КПК_комен_2012_ч

Стаття 112

Крім того, такі випадки передбачено окремими положеннями КПК. Так, повідом­ лення осіб, стосовно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії та конститу­ ційні права яких були тимчасово обмежені під час таких дій (ст. 253 КПК), відкриття матеріалів іншій стороні (ст. 290 КПК), повідомлення судом прокурора, захисника, представника та законного представника потерпілого, цивільного позивача, його пред­ ставника та законного представника, представника цивільного відповідача щодо призначення і проведення підготовчого судового засідання та судового засідання (статті 314, 342 КПК), повідомлення про права і обов'язки особам, які беруть участь у судовому розгляді, у формі роздачі їм судовим розпорядником пам'ятки про їхні права та обов'язки, передбачені КПК (ст. 345), та ін.

Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсут­ ності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

В окремих випадках прокурор може доручити слідчому здійснити повідомлення (ч. 1 ст. 253 КПК).

3. Порядок повідомлення у кримінальному провадженні є аналогічним виклику слідчим, прокурором, судового виклику підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, цивільного відповідача повісткою, як передбачено гл. 11 КПК. Зокрема, шляхом вручення особисто особі повідомлення, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, повідомлення телефоном або телеграмою. Разом з тим повідомлення за змістом відрізняється від повістки про виклик (див. коментар до статей 112, 137 КПК), і неприбуття особи без поважних причин за повідомленням не тягне за собою накладення грошового стягнення або застосування приводу (ст. 139 КПК).

Слід мати на увазі, що законодавець окремо виділяє ще один вид повідомлення - повідомлення про підозру (див. коментар до гл. 22 КПК).

Стаття 112

Зміст повідомлення

1. У повідомленні повинно бути зазначено:

1)прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення;

2)адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших за­ собів зв'язку;

3)ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;

4)найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійс­ нюється повідомлення;

5)процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється;

6)дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа;

7)інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа;

319

Глава 6. Повідомлення

8)вказівка щодо необов'язковості участі в процесуальній дії та її проведенні без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття;

9)підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

1.Повідомлення певним учасникам кримінального провадження про процесуаль ну дію, яка буде проведена, прийняте процесуальне рішення та здійснену процесуаль ну дію повинно відповідати визначеному у законодавчому порядку змісту.

Першочергово зазначають установчі дані посадової особи, яка робить повідомлен ня у кримінальному провадженні, слідчого, прокурора, слідчого судді: посаду, звання класний чин (для слідчого та прокурора), прізвище, ініціали. Якщо повідомленні здійснює суд, зазначається найменування суду.

У коментованій статті також визначено загальні вимоги до будь-якого повідомлен ня слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Вони конкретизуються в інших стаття) КПК.

Обов'язково слід вказати адресу установи, що здійснює повідомлення. За Прави лами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою КМУ від 5 бе резня 2009 р. № 270, зазначається повне найменування установи та адреса в такії послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулка), номер будинку найменування населеного пункту, району, області, поштовий індекс. Зазначаютьс) контактні номери телефонів та інших можливих засобів зв'язку зі слідчим, прокуро ром, слідчим суддею, судом.

Реквізитами повідомлення також є прізвище, ім'я та по батькові особи, яку повідом ляють, домашня адреса (місце проживання або місцезнаходження), вулиця (проспект бульвар, провулок), номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, ра йону, області, поштовий індекс.

Відповідно до ЄРДР вказується номер кримінального провадження, у рамка> якого здійснюється повідомлення, процесуальний статус особи, яку повідомляють підозрюваний, обвинувачений, захисник, потерпілий, цивільний позивач, іншиі учасник кримінального провадження, якого повідомляють у визначених законон випадках.

Особі, яку повідомляють, вказують дату, час та місце проведення процесуально' дії, надають коротку інформацію про процесуальну дію чи дії, які будуть проводитись Слід пам'ятати, що проведення слідчих дій у нічний час, з 22-ї до 6-ї години ранку, зг винятком невідкладних випадків, не допускається (ч. 4 ст. 223 КПК). У разі коли про­ цесуальна дія проведена, особі надається інформація про цю процесуальну дію, під­ стави, дату та місце її проведення.

При повідомленні про прийняте процесуальне рішення поряд із датою прийнято­ го рішення, інформацією про підстави прийнятого рішення з посиланням на частину статтю КПК у передбачених законом випадках зазначаються додатки.

У повідомленні про процесуальну дію, яка буде проводитись, повинно обов'язкове міститись роз'яснення особі, яку повідомляють, щодо необов'язковості участі у процесуальній дії такого змісту: «Ваша участь у процесуальній дії, яка буде про­ водитись, необов'язкова. У разі неприбуття процесуальна дія буде проведена без Вашої участі».

320

ГЛАВА 7

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

Стаття 113

Поняття процесуальних строків

1.Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього про­ курором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кри­ мінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рі­ шення чи вчиняти процесуальні дії.

2.Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального про­ вадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не] пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

1.Процесуальні строки у кримінальному провадженні - це проміжки часу, вста новлені на основі Конституції України та міжнародно-правових документів кримі­ нальним процесуальним законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею, судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані чи мають право приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії.

Коментована стаття визначає коло осіб - це учасники кримінального провадження, ; зобов'язані чи мають право приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні і

До учасників кримінального провадження належать: сторони кримінального і вадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позива його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представни особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстра дицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експер спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник (п. 25 ч. 2 ст. З КПК).

Законодавець визначає, що процесуальні рішення приймаються лише учасниками кримінального провадження - органами досудового розслідування, прокурором, слід-] чим суддею, судом (ч. 1 ст. 110 КПК), але не розкриває поняття процесуальних дій.

Здійснювати процесуальні дії можуть усі учасники кримінального провадження, дотримуючись визначених законом процесуальних строків.

2. Під час кримінального провадження повинна бути дотримана як одна із засаді розумність строків кримінального провадження (ч. 1 ст. 28 КПК). Кожна процесуаль­ на дія або сукупність дій повинні бути виконані без зволікань і в розумні строки, які не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання для відповідних про­ цесуальних дій. Критерії розумних строків наведено у ст. 28 КПК.

Стаття 114

Встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом

1. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні

322

Стаття 115

строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

2. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або су­ дом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодек­ сом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

1.3 метою дотримання сторонами кримінального провадження розумних строків, як однієї із засад кримінального провадження (ст. 28 КПК), коментованою статтею надається право прокурору, слідчому судді, суду встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого кримінальним процесуальним законом для прийняття відповідного процесуального рішення або вчинення процесуальної дії. Такі рішення зазначеними особами повинні прийматися з обов'язковим урахуванням об­ ставин конкретного кримінального провадження.

При цьому частиною першою статті право встановлювати процесуальні строки надано слідчому судді та суду. Разом з тим із назви статті випливає, що таке право має і прокурор. Крім того, у тексті частини другої коментованої статті зазначається про строки, які встановлюються як слідчим суддею, судом, так і прокурором. Згідно з по­ ложенням п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК прокурор уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений ним строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій. Частинами 2 та 6 ст. 28 КПК передбачено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, підозрюваний, потерпілий мають право звернутися до прокуро­ ра з клопотанням, у якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені законом.

Таким чином, прокурор, як слідчий суддя та суд, наділений правом встановлення процесуальних строків.

Форма та зміст рішень, які приймаються прокурором, слідчим суддею, судом про встановлення процесуальних строків, зазначається у коментарі до ст. 110 КПК.

2. Процесуальні строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею, судом, не можуть перевищувати меж граничних строків, передбачених кримінальним про­ цесуальним законом, та мають бути достатніми за часом для вчинення відповідних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень. Вони не повинні перешко­ джати реалізації права на захист.

Стаття 115

Обчислення процесуальних строків

1.Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і мі­ сяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

2.При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.

323

Глава 7. Процесуальні строки

3.При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

4.При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, при­ падає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

5.При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, прове­ дення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

6.Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

7.При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закін­ чення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

1.Процесуальні строки - поняття юридичне і тому вони обчислюються тими ве­ личинами, які прямо зазначені в законі. Правила обчислення строків, сформульовані

уст. 115 КПК, є загальними і підлягають застосуванню при обчисленні строків, вста­ новлених кримінальним процесуальним законом, на всіх стадіях кримінального про­ вадження. Згідно з ч. 1 коментованої статті процесуальні строки обчислюються годи­ нами, днями і місяцями. Крім того, строки можуть визначатися і вказівкою на подію. Наприклад, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно (ч. 1 ст. 202 КПК); слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування (ч. 6 ст. 214 КПК); письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором (ч. 1 ст. 278 КПК).

2.При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину остан­ ньої години. Наприклад, особу затримано 1 січня о 10 год 30 хв. Строк затримання без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затриман­ ня (ч. 1 ст. 211 КПК). Отже, строк затримання закінчується 4 січня о 10 год 30 хв.

3.За загальним правилом день розуміється як повна доба. При обчисленні строку днями він закінчується о 24 годині останнього дня строку. Разом з тим ч. 6 ст. 115 КПК передбачає норму, згідно з якою якщо відповідну дію належить вчинити в суді або

ворганах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закін­ чення робочого дня у цих установах, оскільки вони не здійснюють свою діяльність цілодобово.

4.Строки, що обчислюються місяцями, закінчуються у відповідне число остан­ нього місяця. Законодавець також визначає, якщо останній місяць строку не має від-

324

Стаття 116

повідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК). Зокрема, наприклад, ЗО грудня почався перебіг двомісячного строку, який спливає у лютому, який не має цього числа, тоді строк закінчується 28 лютого (якщо це висо­ косний рік - 29 лютого). Аналогічні ситуації виникають, коли строк починається із

31числа.

5.Перебіг строку, який обчислюється днями та місяцями, починається з наступ­ ного дня, тобто не береться до уваги той день, від якого починається строк. Це пра­ вило не застосовується до строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються

змоменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК).

6.Якщо дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк повинен закінчуватися у встановлений час закінчення робочого дня в цих уста­ новах.

7.У строк включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годи­ нами - і неробочий час.

Відповідно до ст. 67 КЗпП загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, ви­ значається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з ви­ борним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (див. ст. 73 КЗпП) збігається з ви­ хідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробо­ чого (див. ч. З ст. 67 КЗпП).

Статтею 73 КЗпП встановлені такі святкові і неробочі дні: 1 січня — Новий рік, 7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України.

У випадках, коли закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, при­ падає на неробочий день, наступний за ним день є останнім днем цього строку. При обчисленні строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи, це правило не діє (ч. 7 ст. 115 КПК).

Стаття 116

Додержання процесуальних строків

1.Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до за­ кінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

325

Глава 7. Процесуальні строки

1. Аналіз коментованої статті свідчить про те, що учасники кримінального про­ вадження зобов'язані додержуватись як установлених КПК строків, так і порядку подачі скарг або інших документів у кримінальному провадженні.

Під додержанням процесуальних строків і порядку подачі скарг або інших доку­ ментів слід розуміти точне слідування зацікавлених учасників кримінального про­ вадження установленим КПК правилам щодо часу й адресата подачі скарги або іншо­ го документа з урахуванням особливостей подачі цих документів особами, які трима­ ються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спе­ ціальній навчально-виховній установі.

Скарга або інший документ подаються відповідному адресатові у письмовій фор­ мі, засвідченими підписом заявника або керівника юридичної особи. Останні мають бути виконані на бланку відповідного підприємства, установи, організації і засвідче­ ні штампом або печаткою.

Клопотання може заявлятися як в усній, так і в письмовій формі. Факт заяви кло­ потання в усній формі відображається в протоколі відповідної слідчої дії або в про­ токолі судового засідання. Письмове клопотання долучається до матеріалів кримі­ нального провадження.

Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до за­ кінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціо­ нарі, спеціальній навчально-виховній установі, - коли скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Час здачі документів на пошту визначається за штемпелем закладу зв'язку місця відправлення, а подання уповноваженій особі чи службовій особі відповідної устано­ ви - за відміткою цієї особи.

Стаття 117

Поновлення процесуального строку

1.Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за кло потанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

2.Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову у поновленні про цесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом

3.Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущено го строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.

1.Коментованою статтею передбачається не просто можливість, а й обов'язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущеного з поважних причин Поважність причин визначається слідчим суддею, судом у разі неможливості своє часного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, катастрофу, хво робу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відпо­

відний документ.

326

ГЛАВА 8

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ

Стаття 118 Види процесуальних витрат

1. Процесуальні витрати складаються із:

1)витрат на правову допомогу;

2)витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3)витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, пере­ кладачів та експертів;

4)витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

1. Коментована стаття висвітлює поняття процесуальних витрат. Кримінально-процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним

законом витрати, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, які відшкодо­ вуються державою певним суб'єктам кримінального процесу і підлягають стягненню з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину чи, в окремих випадках, зараховуються на рахунок держави.

Процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відпо­ відача, а також витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового розгляду підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого, із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, із зберіганням і пересиланням речей і документів. Про ці витрати йдеться у стат­ тях 120-123 КПК

До процесуальних витрат не належать витрати держави на утримання органів до­ судового розслідування, прокуратур, судів, їх матеріально-технічне оснащення та експлуатацію службових приміщень, канцелярські, поштові та транспортні витрати, пов'язані з кримінальним провадженням.

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинува­ чений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Витрати, пов'язані з оплатою представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлю­ ється законодавством (ст. 120 КПК).

Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять (ст. 121 КПК).

Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків,

328