КПК_комен_2012_ч

Стаття 119

залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Ко­ дексом.

Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюють­ ся за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому КМУ Гранич­ ний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється КМУ

При засудженні у справі кількох осіб судові витрати підлягають стягненню у частко­ вому порядку з урахуванням вини, ступеня відповідальності і майнового стану кожного.

Усправах неповнолітніх згідно з п. 11 ППВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 7 лип­ ня 1995 р. № 11 витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників.

Увипадках виправдання обвинуваченого за однією із статей пред'явленого обви­ нувачення або при виключенні одного або кількох епізодів обвинувачення витрати, пов'язані із збором та дослідженням доказів за цим обвинуваченням, приймаються на рахунок держави.

Згідно з ч. 4 ст. 572 КПК витрати, пов'язані з наданням міжнародної правової допо­ моги на території України, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державно­ му бюджеті на утримання органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання такої допомоги.

Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі, регламентуються ст. 594 КПК.

Вид процесуальних витрат під час досудового розслідування та їх розмір повинен зазначатися у відповідних процесуальних документах. Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір витрат на залучен­ ня експерта. Оскільки про інші витрати у цьому рішенні не йдеться, до обвинуваль­ ного акта слід приєднувати довідку про вид та розмір процесуальних витрат.

Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат

1.Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

2.Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухва­ лення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.

3.У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсують­ ся за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

329

Плавав. Процесуальні витрати

1.Коментована стаття встановлює підстави та порядок відстрочення та розстро­ чення сплати судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Суд приймає рішення про зменшення розміру належних до оплати процесуаль­ них витрат або звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення та розстрочення цих витрат на визначений строк за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, потерпілого. Прийняття такого рішення залежить від їх майнового стану. Такий стан є поняттям оціночним, оскільки у КПК не ви­ значено його змісту. Для оцінки майнового стану обвинуваченого, потерпілого слід враховувати розмір їхнього заробітку, пенсії, стипендії, грошових доходів від під­ приємницької діяльності, доходів у вигляді відсотків за банківськими вкладами, від земельної ділянки, нерухомого та іншого майна, а також наявність на утриман­ ні непрацездатних осіб. Під час судового провадження повинні бути досліджені документи, які підтверджують фінансову неспроможність обвинуваченого, по­ терпілого.

2.Суд при вирішенні питання зменшення розміру процесуальних витрат може взяти до уваги вимоги ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р., згідно з яким право на безоплатну вторинну правову допомогу мають: особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до ЗУ «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мі­ німумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону.

У випадку відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування процесуальних витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бю­ джету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Слід також врахувати міжнародні правові акти з цих питань.

У резолюції 78 (8) про безоплатну правову допомогу і юридичні консультації, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 2 березня 1978 р., передбачено, що кож­ на особа має бути наділена правом на необхідну безоплатну правову допомогу в су­ довому провадженні. Під такою правовою допомогою розуміється саме допомога адвоката. Особа, якій надається допомога, має бути вільною у виборі кваліфікованого захисника, а відповідальність за фінансування безоплатної правової допомоги має бути покладена на державу.

Ці принципи у подальшому деталізовані в певних практичних настановах, втілених

урекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи № Я (81) 7 14 травня 1981 р., №

(93)1 від 8 січня 1993 р., № Я (2005) 12 від 15 червня 2005 р. Серед них - право кож­ ного на допомогу адвоката за рахунок держави, якщо особа не може сплатити гонорар, в усіх судових процедурах (кримінальних, господарських, адміністративних, цивіль­ них тощо) із збереженням права на вибір адвоката; надання безоплатної правової допомоги найбіднішим особам, які не мають громадянства або є іноземцями; спро-

330

Стаття 120

щення порядку надання безоплатної правової допомоги найбіднішим верствам на­ селення; простота судових та позасудових процедур; можливе скорочення судових витрат; сприяння в доступі до позасудових методів розв'язання конфліктів тощо.

Робота адвоката у справах за призначенням оплачується за довідками, передбаче­ ними постановою КМУ від 11 червня 2008 р. № 539, що становить 2,5 відсотка міні­ мальної заробітної плати за годину роботи адвоката при провадженні дізнання, досудового слідства чи розгляду кримінальної справи судом.

У вироку суд зобов'язаний мотивувати своє рішення про зменшення розміру на­ лежних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати зазначених учасників кримінального провадження повністю або частково. У випадку прийняття такого рішення відповідні витрати компенсуються за рахунок держави.

Витрати на правову допомогу

1.Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, об­ винувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

2.Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивіль­ ного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за до­ говором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

3.Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням

увипадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, надається за рахунок коштів Державного бюдже­ ту України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого. Граничний роз­ мір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством.

1.У статті 59 Конституції України гарантується: кожен має право на правову до­ помогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. З при­ воду цієї норми Основного Закону держави є Рішення КСУ від 16 листопада 2000 р.

№13-рп/2000.

Роз'яснення терміна «правова допомога» надане КСУ у п. 3.2 мотивувальної час­ тини Рішення від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 у справі за конституційним звер­ ненням І. В. Голованя щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та форма­ ми і може включати консультації, роз'яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Правова допомога захисника підозрюваному, обвинуваченому може бути безоплат­ ною і платною. Надання першої із них регламентується ч. 1 ст. 59 Конституції Украї­ ни, ст. 49 КПК, ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р., поста­ новою КМУ «Про затвердження Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами,

331

Глава 8. Процесуальні витрати

які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій осно­ ві» від 11 січня 2012 р. № 8, постановою КМУ «Питання оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах» від 18 квіт­ ня 2012 р. № 305. Розмір оплати за годину адвоката з надання безоплатної правової допомоги становить 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати, визначеної законом на час надання послуг адвокатом. Розмір оплати послуг адвоката з надання такої допо­ моги особі, затриманій у кримінально-процесуальному порядку, у неробочий час, вихідні та святкові дні обчислюється виходячи з подвійного розміру оплати за годину роботи адвоката. Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписан­ ня акта наданих послуг.

Надання платної правової допомоги регламентується законодавством про адвока­ туру. У договорі про надання правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві визначається їх обов'язок сплатити гонорар за правозахисні дії захисника, а у випадку необхідності й фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору. Ці витрати не включаються до суми гонорару, який є винагородою за виконані захисником дії з надання правової допомоги. Роз'яснення терміна «гонорар» наведено у ст. 33 Правил адвокатської ети­ ки, схвалених 1 жовтня 1999 р. Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинува­ чений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

2.Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката - представника, несе відповід­ но потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

3.Оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням проводить­ ся за правилами, передбаченими Порядком оплати праці адвокатів з надання грома­ дянам правової допомоги у кримінальних справах за рахунок держави, затвердженим постановою КМУ від 14 травня 1999 р. № 821 із змінами від 11 червня 2008 р.

Відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. Під час призначення адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ,

уяких адвокат бере участь.

Уразі неможливості надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладає договір з адвока­ том, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову до­ помогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання. У договорі про на­ дання безоплатної вторинної правової допомоги зазначають обсяг правової допомоги, строк, протягом якого така допомога надаватиметься, та розмір оплати. Адвокат, з яким укладено договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов'язаний надати таку допомогу якісно в обсязі та у строки, визначені договором.

332

Стаття 120

Слід також зазначити, що Законом передбачено підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

-встановлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих до­ кументів, що стали підставою для віднесення особи до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та прийняття рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги;

-особа користується захистом іншого захисника (захисників) у справі. Фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок

видатків Державного бюджету України.

ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» передбачено порядок реалізації права на безоплатну правову допомогу, підстави, порядок та державні гарантії щодо надання такої допомоги.

Право на безоплатну правову допомогу гарантовано Конституцією України. Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна

допомога включає такі види правових послуг:

1)захист від обвинувачення;

2)здійснення представництва осіб, які мають право на безоплатну вторинну пра­ вову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3)складання документів процесуального характеру.

Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вто­ ринну допомогу мають:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний су­ купний дохід їхньої сім'ї нижчий від суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до ЗУ «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожит­ кових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачених

ч.2 ст. 13 Закону;

2)діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї, - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 Закону;

3)особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону;

4)особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, пе­ редбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону;

5)підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства, - на правову послугу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону;

6)особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на правову по­ слугу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону. Така допомога надається протягом сімдеся­ ти двох годин з моменту затримання. У разі якщо суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пп. 1 і 2 ч. 1 цієї статті;

333

Глава 8. Процесуальні витрати

7)особи, у справах яких відповідно до положень КПК України участь захисника

єобов'язковою, - на правову послугу, передбачену пп. 1 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону;

8)особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про біженців», - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця;

9)ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особли­ ві трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацист­ ських переслідувань, - на правові послуги, передбачені пп. 1-3 ч. 2 ст. 13 Закону, стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом;

10)особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної діє­ здатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;

11)особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги

впримусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;

12)особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові по­ слуги, передбачені пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону, стосовно питань, пов'язаних з реабілі­ тацією.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають також громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана ВР України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:

1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які утворюються МЮ України при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, об­ ластях, містах Києві та Севастополі з урахуванням потреб відповідної адміністратив­ но-територіальної одиниці;

2)адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом;

3)адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

Відповідно до Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом МЮ від 2 липня 2012 р. № 967/5, такі центри утво­ рюються за рішенням МЮ як територіальні відділення Координаційного центру з на­ дання правової допомоги відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» та діють при головних управліннях юстиції в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з п. 7 Положення основними завданнями таких центрів є створення рівних можливостей доступу до правосуддя шляхом організації надання безоплатної вторин­ ної правової допомоги, а саме надання відповідних послуг, передбачених ст. 13 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

334

Стаття 121

Центри з надання безоплатної вторинної допомоги розглядають по суті звернення суб'єктів права на безоплатну правову допомогу, забезпечують складання процесу­ альних документів за зверненнями таких суб'єктів, забезпечують участь захисника при проведенні дізнання, досудового слідства та розгляді кримінальних проваджень

усудах, коли участь захисника відповідно до положення КПК є обов'язковою, а також

увипадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний не може запросити захис­ ника через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин; укладають контракти та договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу тощо.

Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження

1.Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судо­ вого провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не за­ стосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, пред­ ставника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найман­ ням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

2.Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно.

3.Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе підозрюваний, обвинувачений.

4.Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.

5.Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, вста­ новлюється Кабінетом Міністрів України.

1.Коментована стаття встановлює витрати, пов'язані із прибуттям до місця до­ судового розслідування або судового провадження, обчислення компенсації за втра­ чений заробіток.

Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження: а) підозрюваного, обвинуваченого - він несе особисто; б) захисника - несе підозрюваний, обвинувачений; б) представника - несе потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, яких він представляє. Підозрюваний, обвинувачений не несе витрат, пов'язаних із прибуттям захисника до місця досудового розслідування або судового провадження, якщо йому надається безоплатна правова допомога.

335

Глава 8. Процесуальні витрати

2. Разом з тим суд згідно зі ст. 119 КПК може зменшити розмір процесуальни витрат або звільнити від їх оплати, враховуючи майновий стан підозрюваного, обвв нуваченого.

Крім того, слід зазначити, що стягнення із засудженого безпосередньо на корист свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, понятого, перекладача витрат, пов'язанк з їх явкою за викликом, є неприпустимим, про що, зокрема, вказано в п. 11 ППВС5 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від зло чину та судових витрат» від 7 липня 1995 р. № 11.

У разі закриття справи за реабілітуючими особу обставинами або виправданю підсудного процесуальні витрати приймаються на рахунок держави.

За вимогою особи, що незаконно була притягнута до кримінальної відповідаль­ ності та реабілітована, їй повинні бути відшкодовані за рахунок державного бюджет) суми, витрачені на оплату проїзду за викликами органів досудового розслідування і суду та найм жилого приміщення. Про це йдеться у п. З ст. З ЗУ «Про порядок від­ шкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійсню­ ють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокурату­ ри і суду» від 1 грудня 1994 р. та п. 10 Положення про застосування цього Закону, яке затверджене наказом МЮ, Генерального прокурора України, МФ від 4 березня 1996 р. № 6 / 5 , 3 , 4 1 .

Згідно із постановою КМУ «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» від 1 липня 1996 р. № 710 відшкодування витрат (вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові) військовослужбовцям, які викликаються до органу дізнання, досудового слід­ ства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідки, потерпілі, законні представники потер­ пілих, експерти, спеціалісти, перекладачі та поняті, провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами.

Стаття 122

Витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів

1.Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та екс­ пертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2.Витрати, пов'язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, об­ винуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, перед-

336

Стаття 122

баченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільо­ вим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

3. Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компен­ сація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

4.Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також до­ бові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і пере­ кладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.

5.Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.За загальним правилом витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе та сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта.

2.Разом з тим витрати, пов'язані із залученням та участю перекладачів для пере­ кладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в по­ рядку, передбаченому КМУ. Так само здійснюються витрати, пов'язані із участю по­ терпілих у кримінальному провадженні.

Порядок виплати і розмір суми, що підлягає виплаті, визначаються Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, яких ви­ кликають до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів.

Перекладачам, а також особам, які виконують функції експертів чи спеціалістів не в порядку службового завдання, за проведену роботу також виплачується винагоро­ да. Сума винагороди визначається з урахуванням характеру проведеної роботи у межах від 20 до 30 відсотків неоподатковуного мінімуму доходів громадян за день.

3. Витрати, пов'язані із явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених зако­ нодавством для відряджених працівників (постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у від­ рядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 2 лютого 2011 р. № 98). У пункті 7 вказаної постанови зазначається, що за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджуючих документів, відшкодовуються витрати:

- на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квит­ ків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

337

Глава 8. Процесуальні витрати

-на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщен­ нях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання

умісцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої від­ ряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживан­ ня; на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більше як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах; на оформлен­ ня закордонних паспортів;

-на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого праців­ ника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

-на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження; на оплату службових теле­ фонних розмов.

4.Згідно із ЗУ «Про судову експертизу» проведення експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок за­ мовника.

Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Держав­ ного бюджету України. Разом з тим суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому в обви­ нувальному акті обов'язково зазначаються відомості щодо розміру витрат на залучен­ ня експерта (у разі провадження експертизи під час досудового розслідування).

Вартість проведення експертизи, а також досліджень, що призначаються за кри­ мінальною справою, визначається за домовленістю між установою та замовником та складається із собівартості проведеної роботи, а також рентабельності у межах 25 відсотків собівартості. У разі проведення судової експертизи особливої склад­ ності розмір винагороди збільшується на 25 відсотків (п. 5 Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у про­ вадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та випла­ ти державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх пра­ цівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою КМУ від 1 липня 1996 р. № 710).

Суми на оплату робіт обчислюються в порядку, визначеному договором між сто­ ронами та на підставі встановлених науково-дослідними установами рахунків.

За рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються спеціалізованим дер­ жавним установам з державного бюджету, відбувається залучення стороною обви­ нувачення експертів цих установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду. Вартість проведення експертиз визначається відповідно до

338