Де шукати інформацію по визначенню об’єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення?

Для встановлення наявності об’єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також уточнення їх меж слід користуватись наступними джерелами інформації:

1. Законодавчою базою. Крім тих постанов, які вже згадувались у цій главі і є базовими за період з 1992 року була видана низка указів Президента, постанов Кабінету Міністрів України та нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, якими визначався перелік зазначених об’єктів та встановлювались їх межі.

2. Містобудівна та спеціалізована проектна документація. Зміст містобудівної документації вже викладений у цій книзі, а спеціалізовану слід розглянути окремо. Дати визначення спеціалізованої проектної документації досить важко. Туди можуть включатись всілякі схеми охорони пам’яток культурної спадщини (або документи з іншою назвою), схеми охорони оточуючого середовища, схеми об’єктів, що особливо охороняються і таке інше.

3. Реєстри або переліки таких об’єктів, що знаходяться в місцевих органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, державних адміністрацій, органах охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Як використовувати інформацію в практичній діяльності?

Перше, що треба встановити – правомірність застосування інформації. Використовувати інформацію можна тільки ту, яка віднесена до “законодавства”. Тобто видана у відповідності до встановлених процедур і затверджена у встановленому порядку відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Не можуть бути використані для оцінки будь-які спеціалізовані схеми або переліки, що розроблені але не були затверджені у встановленому порядку. Критерій тільки один – законодавче визначення такого об’єкту. Якщо його нема − фахівець не має права застосовувати до нього відповідні коефіцієнти.

Доцільно розглянути приклад виділення таких територій та встановлення приналежності земель до зазначеного переліку. Для прикладу буде розглянуто рекреаційну зону поблизу з м. Черкаси.

Перше, що треба з’ясувати – яким документом визначено цю рекреаційну зону. Таких документів кілька: схема районного планування Черкаської області, проект планування приміської зони м. Черкаси (в яку входять Черкаський, Смілянський та Золотоніський райони), проект районного планування Черкаського району, а також проект планування зони відпочинку “Сокирно”. Всі проекти в різні роки виконав центральний інститут “Діпромісто” (м. Київ).

Друге, наскільки ці документи придатні для використання? Всі ці проекти свого часу були затверджені Черкаською обласною радою народних депутатів або, за її дорученням, виконкомом облради. У відповідності з чинним на той час законодавством, процедури затвердження дозволяють віднести ці документи до числа тих, які можуть використовуватись для потреб грошової оцінки.

Третє, при наявності певних розбіжностей у визначенні меж який документ вважати більш достовірним? Як правило, вірним вважається документ, що затверджувався пізніше і з більшою деталізацією.

Рис. 8.4

Виходячи з цього, межі встановлені проектом планування зони відпочинку “Сокирно” слід вважати найбільш достовірними і саме ними керуватись при виникненні спірних питань.

Проектом приміської зони м. Черкаси визначено поділ територій наступним чином:

зона А –парк;

зона Б – рекреаційні території в межах лісового фонду;

зона В – лісові землі;

зона Г – рекреаційні території, не зайняті лісом.

Вздовж р. Дніпро суцільною смугою тягнуться різноманітні заклади відпочинку та лікування (будинки відпочинку, профілакторії, санаторії, табори відпочинку тощо).

Зона А і Г будуть безумовно віднесені до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення і грошова оцінка має здійснюватись за порядком, встановленим цим розділом за умови, що у загальному балансі земель вони не підлягають обліку як землі лісового фонду.

Зона В безумовно має бути оцінена за процедурою оцінки земель лісового фонду, так само як і масив Черкаського бору, що знаходиться на малюнку вище зон Б і В.

Незважаючи на те, що у розглянутому прикладі ліс не відрізняється за породним складом і віком, порядок оцінки для різних зон різний.

Більше того, на території більшості закладів відпочинку та лікування ростуть ті самі дерева і візуально територія практично не має відмінностей. Проте, та частина лісового масиву, що знаходиться на території цих закладів має бути оцінена за порядком оцінки земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення (розділ 3 Порядку) тому, що вони є частиною території господарюючих суб’єктів, які мають бухгалтерську звітність. Межі цих закладів мають визначатись у відповідності з актами відводу землі.

Для застосування у прикладі реальні дані були дещо змінені. Більш важливим є з’ясування принципів встановлення меж зон різного функціонального призначення в тих випадках, коли визначити їх можна лише на основі містобудівної та землевпорядної документації.

Приклад розрахунку грошової оцінки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Вихідні дані:

земельна ділянка оздоровчого призначення площею 28 га, розташована поблизу міста Полтава;

нормативний середньорічний економічний ефект від використання земель оздоровчого призначення (Е) становить 0,060 гривень/м² за рік;

річна індексації грошової оцінки земель на 2006 рік встановлена на рівні 1,0;

термін капіталізації – 33 роки

земельна ділянка знаходиться в приміській зоні м. Полтава, значення коефіцієнта (К_р1) становить 1,2;

відстань до центру м. Полтава становить 15 км значення коефіцієнта (К_р2) становить 1,25;

значення коефіцієнта (К_р3) становить 1,20;

значення коефіцієнта, який враховує цінність об'єктів оздоровчого призначення (К_ц) для Полтавської області становить 0,9;

земельна ділянка оздоровчого призначення має статус місцевого значення (Кс) – 1,1;

Підставляємо дані послідовно у формули:

Цн = Е  Тк  Кф  Км  Пд,

Км =К_р1  К_р2  К_р3 = 1,2  1,25  1,2 = 1,8;

Кмц = Км  Кц  Кс = 1,8  0,9  1,1 = 1,78,

Цн = 0,060  33  1,78  280000 = 986832 грн.

Застосовуємо річний коефіцієнт індексації грошової оцінки земель 1,0.

Відповідь: грошова оцінка земельної ділянки оздоровчого призначення становить 986832 грн.