- •1. Визначте предмет та завдання юридичної психології
- •3.Опишіть місце юридичної психології в системі психологічних наук. Принципи юридичної психології.
- •8. Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки особистості.
- •9.Соціально-психологічні механізми формування правосвідомості особистості
- •10. Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності.
- •11.Опишіть основні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності.
- •12. Визначте професійно важливі якості психолога юридичної служби, обґрунтуйте свою думку.
- •13. Визначте особливості спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички.
- •14. Сформулюйте загальні принципи застосування методів психодіагностики в практичній діяльності психолога юридичної служби.
- •15. Визначте особливості особистісного підходу в системі «людина-право»:
- •16. Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології:
- •17. Визначте значення пам*яті та технік маніпулювання увагою в юр.Психології:
- •18. Дайте характеристику психо-правовій оцінці мнестичних процесів:
- •19. Визначте роль мислення, інтуїції, уваги у рішенні поставлених завдань працівниками юр.Сфери:
- •20. Роль і місце емоцій та почуттів в юридичній психології:
- •21. Визначте місце та роль темпераменту, характеру, здібностей особистості в юридичній психології:
- •22. Дайте характеристику напрямкам профілактичної роботі з неповнолітніми злочинцями
- •1) Ранню профілактику, спрямовану на ліквідацію обставин, які негативно впливають на формування особистості неповнолітніх, та запобігання їх залученню до злочинного способу життя;
- •2) Усунення чинників, що вже сприяли заподіянню конкретних злочинів;
- •3) Попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.
- •23. Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та опанування у стресових ситуаціях
- •24. Дайте характеристику індивідуально-психологічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •25. Визначте предмет та завдання кримінальної психології
- •26. Дайте характеристику особистості правопорушника та основним чинникам її формування
- •27. Визначте роль та місце соціального і біологічного чинників у формуванні делінквентної поведінки.
- •28. Опишіть психологічні особливості правопорушників з різною спрямованістю поведінки
- •29.Візначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості( насильницька, корислива)
- •30.Дайте характеристику проблеми антисоціальної поведінки неповнолітніх правопорушників.
- •31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх.
- •32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх.
- •33.Дайте характеристику вікової динаміки злочинності.
- •34.Опишіть кримінальну субкультуру та делінквентну поведінку неповнолітніх.
- •35.Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями.
- •36. Дайте психологічну хар-ку етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •1.Поява потреби, як джерела активності особистості.
- •37. Дайте психологічну характеристику злочинної групи.
- •38. Опишіть поведінку потерпілого, звинувачуваного, підозрюваного та свідка з розладами особистості та делінквентною поведінкою.
- •39. Сформулюйте причини та умови формування злочинних груп.
- •40. Дайте характеристику соціально-психологічним закономірностям формування та розвитку злочинних груп.
- •41. Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика організованої злочинності.
- •42. Дайте характеристику злочинним групам та організаційній злочинності.
- •43. Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •43.1 Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •52. З’ясувати важливість встановлення контакту та довірливих стосунків з опонентом, техніки переконання та навіювання в процесі комунікації психолога юридичної сфери.
- •53. Дайте характеристику перцептивних процесів та їх урахування в практичній діяльності психолога-юриста.
- •54. Опишіть психологічні наслідки здійсненного злочину на особистість злочинця.
- •55. Дайте психологічну характеристику потерпілому.
- •56. Визначте психологічні аспекти впливу злочину на формування свідчень потерпілого.
- •57.Дайте характеристику дослідженню особистості потерпілого.
- •58.Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.
- •59.Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності.
- •1) За професійною юридичною силою і 2) предметом регулювання.
- •60. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •61. Види судово-психологічної експертизи
- •1) Експертиза неповнолітніх:,
- •1. Експертиза неповнолітніх
- •3. Експертиза особливих емоційних станів
- •62. Дайте загальну характеристику психологічних особливостей слідчої діяльності
- •63. Психологія огляду місця злочину
- •64. Психологія обшуку та затримки
- •65. Психологія допиту свідків та потерпілих, підозрюваних та звинувачуваних допит свідків та потерпілих.
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психологічної експертизи
- •69. З'ясуйте особливості використання методів юридичної психолоіїї психологом-практиком.
- •70. Опишіть види антисоціальної спрямованості особистості та види мотиваційної сфери особистості.
- •71. Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп.
- •72. Дайте характеристику організаційно-психологічній структурі слідчої діяльності.
- •73. Визначте основні напрями психології юридичної праці, її особливості.
- •74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
- •75. Дайте характеристику судової діяльності.
31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх.
Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми загалом такі самі, що й зумовлюють злочинність дорослих. Але з урахуванням особи неповнолітнього вони мають певну специфіку, що пов’язана з особливостями соціально негативних потреб та інтересів неповнолітніх правопорушників. Найхарактернішими властивостями неповнолітніх є їх бажання утвердитись, романтизм, почуття ліктя (згрупованість), інтерес до забороненого “плоду" та ін. Проте головне — напрям цих бажань та інтересів. Якщо на неповнолітнього справляється явно негативний вплив або його ігнорують як особистість, психологічні якості його як особи набирають антисоціальної спрямованості.
Залежно від ступеня педагогічної занедбаності неповнолітнього антисуспільна поведінка може спочатку виявитися у дрібних правопорушеннях. Часто залишаючись безкарним, він швидко засвоює злочинний досвід, який за відсутності життєвого досвіду робить з нього злочинця, який за жорстокістю, рішучістю й зухвалістю не поступається, а часом і перевершує дорослого злочинця. У цьому разі переважають такі мотиви, як бажання жити “на широку ногу", пиячити, вживати наркотики, вести розпусний спосіб життя (хоча часто це виглядає примітивніше, ніж у дорослого злочинця). І переважну більшість корисливих і корисливо-насильницьких злочинів неповнолітні скоюють вже не з “дитячих” мотивів.
Юнацький максималізм у поєднанні з гіперсексуальністю 16-17-річного неповнолітнього призводить до скоєння зґвалтувань, актів насильницького мужолозтва, знущань над жертвою, прагнення вразити оточуючих низістю й підлістю. Буває так, чим страшніше скоєне, тим більшого ореолу дорослості набуває підліток у власних очах і очах найближчого оточення.
Негативний вплив у сім'ї. Сім’я — це перша соціальна структура, де людина перебуває найбільше часу і значною мірою формується як особистість.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх.
Злочин, як правило, не вчиняється спонтанно, стихійно, він практично завжди підготований досить тривалим процесом формування особи. Йому передує низка етапів життєдіяльності суб'єкта, що поступово формують його антисуспільну спрямованість. Оскільки злочинний результат є своєрідною формою взаємодії особистості з середовищем, то й етапи формування злочинної поведінки слід розглядати на тлі соціальної дійсності. Вони виглядають наступним чином:
1) формування особистості з антисуспільною спрямованістю;
2) мотивація антисуспільного вчинку (мотиваційний етап);
3) прийняття конкретного рішення про його здійснення (етап цілепокладання);
4) реалізація цього рішення, включаючи сам вчинок та настання його наслідків (операціональний етап).
Мотиви злочинів неповнолітніх, забарвлені їх віковими особливостями, що за умови недостатньої сформованості соціальних властивостей особистості та наявності псевдосоціалізації нерідко призводить до неповного чи викривленого усвідомлення спонукань та змісту фактично вчиненого.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------