КПК_комен_2012_ч

Стаття 46

клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат (адвокатське об'єднання) зв'язаний угодою про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового клієнта і того, якому він вже надавав допомогу, призведе до виникнення суперечності інтересів.

Нормативний характер цієї заборони обумовлений тим, що вона має значення гарантії забезпечення законних інтересів особи, якій захисник надає допомогу, існу­ вання довірчих відносин між ними, унеможливлення використання отриманих від підзахисного відомостей на користь інтересів інших осіб.

2. Захисник, відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК, зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі не­ можливості прибути у призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідо­ мити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на на­ дання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Частина друга коментованої статті встановлює наслідки неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії. Ці наслідки розрізняються залежно від обставин неприбуття захисника та від позиції підзахисного стосовно можливості про­ ведення такої слідчої дії без участі захисника.

Увипадку, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, та немає інших підстав, що перешкоджають її проведенню (коли участь захисника є обов'язковою), така процесуальна дія проводиться у порядку, перед­ баченому КПК, за відсутності захисника. У такому разі відсутність захисника при про­ веденні процесуальної дії не може бути підставою для визнання її незаконною.

Увипадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення про­ цесуальної дії за відсутності захисника, то за загальним правилом проведення проце­ суальної дії відкладається, крім випадків, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника. За наявності таких підстав захисник залучаєть­ ся для проведення невідкладної процесуальної дії у порядку, передбаченому ст. 53 КПК. Невідкладною слід вважати таку процесуальну дію, зволікання із проведенням якої може призвести до втрати доказової інформації або суттєвого ускладнення збирання доказів.

3.Тлумачення ч. З коментованої статті дозволяє дійти висновку про те, що обме­ ження кількості захисників встановлено законодавцем лише стосовно судового роз­ гляду, а тому й стосовно обвинуваченого. Будь-якого обмеження кількості захисників підозрюваного законом не передбачено. У судовому ж розгляді одночасно брати участь можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого. Уявляється, що таке нор­ мативне обмеження кількості захисників обвинуваченого обумовлюється вимогою доцільності, необхідності збалансування інтересів обвинуваченого з інтересами пра­ восуддя. Крім того, це обмеження пов'язане з реалізацією вимоги щодо проведення

ізавершення судового розгляду протягом розумного строку (ч. 1 ст. 318 КПК).

4.Набуття захисником його процесуального статусу пов'язується із наданням ним документів, передбачених ст. 50 КПК, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. До таких документів, що підтверджують повноваження захисника на участь у криміналь­ ному провадженні, належать: 1) свідоцтво про право на зайняття адвокатською ді­ яльністю; 2) ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповно-

159

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

важеного законом на надання безоплатної правової допомоги. Закон не передбачає необхідності винесення будь-якого рішення слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом про допуск захисника.

З моменту надання вищезазначених документів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвину­ ваченого, захист якого він здійснює. Перелік цих прав закріплений в частинах 3, 4 ст. 42 КПК. Захисник не може користуватися процесуальними правами, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути до­ ручена захиснику. До таких, зокрема, слід віднести право: не говорити нічого з при­ воду підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відпо­ відати на запитання; давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати; укласти угоду про визнання винуватос­ ті чи про примирення з потерпілим тощо.

5.Забезпечення права на захист відповідно до положень ст. 59, ч. 2 ст. 63 і п. 6

ч.З ст. 129 Конституції України кримінального процесуального законодавства є од­ нією із засад кримінального провадження, важливою гарантією права на справедливий суд та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб. Одним із засобів реалізації цього права є передбачене ч. 5 коментованої статті право захисника брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що про­ водяться за участю підозрюваного, обвинуваченого. Цьому праву корелює обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду завчасно попередити захисника про прове­ дення відповідної процесуальної дії. Цей строк має бути достатнім для того, щоб за­ хисник мав змогу з'явитися для участі у процесуальній дії або заздалегідь повідоми­ ти про неможливість явки і причини, що призвели до цього. Повідомлення здійсню­ ється у порядку, встановленому статтями 111, 112 КПК.

Особливе значення для захисту прав і законних інтересів підозрюваного набуває право захисника до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне поба­ чення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж поба­ чення без обмеження кількості та тривалості (див. коментар п. З ч. З ст. 42 КПК). Слід звернути увагу, що новелою КПК є положення про те, що конфіденційні побачення захисника з підозрюваним, обвинуваченим мають відбуватися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Таке правило має імперативний характер і усуває можливість будь-якої дискреції особи, яка здійснює кримінальне провадження, сто­ совно цього питання.

Конфіденційність спілкування захисника із підозрюваним, обвинуваченим є обов'язковою умовою ефективності захисту, яка набула значення стандарту у практи­ ці ЄСПЛ. У цьому контексті особливо важливу роль відіграють закріплені в цій час­ тині коментованої статті положення про те, що такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

Візуальний контроль побачення захисника з підозрюваним, обвинуваченим полягає у спостереженні за об'єктами та діями осіб, що перевіряються за допомогою зору та оптичних приладів з метою забезпечення законності при проведенні такої зустрічі.

Прослуховування полягає у конспіративному слуховому контролі та фіксації за допомогою технічних засобів мовленнєвої інформації, переговорів або повідомлень.

160

Стаття 46

Підслуховування означає конспіративний слуховий контроль мовленнєвої інфор­ мації без допомоги технічних засобів.

Право обвинуваченого спілкуватися зі своїм адвокатом, і не боятися того, що їх розмову можуть підслухати, є однією з основних вимог справедливого судового роз­ гляду і випливає із ст. 6 § 3 (с) КЗПЛ. Закріплення в новому КПК заборони на прослуховування та підслуховування розмов захисника із підозрюваним, обвинуваченим відповідає тим сталим підходам до проблеми забезпечення права на захист як скла­ дової права на справедливий суд, що склалися у прецедентній практиці Євросуду. Так, у рішенні «С. проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що «право обвинуваченого зноситися зі своїм адвокатом поза меж чутності третьої особи являє собою одну з головних ви­ мог справедливого судового процесу в демократичному суспільстві і випливає з по­ ложень п. З ст. 6 Конвенції. Якщо адвокат не має можливості зв'язатися зі своїм клієнтом і отримати від нього конфіденційні інструкції, не підлягаючи такому нагля­ ду, то його допомога значною мірою втрачає свою корисність, у той час як Конвенція покликана гарантувати право, яке має практичний і дійовий характер».

Права захисника, передбачені частинами 4 та 5 ст. 46 КПК, не є вичерпними. Під час здійснення захисту чи надання правової допомоги у кримінальному провадженні захисник має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокат­ ської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адво­ катськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інте­ реси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органі­ заціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відпо­ відних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і служ­ бових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відпо­ віді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в уста­ новленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати тех­ нічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесу­ альні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаче­ ному законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спе-

161

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

ціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами (ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

6.Частина шоста коментованої статті закріплює гарантії діяльності захисника по забезпеченню захисту прав, свобод і законних інтересів підзахисного. У своїй діяль­ ності захисник зобов'язаний не розголошувати адвокатську таємницю, під якою ро­ зуміється будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажис­ ту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надан­ ня правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носі­ ях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності (ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з гарантій діяльності захисника є заборона вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адво­ катським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припи­ нено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допита­ ні, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов'язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом.

Забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення до­ кументів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності (пп. 2, 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Надання таких документів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду може здій­ снюватися лише за згодою захисника в режимі дотримання останнім своїх обов'язків щодо інтересів підзахисного.

7.З метою реалізації засади змагальності сторін кримінального провадження стороні захисту гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження. Орга­ ни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника. До законних слід відносити вимоги, що засно­ вані на положеннях Конституції України та законів України, КЗПЛ та Протоколів до неї, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано ВР України, практики ЄСПЛ.

Стаття 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює форму зно­ син захисника з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх службовими особами. Такою формою є адвокатський запит, цід яким розуміють пись­ мове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядуван­ ня, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Законодавець вперше встановив і відповідальність за невиконання законних вимог захисника. Так, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або не­ повне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформа­ ції з обмеженим доступом (ч. З ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

162

Стаття 47

Стаття 47

Обов'язки захисника

1.Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обста­ вин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2.Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку немож­ ливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплат­ ної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3.Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголо­ шувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4.Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання сво­ їх обов'язків лише у випадках:

1)якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2)незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу за­ хисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;

3)умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержан­ ні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4)якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

1.Правовий статус захисника крім процесуальних прав включає також і його процесуальні обов'язки, виконання яких забезпечує вирішення завдань захисту, а від­ так - і завдань кримінального провадження.

Основним обов'язком захисника у кримінальному провадженні є здійснення ним професійної діяльності з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, керуючись законом і правилами адвокатської етики.

Під час такої діяльності захисник зобов'язаний використовувати всі засоби за­ хисту, передбачені КПК та іншими законами України. Головною вимогою до викорис­ тання засобів захисту є їх законність. Захисник завжди зобов'язаний діяти в інтересах підзахисного, які для нього мають бути пріоритетними, проте виключно у межах правового поля. Захисник є професійним учасником кримінального провадження, а тому й до його діяльності законом передбачено достатньо високі вимоги.

163

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

2. Частина друга коментованої статті закріплює обов'язок захисника прибути для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. Участь захисника у виконанні таких процесуальних дій забезпечує перш за все реа­ лізацію права на захист підозрюваного, обвинуваченого, надання ним необхідної правової допомоги. Про день, час, місце виконання процесуальної дії, при проведен­ ні якої присутність захисника є обов'язковою або дозволеною за законом, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані його завчасно повідомити.

Обов'язковість дотримання цієї вимоги підкреслено в п. 11 Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на за­ хист у кримінальному судочинстві». Виходячи з того, що захисник, допущений до участі у справі, має право бути присутнім не тільки на допитах підозрюваного чи обвинуваченого, а й при виконанні інших слідчих дій, що провадяться за участю пі­ дозрюваного чи обвинуваченого або за його клопотанням чи клопотанням захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий зобов'язані своєчасно повідомляти захисника про час і місце провадження таких слідчих дій. У разі неявки захисника слідча дія може бути проведена лише за умови, що його участь у ній не є обов'язковою.

Уразі неможливості прибути у призначений строк обов'язком захисника є завчас­ но повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд. Норма закону вказує на обов'язковість вказати причину неможливості з'явитися для участі у проведенні процесуальної дії. Якщо причина невиконання за­ хисником покладеного на нього обов'язку не є поважною, то слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд можуть порушити питання про відповідальність адвоката перед органами, що згідно із законом уповноважені притягти їх до дисциплінарної відпо­ відальності.

Уразі якщо захисник призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової'допомоги, то про неможливість прибути у призна­ чений строк для проведення процесуальної дії він повинен повідомити також і цей орган (установу). Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» захист від обвинувачення є видом вторинної правової допомоги. Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвока­ ти, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допо­ могу на тимчасовій основі на підставі договору.

3.Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливе на­ лежне надання правової допомоги. Тому збереження конфіденційності будь-якої ін­ формації, отриманої адвокатом від клієнта, а також про клієнта (зокрема, щодо його особи) або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвока­ та у відносинах з усіма суб'єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується (ч. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики). За загальним правилом захисник не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську (див. коментар ч. 6 ст. 46 КПК) або іншу охо-

164

Стаття 47

ронювану законом таємницю (державну таємницю; комерційну таємницю; банківську таємницю тощо).

Розголошення таких відомостей дозволяється захиснику лише у виняткових ви­ падках. До них належать такі: а) інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укла­ денні договору про надання правової допомоги з передбачених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав). При цьому інформація або документи, що отри­ мані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних; б) у разі пред'явлення клієнтом вимог до адвоката у зв'язку з адвокатською діяльністю адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому випадку суд, орган, що здійснює дисциплінарне прова­ дження стосовно адвоката, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги клієнта до адвоката або яким стало відомо про пред'явлення таких вимог, зобов'язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці та її розголошення (ст. 22 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголо­ шення, підпадають під поняття дисциплінарного проступку адвоката та є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

4. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй про­ фесійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних пред­ ставників клієнтів, або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями (ч. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики). Особливістю участі за­ хисника у кримінальному провадженні є його обов'язок здійснювати всіма можливи­ ми засобами забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів свого клієнта. Професійні та моральні вимоги до виконання цього обов'язку не допускають можли­ вості захисника відмовитися після його залучення до участі в кримінальному прова­ дженні від виконання своїх обов'язків.

Така відмова допускається лише у випадках, передбачених законом. Частиною четвертою коментованої статті до них віднесено такі: 1) якщо є обставини, які згідно з КПК виключають його участь у кримінальному провадженні. До таких обставин належать випадки коли: а) захисником є особа, яка брала участь у цьому ж криміналь­ ному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач; б) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інте­ реси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання право­ вої допомоги; в) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльніс­ тю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) у порядку, передбаченому законом; г) якщо вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду (див. ко­ ментар ст. 78 КПК); 2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо обраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника. Виходячи із призначення та ролі захисника у кримінальному судочинстві, колізія його позиції та

165

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

позиції підозрюваного, обвинуваченого, за загальним правилом, виключається (крім випадків самообмови підозрюваного, обвинуваченого). Незгода ж захисника з підозрю­ ваним, обвинуваченим щодо способів захисту є різновидом колізії, конфліктом, який може унеможливлювати вирішення завдань захисту. У всіх випадках розірвання уго­ ди за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини, пересвідчитись, що виходячи, з позиції, зайнятої клієнтом, конфлікт інте­ ресів не може бути врегульовано, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта. У тих випадках, коли участь захисника є обов'язковою, відмова захисника від виконання своїх обов'язків повинна здійснюватися в порядку ч. З ст. 54 КПК; 3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укла­ деного із захисником договору, яке виявляється, зокрема, у систематичному недодер­ жанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК тощо. Можливість розірван­ ня угоди з підзахисним з мотивів умисного невиконання останнім умов укладеного із захисником договору відповідає вимогам ст. 41 Правил адвокатської етики. Така по­ ведінка підзахисного перешкоджає належному виконанню доручення та досягненню цілей і завдань захисту, а тому є законною підставою для відмови захисника від ви­ конання своїх обов'язків; 4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особ­ ливо складним. У такому випадку захисник повинен до розірвання угоди надати до­ статню інформацію про можливі наслідки цього для перспективи виконання його доручення. Упевнитись, що у клієнта є реальна можливість звернутися до іншого адвоката.

Крім підстав, які закріплені в ч. 4 ст. 47 КПК, відповідно до ст. 28 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання до­ говору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі якщо: 1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката; 2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним за­ садам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики; 3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його від­ воду згідно з процесуальним законом; 4) виконання договору про надання право­ вої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; 5) адвокат є членом сім'ї або ,близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь

угосподарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги; 6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також

уразі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

7)адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

166

Стаття 48

Стаття 48

Залучення захисника

1.Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обви­ нуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному проваджен­ ні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість ви­ користати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

2.Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених стат­ тями 49 та 53 цього Кодексу.

1.З метою забезпечення конституційної засади - забезпечення права на захист, підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими осо­ бами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у криміналь­ ному провадженні може бути залучений захисник. У тих випадках, коли договір укладається не безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим, а іншими особами, адвокат зобов'язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому право­ вої допомоги цим адвокатом, якщо у представника відсутні повноваження на вибір адвоката на свій розсуд без погодження з клієнтом (ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики). Закон не обмежує кількості захисників, котрі можуть бути залучені до захис­ ту в досудовому провадженні, що ж стосується судового розгляду, то відповідно до

ч.З ст. 46 КПК кількість захисників одного обвинуваченого одночасно не може бути більше п'яти (див. коментар до ст. 46 КПК).

За загальним правилом із захисником, залученим вищеназваними особами, має бути укладено письмовий договір (див. коментар до ст. 51 КПК).

У виняткових випадках, якщо клієнт невідкладно потребує надання правової до­ помоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим, то такий договір може бути укладеним в усній формі та підлягає наступному письмово­ му оформленню (ч. 2 ст. ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; ч. 2 ст. 16 Правил адвокатської етики).

Приймаючи рішення про укладення договору, захисник на стадії прийняття до­ ручення повинен дотримуватися принципів компетентності та добросовісності, за­ конності, принципу неприпустимості представництва клієнтів із суперечливими інтересами (статті 20, 22, 23 Правил адвокатської етики).

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 47 КПК, ст. 28 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», захисник повинен відмовитися від укладання договору, по­ яснивши причини такої відмови.

У тих випадках, коли захисник відмовляється від укладення договору про надан­ ня правової допомоги, він зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю про відо­ мості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення тако-

167

Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

то договору. Такий обов'язок є реалізацією принципу конфіденційності на етапі прийняття доручення клієнта.

З метою реалізації права на захист затриманих осіб, чи осіб, які тримаються під вартою, законодавець закріпив обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду надати вищезазначеним особам допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Останнє положення має особливе значення для захисту прав особи, яка тримається в умовах інкомунікадо, оскільки спрямоване на прискорення отримання цією особою відповідної правової допомоги, що унемож­ ливлює здійснення на неї незаконного тиску.

Згідно зі ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Реалізація цього конституційного положення зобов'язує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд утримуватися від надання рекомен­ дацій щодо залучення конкретного захисника. Такий обов'язок також є гарантією за­ безпечення права на правову допомогу, що має надаватися компетентною та неупередженою особою, яка не має будь-яких особистих інтересів у конкретному криміналь­ ному провадженні, а діє виключно в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.

2. Частина друга коментованої статті вказує, що за певних обставин, захисник може залучатися не тільки підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представни­ ками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваче­ ного, а й слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням. Випадки та порядок залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням визначені статтями 49 та 53 КПК (див. коментар до вказаних статей).

шшшшгтмшяшшвшшшшшшшшшшшшшшшшшшшштшшшшшшят •••••••

ЯШІііКіімНИННИН

Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням

1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:

1)відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою,

апідозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;

2)підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;

3)слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримі­ нального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинува­ чений не залучив його.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом

вінших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної пра­ вової допомоги.

2.У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає

168