ вуючого, судді-доповідача або всього складу суду, якщо справа розглядається колегі­ єю суддів), якому розподілено справу для розгляду, справа підлягає повторному авто­ матичному розподілу без урахування цього судді (суддів) (п. 3.1.10). Повторний авто­ матичний розподіл справи у визначених законодавством випадках (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, тощо) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) згідно з додатком № 1 до зазначеного Положення (п. 3.1.13).

Статтею 376і КК України за незаконне втручання в роботу автоматизованої сис­ теми документообігу суду передбачена кримінальна відповідальність.

5. У випадку якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утвори­ ти новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального прова­ дження до іншого суду в порядку, передбаченому КПК (ст. 34). Відповідно до цього порядку кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2)після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3)обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності яко­ го належить здійснення кримінального провадження;

4)ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективнос­ ті кримінального провадження. Питання про направлення кримінального проваджен­ ня з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухва­ ла. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів ВССУ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановля­ ється вмотивована ухвала.

Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судо­ ве провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені ч. 1 ст. 34 КПК.

243

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

шзшшшш

Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача

1.У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування або інший прокурор - керівником органу прокуратури.

2.У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кри­ мінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визна­ чений слідчим суддею, судом.

3.У разі задоволення відводу захисника, представника слідчий суддя, суд роз'яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження - не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні, коли залу­ чення захисника є обов'язковим, протягом цього часу не запросить іншого за­ хисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника

впорядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.

1.Належне виконання слідчим, прокурором обов'язків, спрямованих на вирішен­ ня завдань кримінального судочинства, несумісне з наявністю у нього особистої (прямої чи опосередкованої) заінтересованості у кримінальному провадженні.

Участині 3 ст. 37 КПК передбачено, що якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійсню­ вати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримі­ нальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури.

Відповідно до ст. 81 КПК усі інші відводи (крім випадків, зазначених у ч. 1 цієї статті) під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

У разі задоволення відводу слідчого у кримінальному провадженні керівником органу досудового розслідування повинен бути невідкладно призначений інший слід­ чий. Закон не роз'яснює, у який проміжок часу має бути призначений інший слідчий або прокурор. При цьому вживається термін «невідкладно». Тлумачення якого (невід­ кладний - якого не можна відкладати, треба здійснювати, розв'язувати негайно) дає підстави зробити висновок, що це питання має бути вирішено негайно.

Відповідно до ст. З КПК керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внут­ рішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням подат­ кового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

244

Стаття 83

Керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слід­ чого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціа­ тивою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим КПК, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування (ст. 39 КПК).

У разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні керівником органу прокуратури повинен бути невідкладно призначений інший прокурор. Відпо­ відно до ст. З КПК керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжра­ йонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступ­ ники, які діють у межах своїх повноважень.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досу­ дового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питан­ ня про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призна­ чення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування (ст. 36 КПК).

2. Про поняття і правовий статус експерта, спеціаліста або перекладача див. ко­ ментар до статей 68-72 КПК.

На експерта, спеціаліста або перекладача поширюються загальні правила вирі­ шення питання про відвід, визначені у статтях 80, 81 КПК.

У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до криміналь­ ного провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений у вмоти­ вованій ухвалі слідчим суддею, судом. Враховуючи той факт, що питання про заміну слідчого або прокурора має вирішуватися негайно, вважаємо, що строк, протягом якого повинні бути залучені інші учасники кримінального провадження, має бути мінімальним проміжком часу, що забезпечить розгляд справи у розумний строк (про поняття «розумний строк» див. коментар до ст. 28 КПК).

Експерт та спеціаліст можуть бути залучені сторонами кримінального проваджен­ ня згідно з вимогами статей 69, 71 КПК. Сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або доку­ ментів (ст. 68 КПК).

Сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд не мають права у той же час виконувати функції перекладача, навіть якщо вони володіють мовою, з якої треба перекладати.

3. Про поняття і правовий статус захисника, представника див. коментар до статей 45-54, 58, 63 КПК.

Якщо під час досудового розслідування задоволено відвід захисника, представни­ ка, то протягом двадцяти чотирьох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.

Якщо під час судового провадження задоволено відвід захисника, представника, то протягом сімдесяти двох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивіль-

245

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

ний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, пред­ ставника.

У разі, якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні про­ тягом вищезазначеного часу не запросили іншого захисника у випадку, коли залучен­ ня захисника є обов'язковим (ст. 52 КПК), слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд само­ стійно залучають захисника в порядку, передбаченому ст. 49 КПК.

Цей порядок передбачає таке. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопо­ тання про залучення захисника, але за відсутності коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисни­ ка, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених за­ коном, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У зазначених випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваже­ ному законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у по­ станові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допо­ моги, і є обов'язковою для невідкладного виконання.

Відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р. № 3460-УІ під безоплатною правовою допомогою розуміють правову допомогу, що гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів Держав­ ного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Виділяють первинну і вторинну безоплатну правову допомогу. Згідно зі ст. 9 за­ значеного Закону суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є: 1) органи виконавчої влади; 2) органи місцевого самоврядування; 3) фізич­ ні та юридичні особи приватного права; 4) спеціалізовані установи.

Відповідно до ст. 15 Закону суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну право­ ву допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

246

ГЛАВА 4

ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ

§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами

Стаття 84

Докази

1.Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у перед­ баченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

2.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

1. В основу визначення поняття доказів у кримінальному процесі покладена за­ конодавцем інформаційна модель доказів. Відповідно до цього докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел.

Такий підхід до визначення поняття доказів ґрунтується на теорії відбиття, згідно із якою подія кримінального правопорушення для органів досудового провадження, прокурора, захисника та суду є минулою. Кримінальне правопорушення являє собою певну сукупність відповідних явищ, предметів, процесів, що відбуваються в оточую­ чому середовищі. Вступаючи в контакт з багатьма іншими явищами об'єктивної дійсності, він залишає відбиття на матеріальних об'єктах у формі матеріальних слідів (станів предметів, динамічних і статичних процесів тощо), а також у формі ідеальних слідів - у свідомості людей. Це дає можливість відтворити «картину» вчиненого кримінального правопорушення діяння або встановити його відсутність.

Факти і обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, поділяються на дві групи: 1) перераховані у ст. 91 КПК («Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні»); 2) побічні факти, які не входять до кола цих питань. Останні виникають у момент вчинення кримінального правопорушення, до і після нього. Причини їх утворення є різними. Вони продовжують існувати після вчинення кримінального правопорушення, не змінилися або змінилися, але не втратили важливих для доказування властивостей. Це: 1) факти, що належать до матеріальних наслідків вчинення кримінального право­ порушення (пошкоджений автомобіль, замки на дверях, розбиті вікна, одяг потерпілого тощо); 2) об'єкти, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (підроблені документи, гроші тощо); 3) знайдені предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій (викрадені речі, документи); 4) обстановка на місці вчинення кримінального правопорушення; 5) факти, що вказують на ознаки зовнішності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (зріст, колір волосся, риси обличчя).

Побічні факти встановлюються обставинами, які підлягають доказуванню в необхідних і випадкових, просторово-часових, причинно-наслідкових, безпосередніх

247

Глава 4. Докази і доказування

і опосередкованих зв'язках. Пізнання обставин, які підлягають доказуванню, і побічних доказів здійснюється опосередковано і безпосередньо (логічне доказування). Учасни­ ки процесу пізнають кримінальне правопорушення як подію минулого завдяки інформації, яку несуть про нього докази. Виходячи з цього, обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК), пізнаються опосередковано, оскільки вони сторонам і суду є недоступними для безпосереднього сприйняття. Отож, докази є з'єднуючим ланцюгом між свідомістю учасників процесу, що беруть участь у доказуванні, та подією кримінального правопорушення, яка пізнається.

Безпосереднє пізнання слідчим, судом обставин, що підлягають доказуванню, та побічних доказів може мати правове значення, якщо воно відбувалося в кримінальному провадженні при проведенні тих дій, які передбачені КПК, у встановленому порядку і закріплені в процесуальних документах. Коли таке пізнання здійснюється поза ме­ жами процесу прокурором, слідчим, суддею, слідчим суддею, то це є перешкодою для участі у розслідуванні чи судовому розгляді даної справи.

Стаття 84 КПК проводить розмежування між фактами та обставинами.

Факти - це подія, явище, що відбулося в дійсності. Обставини - це явище, яке супроводжує що-небудь, ту чи іншу сторону справи. Виходячи з етимологічного та логічного значення цих понять, фактами в кримінальному провадженні слід вважати події (подію), з приводу яких ведеться процес, а обставинами - те, що пов'язане із цими фактами, що їх характеризує. Так, подія кримінального правопорушення і вчи­ нення його підозрюваним, обвинуваченим - це факт, а місце, час його вчинення - це обставини. Таке розмежування між фактами та обставинами у кримінально провадженні є умовним, оскільки вони є взаємозалежними. Без визначення місця, часу і способу вчинення кримінального правопорушення не можна визнати факт установленим.

Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утво­ рюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. «Фактичний» означає стан чого-небудь, який відповідає фактам, що відображають дійсність.

Дані - це інформація (дані про факти), яка необхідна для висновку чи прийняття рішення. Фактичні дані - це дані для якого-небудь рішення, висновку, що відображають дійсність. Відповідно до змісту коментованої норми фактичні дані - це відомості, отримані у порядку, встановленому КПК, про наявність чи відсутність фактів і обста­ вин, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК докази повинні бути отримані у передбаченому порядку. Це означає, що доказами можуть бути лише фактичні дані, отримані в результаті проведення слідчих (розшукових), негласних (розшукових) дій, які передбачені КПК, і

втому порядку, як це передбачено відповідною процесуальною дією.

Устатті 223 КПК викладені загальні умови щодо проведення таких дій (мета, підстави, участь і присутність осіб, інтереси яких можуть бути порушені або обмежені, час і місце їх проведення, участь у проведенні слідчої (розшукової) дії осіб, які їх ініціювали, участь понятих, недопущення проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строків досудового розслідування). Крім того, кримінальним процесуаль­ ним законом конкретизована процесуальна форма проведення слідчих (розшукових)

248