58.Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.

· Юридична праця є спеціальним видом діяльності людини та об’єктом дослідження психології юридичної діяльності (психології юридичної праці).

· Психологія юридичної діяльності (визначення вчених Національної академії МВС України) є галуззю науково-практичного знання про психологічні закономірності діяльності у сфері правозастосовчих і правоохоронних відносин, відносин у зв’язку з судочинством, та заснованих на їх пізнанні вимогах до особистості фахівця-юриста.

· Психологія юридичної праці вивчає психологічні закономірності правозастосовної діяльності та вивчає психологічні основи: професіограм юридичних професій; індивідуального стилю та майстерства; виховання професійних навиків та вмінь; підбору та розстановки кадрів; стилю та керівництва правоохоронною діяльністю; професіональних орієнтації, професійного відбору, професійного виховання та формування особистості працівників юридичних органів, професійної деформації та її попередження; організації робочого місця, робочого часу тощо.

· Основне завдання психології юридичної праці - виявлення раціональних співвідношень між особистістю і вимогами, які їй пред'являються професією.

У пізнанні цих закономірностей психологія праці спирається на методи, теоретичні положення та експериментальні дані різних наук: загальної та диференціальної психології, психології праці, юридичної соціології, кримінального права, процесу, криміналістики та інших.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

59.Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності.

В Україні у структурі професійної етики юриста доцільно виділити загальні етичні принципи і правила діяльності різноманітних представників цієї професії: суддівська етика, етика працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, адвокатська етика.

· Етичні вимоги до суб’єктів правозастосування потрібно класифікувати :

1) За професійною юридичною силою і 2) предметом регулювання.

1) За юридичною силою - це правові та корпоративні етичні вимоги.

Правові вимоги – ті, що закріплені в Конституції і законах України.

Корпоративні вимоги - правила поведінки, що містяться в кодексах честі конкретного юридичного товариства, загальноприйняті норми моральності та правила, що діють у конкретному колективві.

2) За предметом регулювання етичні вимоги до суб’єктів правозастосування поділяємо на: загальні вимоги; правила здійснення професійної діяльності конкретного суб’єкта правозастосування (судді, прокурора, слідчого, нотаріуса); норми,що регулюють позаслужбову діяльність; правила,які встановлюють відповідальність за порушення норм професійної етики.

Загальні вимоги - норми, закріплені в Конституції і законодавстві України; охоплюють правила здійснення професійної діяльності суб’єктом правозастосовної діяльності і вимагають неухильного дотримання етичних норм у сфері професійної діяльності; представлені у вигляді етичних принципів правозастосовної діяльності: принцип поваги і захисту прав та свобод людини, законність, гуманізм, справедливість.

Правила реалізації діяльності суб’єктів правозастосовної діяльності є вимогами, закріпленими в законодавстві України і кодексах професійної етики: вірність присязі, громадянському і службовому обов’язку, безсторонність, пошана, професійна таємниця,ввічливість, тактовність,підтримання кваліфікації на високому рівні,необхідному для належного виконання професійних обов’язків, добросовісне виконання професійних обов’язків, ужиття всіх необхідних заходів для своєчасного прийняття рішень у конкретній справі. Суб’єкт правозастосовної діяльності мусить виявляти терпіння, ввічливість, тактовність і пошану до учасників процесу та інших осіб, з якими він спілкується під час виконання службових обов’язків.

Правила поведінки, що регулюють позаслужбову діяльність – це етичні норми поведінки суб’єкта правозастосовної діяльності в особистому житті і побуті: особиста гідність, честь, скромність, порядність, ввічливість, уважність.

У правозастосовній діяльності умовою втілення в життя ідеї справедливості, законності є етична норма про професійний обов’язок суб’єкта правозастосовної діяльності. Справедливість трансформується у сферу правозастосовної діяльності через такі етичні поняття,як обов’язок, честь і совість конкретного суб’єкта правозастосовної діяльності. Особливу роль у втіленні законності у правозастосовний процес відіграє етична норма відповідальності і, відповідно, дисципліни. Дисципліна є нормами і правилами поведінки суб’єктів правозастосовної діяльності: суддів,прокурорів, працівників органів внутрішніх справ. Завершальною етичною нормою забезпечення законності правозастосовної діяльності є почуття відповідальності суб’єкта за прийняття рішення.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------