- •1. Визначте предмет та завдання юридичної психології
- •3.Опишіть місце юридичної психології в системі психологічних наук. Принципи юридичної психології.
- •8. Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки особистості.
- •9.Соціально-психологічні механізми формування правосвідомості особистості
- •10. Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності.
- •11.Опишіть основні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності.
- •12. Визначте професійно важливі якості психолога юридичної служби, обґрунтуйте свою думку.
- •13. Визначте особливості спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички.
- •14. Сформулюйте загальні принципи застосування методів психодіагностики в практичній діяльності психолога юридичної служби.
- •15. Визначте особливості особистісного підходу в системі «людина-право»:
- •16. Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології:
- •17. Визначте значення пам*яті та технік маніпулювання увагою в юр.Психології:
- •18. Дайте характеристику психо-правовій оцінці мнестичних процесів:
- •19. Визначте роль мислення, інтуїції, уваги у рішенні поставлених завдань працівниками юр.Сфери:
- •20. Роль і місце емоцій та почуттів в юридичній психології:
- •21. Визначте місце та роль темпераменту, характеру, здібностей особистості в юридичній психології:
- •22. Дайте характеристику напрямкам профілактичної роботі з неповнолітніми злочинцями
- •1) Ранню профілактику, спрямовану на ліквідацію обставин, які негативно впливають на формування особистості неповнолітніх, та запобігання їх залученню до злочинного способу життя;
- •2) Усунення чинників, що вже сприяли заподіянню конкретних злочинів;
- •3) Попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.
- •23. Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та опанування у стресових ситуаціях
- •24. Дайте характеристику індивідуально-психологічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •25. Визначте предмет та завдання кримінальної психології
- •26. Дайте характеристику особистості правопорушника та основним чинникам її формування
- •27. Визначте роль та місце соціального і біологічного чинників у формуванні делінквентної поведінки.
- •28. Опишіть психологічні особливості правопорушників з різною спрямованістю поведінки
- •29.Візначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості( насильницька, корислива)
- •30.Дайте характеристику проблеми антисоціальної поведінки неповнолітніх правопорушників.
- •31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх.
- •32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх.
- •33.Дайте характеристику вікової динаміки злочинності.
- •34.Опишіть кримінальну субкультуру та делінквентну поведінку неповнолітніх.
- •35.Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями.
- •36. Дайте психологічну хар-ку етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •1.Поява потреби, як джерела активності особистості.
- •37. Дайте психологічну характеристику злочинної групи.
- •38. Опишіть поведінку потерпілого, звинувачуваного, підозрюваного та свідка з розладами особистості та делінквентною поведінкою.
- •39. Сформулюйте причини та умови формування злочинних груп.
- •40. Дайте характеристику соціально-психологічним закономірностям формування та розвитку злочинних груп.
- •41. Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика організованої злочинності.
- •42. Дайте характеристику злочинним групам та організаційній злочинності.
- •43. Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •43.1 Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •52. З’ясувати важливість встановлення контакту та довірливих стосунків з опонентом, техніки переконання та навіювання в процесі комунікації психолога юридичної сфери.
- •53. Дайте характеристику перцептивних процесів та їх урахування в практичній діяльності психолога-юриста.
- •54. Опишіть психологічні наслідки здійсненного злочину на особистість злочинця.
- •55. Дайте психологічну характеристику потерпілому.
- •56. Визначте психологічні аспекти впливу злочину на формування свідчень потерпілого.
- •57.Дайте характеристику дослідженню особистості потерпілого.
- •58.Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.
- •59.Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності.
- •1) За професійною юридичною силою і 2) предметом регулювання.
- •60. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •61. Види судово-психологічної експертизи
- •1) Експертиза неповнолітніх:,
- •1. Експертиза неповнолітніх
- •3. Експертиза особливих емоційних станів
- •62. Дайте загальну характеристику психологічних особливостей слідчої діяльності
- •63. Психологія огляду місця злочину
- •64. Психологія обшуку та затримки
- •65. Психологія допиту свідків та потерпілих, підозрюваних та звинувачуваних допит свідків та потерпілих.
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психологічної експертизи
- •69. З'ясуйте особливості використання методів юридичної психолоіїї психологом-практиком.
- •70. Опишіть види антисоціальної спрямованості особистості та види мотиваційної сфери особистості.
- •71. Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп.
- •72. Дайте характеристику організаційно-психологічній структурі слідчої діяльності.
- •73. Визначте основні напрями психології юридичної праці, її особливості.
- •74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
- •75. Дайте характеристику судової діяльності.
41. Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика організованої злочинності.
Організована злочинність - це складні кримінальні види діяльності, здійснювані в широких масштабах організаціями й іншими групами, що мають внутрішню структуру, що одержують фінансовий прибуток і забирають владу шляхом створення й експлуатації ринків незаконних товарів і послуг. Ці злочини часто виходять за межі державних кордонів. Розуміння організованої злочинності ще менше визначено, ніж насильницької, корисливої або економічної. В основі виділення організованої злочинності із загальної протиправної поведінки лежать характер і ступінь організованої взаємодії декількох злочинців між собою при здійсненні своєї пролонгованої діяльності. Часто організовану злочинність визначають і як процес раціональної реорганізації злочинного світу за аналогією із законною підприємницькою діяльністю на законних ринках. Така злочинна підприємницька діяльність, переслідуючи свою мету, бере участь у таких незаконних видах діяльності, як угоди із незаконними товарами і послугами, монополізація ринку, використання корупції і залякування.
Феномен організованості стосується не тільки і не стільки вчинення конкретних діянь, скільки становлення самого злочинного формування, його існування і його кримінальної діяльності. Вчинення однакових або різних злочинів є відносно загальною справою організованих між собою суб'єктів (груп), кожний із який має свої функціональні обов'язки, «права і повноваження». «Коза ностра» (італ. – «Наша справа») більш-менш точно відбиває суть організованої злочинності.
Організовану злочинність експерти ООН розділяють на декілька видів.
1. Мафіозні родини, що існують за принципом ієрархії. Вони мають свої внутрішні правила життя, норми поведінки і відрізняються великою кількістю протиправних дій.
2. Професіонали. Члени таких організацій об'єднуються з метою виконання певного злочинного задуму. Організації такого роду непостійні і не мають такої жорсткої структури, як організації першого виду. До групи професіоналів відносять фальшивомонетників, формування, які займаються крадіжками автомобілів, вимаганням і т.д. Склад професійної злочинної організації може постійно змінюватися і її члени можуть брати участь у різних однотипних злочинних діях.
3. Організовані групи, що контролюють певні території.
Можна класифікувати організовану злочинність і по сферах прояву:
- Організована злочинна діяльність, що реалізується в сфері економіки.
- Організована злочинна діяльність, що реалізується в сфері управління.
- Організована злочинна діяльність, що реалізується в соціальній сфері.
Ознаки організованої злочинності
Під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.
Перша ознака організованої злочинності- наявність об'єднання осіб для систематичного заняття злочинами з вираженою ієрархією, суворою дисципліною і стійкою системою карних традицій.
Рівень організованої злочинності умовно ділиться на примітивний, середній і високий. Примітивний - менш небезпечний, тому що носить локальний характер і не має зв'язку з чиновниками органів влади і управління.
Середні і високий рівні схожі. Для них характерні:
- Між ватажком і виконавцем існують проміжні ланки.
- Наявність підрозділів, що спеціалізуються на різних видах діяльності.
- Зв'язок з чиновниками органів влади і управління.
- Для високого рівня - організація стосунків між різними групами і координація їх дій.
Друга ознака організованої злочинності- економічна. Головна мета систематичного порушення закону - збагачення, нагромадження капіталу, із чим нерозривно пов'язана діяльність щодо легалізації капіталів, отриманих злочинним шляхом (відмивання грошей).
Третя ознака організованої злочинності – корупція.
Суб'єкти та об'єкти організованої злочинності
Суб’єкти організованої злочинності розділяють:
- за розміром (група, формування, організація, співтовариство), а засоби масової інформації додають - мафія (організація загальнонаціонального масштабу) і “супермафія" (міжнародні організації, уже транснаціональні корпорації, в яких границя між легальним і кримінальним бізнесом нерідко розмита).
- за місцем базування (наприклад, у Києві - троєщинська, борщагівська та інші; у Москві - солнцевська, долгопрудненська і так далі),
- за етнічною ознакою (переважно національний склад): слов'янські, грузинські, чеченські, дагестанські, інгушські, вірменські, азербайджанські, в'єтнамські, китайські .).
До прийнятих в практиці можна додати й інші критерії – за внутрішньою структурою (її розвиненістю), за зовнішніми зв'язками (із корумпованими чиновниками, із легальним бізнесом .) та інші.
Об’єкти організованої злочинності: стратегічні ресурси (нафта, метал), наркотики, зброя, але головний об'єкт - люди, власники, із яких можна "качати" гроші. Їхній бізнес, власність настільки ж різноманітні, як і вся економіка (промисловість, сільське господарство, сфера послуг і т.п.). Істотну роль грає форма власності: державна, приватна, акціонерна, іноземна, спільне володіння, тому що при пануючому менталітеті легше грабувати недержавні середні і дрібні фірми. Головна для організованої злочинності характеристика – прибутковість об'єкта. Остання пов’язана із суперечливістю економічних стосунків (сильні перепади цін, інфляція, курс долара), недосконалістю законодавства, високим попитом на заборонні послуги тощо.
Основними психологічними характеристиками кримінальної організованості є згуртованість, функціонально-рольова структура, спрацьованість, сумісність.
Згуртованість відіграє провідну роль, являє собою єдність групи, її здатність протистояти підбурливому зовнішньому впливу й утримувати у своєму складі окремих членів.
Має 2 відносно автономні рівні: емоційно-почуттєвий і змістовно-раціональний.
На нижчому, емоційно-почуттєвому рівні виникають та зміцнюються взаємні симпатії, прихильність між членами групи.
Емоційно-почуттєва єдність супроводжує і виразно проявляється в різноманітних групових традиціях, проведенні дозвілля, емоційній «релаксації» після вчинення злочину — відвіданні саун, казино, азартних іграх, отриманні сексуальних послуг тощо.
Вищим рівнем кримінальної згуртованості виступає змістовно-раціональна єдність. Вона полягає у збіжних чи близьких поглядах (орієнтаціях, переконаннях, оцінках) членів групи на злочин, злочинну діяльність як засіб задоволення власних і групових потреб. Саме змістовно-раціональна єдність виступає вирішальною внутрішньою умовою стійкості злочинної групи, ефективності її функціонування.
Другою психологічною характеристикою є функціонально-рольова структура групи. Похідними від неї виступають управлінська, інформаційна та меншою мірою емоційно-почуттєва структури.
Кримінальна функція полягає у спеціалізації щодо виконання певної діяльності у складі злочинної групи. Саме вона визначає характер кримінальної ролі, тобто зміст поведінки, порядок та умови взаємодії з членами групи, іншими особами, які становлять кримінальний інтерес.
В ОЗГ більшість її членів мають вузьку спеціалізацію, виконуючи від однієї до трьох споріднених функцій. Основними функціями є такі: ініціативно-планувальна, інформаційно-аналітична, розпорядчо-управлінська, виконавча, матеріально-фінансова, охоронно-захисна, підготовчо-виховна, представницька.
У повному обсязі та найбільш виразно названі функції та відповідна рольова структура притаманні ОЗГ, які спеціалізуються на нелегальній міграції, проституції, нелегальних доправленнях в Україну викрадених за кордоном автомобілів.
Чільне місце у функціонально-рольовій структурі ОЗГ посідає лідер.
В ОЗГ лідерство має жорстко авторитарний та одноосібний характер. Здійснення лідерства двома-трьома особами трапляється рідше і спирається на близькородинні чи національно-етнічні зв'язки.
Третьою психологічною характеристикою є спрацьованість.
Спрацьованість являє собою узгоджену, відлагоджену взаємодію членів групи у злочинній діяльності.
Спрацьованість характеризується ефективністю злочинної діяльності.
Вимоги до рівня спрацьованості суттєво відрізняються залежно від того, яким способом учиняється злочин.
У «чистому» вигляді можна вирізнити три провідні способи: спільно-індивідуальний, спільно-послідовний, спільно-інтегральний.
Четвертою психологічною характеристикою виступає сумісність. Вона ж найбільшою мірою впливає на спрацьованість членів злочинної групи.
Сумісність полягає в оптимальному поєднанні, співвідношенні психологічних якостей членів групи, суттєвих для вчинення злочину. Вона забезпечує взаємне розуміння, задоволеність один одним і як наслідок — ефективні спільні злочинні дії.
Оптимальність досягається, щонайперше, за рахунок подібності, схожості психологічних якостей, рідше — за рахунок взаємодоповнювальних розбіжностей, ефекту «сплаву». Для ОЗГ суттєве значення мають залежно від виду і способу вчинення злочину три рівні сумісності: психофізіологічний, індивідуально-психологічний, соціально-психологічний.
Психофізіологічний рівень базується на оптимальному поєднанні таких характеристик, як швидкість і точність сенсомоторних реакцій, чутливість зору і слуху, темперамент, емоційна врівноваженість і витримка.
Індивідуально-психологічний рівень сумісності передбачає оптимальне співвідношення пізнавальних процесів (уваги, пам'яті, мислення), спостережливості, вольових якостей і рис характеру (рішучість, обережність, хитрість, настійливість), здатності орієнтуватися у швидкоплинних та екстремальних ситуаціях тощо.
Соціально-психологічний рівень сумісності базується на оптимальному поєднанні таких якостей і характеристик, як соціальні установки, ціннісні орієнтації, комунікабельність, достовірність публічного виконання злочинної ролі, здатність впливати на інших людей і протистояти впливу інших. На цьому рівні оптимальне поєднання досягається як за рахунок подібності, так і способом взаємодоповнювальної розбіжності.
Соціально-психологічний рівень сумісності має важливе значення для здійснення розпорядчо-управлінської, безпосередньо-виконавчої, охоронно-захисної, підготовчо-виховної функцій.
Отже, організована злочинна група — це група, якій притаманні кримінальна головна мета створення і функціонування, вчинення злочинів за попередньою змовою, згуртованість, функціонально-рольова структура, спрацьованість і сумісність.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------