Географія 9 клас

показувати найбільші міста України та розрізняти міста за функціями та людністю; оцінювати соціальні проблеми села; виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Мотивація навчальної діяльності ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.Первинна перевірка засвоєних знань IV. Закріплення знань

V. Контроль та самоперевірка знань VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Соціогеографічний практикум

Варіант І

Проведіть дослідження, виявіть, як оцінюють люди місце свого проживання. В основі дослідження лежить анкетування місцевих жителів і аналіз анкет. В анкеті запропонуйте такі запитання:

1.Ваш вік.

2.Ви живете в цьому районі постійно чи змінювали район проживання?

3.Хотіли б ви змінити район проживання?

4.Якщо ні, то чому?

5.Якщо так, то куди б ви хотіли переїхати?

6.Що вас не влаштовує в районі проживання?

7.Що ви запропонували б для поліпшення умов проживання у вашому районі?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Типи міст за розмірами та функціями

Усе населення країни проживає в населених пунктах (поселеннях). Усі поселення пов’язані між собою різноманітними зв’язками й разом складають систему розселення.

Розселення населення неоднакове в різних регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: від історичних подій минулого,

виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.

Результатом розселення людей є мережа населених пунктів.

України

Завдання 33. За схемою дайте відповіді на питання. Які типи поселень розрізняють? За якими ознаками виділяють міські та сільські населенні пункти. Що називають містом? селом? селищем міського типу?

Завдання 34. За схемою та відповідною картою атласу дайте відповідь на питання. На які групи поділяються міста за людністю? за функціями? Наведіть приклади міст малих та середніх за людністю. В якому регіоні України сконцентровані великі міста? Поясніть. Назвіть приклади міст-курортів. Які функції виконує ваше місто (найближче до вас місто)? Які функції виконують міста-мільйонери?

Які функції виконує місто Ковель? Ялта? Кіровоград? Харків? Львів? Шостка? Кам’янець-Подільський?

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 35. В історії будь-якої країни спостерігався і продовжується безперервний процес підвищення ролі міст і зростання кількості міського населення. Цей процес називається урбанізацією. (Доказом динаміки цього процесу є співвідношення міського і сільського населення в Україні: 1959 р. — 46/54 %; 1979 — 61/39; 1994 — 68/32 %.)

За матеріалами таблиці «Населення України» розрахуйте рівень урбанізації в Донецькій, Київській, Луганський, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській, Тернопільський областях. Поясніть отримані результати.

Приклад. Рівень урбанізації Полтавської області 60,4 % (загальна кількість населення 1 млн 517 тис., кількість городян

917 тис.):

1517 — 100 %;

917 — х %;

x = 1517917 × 100 % = 60,4 (%)

Завдання 36. Міста можуть розташовуватись як у вигляді одиночних центрів, так й у вигляді скупчень. З часом великі міста об’єднують навколо себе невеликі міста-супутники та найближчі села. Такі скупчення, системи міст називають агломераціями.

За картосхемами визначте райони України. У колі позначено число жителів населеного пункту (у тис. чол.). Дайте характеристику міського розселення цих районів. Визначте назви міст, що є «центрами тяжіння».

40 Дергачі

1470

Люботин 64

36 Чугуїв

Завдання 37. Заповніть таблицю, скориставшись довідковими матеріалами й адміністративною картою атласу.

Довідковий матеріал: 794 тис., Алушта, 317 тис., Бориспіль, 36 тис., 54 тис., Одеса.

Завдання 38. Опишіть, як оцінює (мається на увазі неформальне сприйняття) розмір міста (людність) Миргорода Полтавської області:

а) житель села Дібровка Миргородського району; б) житель Полтави; в) киянин.

IV. Закріплення знань (частина 1)

Завдання 39. Добудуйте графік, на якому подано зміни чисельності населення (у тис. чол.) Києва та Харкова.

Поясніть процеси зростання кількості населення цих міст з урахуванням чинників природного приросту, міграції, функцій, що виконують ці міста (враховуючи приєднання приміських територій, привабливість столичного положення). Харків був столицею України з 1919 по 1934 р.

високі темпи зростання кількості населення? Знайдіть це місто на карті «Господарство» атласу.

Завдання 41. Проаналізуйте динаміку змінення кількості населення деяких міст. Яка загальна тенденція характерна для цих населених пунктів? Знайдіть ці міста на карті й висловіть власну точку зору про причини такої динаміки. Що спільного в спеціалізації цих міст?

Динаміка змін кількості населення деяких міст Донбасу

V. Контроль і самоперевірка знань

Завдання 42. Укажіть, про яке місто України йдеться:

1.Місто знаходиться в лісостеповій зоні на перехресті залізничних, автомобільних і річкових шляхів. Населення міста — понад 234 тис. чоловік. Засноване в 1571 р. Місто розташоване по обидва береги річки: на лівому — житлові квартали, а на правому — промисловий район. У цьому місті виготовляють автомобілі великої вантажопідйомності. На південь від міста — родовища залізної руди. (Кременчук)

2.Місто знаходиться в степовій зоні. Населення — понад 492 тис. чоловік. Засноване в XVI ст. як фортеця Кальміус. Містопорт — найбільше на берегах цього моря. З 1948 по 1989 р. це місто мало іншу назву. У місті працюють два металургійних комбінати. (Маріуполь)

3.Місто стоїть на берегах річки, що є притокою Дністра. Перші згадки про нього відносяться до 1062 р. Населення — понад 99 тис. чоловік. Це промисловий (розвинуте машинобудування, легка і харчова галузі) і культурний центр. Центр міста («Старе місто») є історико-архітектурним заповідником. За кількістю пам’яток історії та культури

(152)посідає третє місце в країні після Києва і Львова. (Кам’янець-Подільський)

IV. Закріплення знань (частина 2)

Завдання 43. Географічне аудіювання

Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх роз­ в’язання

У сільській місцевості України нагромадилось багато соці­ ально-економічних проблем. Найгостріші серед них — безробіття та бідність, що зумовлюють трудову міграцію сільського населення; занепад соціальної сфери; поглиблення демографічної кризи, обезлюднення та відмирання сіл. Це є наслідком як попередніх, так і новітніх негативних процесів і явищ, зокрема економічної кризи 90-х рр. XX ст. і прорахунків, допущених у процесі аграрних трансформацій.

Більше третини сільських жителів працездатного віку

єнезайнятими, тобто не працюють як наймані особи, не мають ніякої власної справи і не виробляють товарної продукції в особистих селянських господарствах. Рівень зареєстрованого безробіття в сільській місцевості більш ніж удвічі вищий порівняно з міськими поселеннями і на відміну від останніх зростає. Велика кількість сільських жителів у найбільш активному віці в пошуках роботи виїжджає із сіл, у тому числі за кордон. Споживчі витрати сільського населення на 20 %, у тому числі грошові — в 1,8 разу менші, ніж міського. Більше 70 % споживчих витрат селян — це витрати на харчування, що

єпроявом бідності. Сукупні ресурси сільських домогосподарств більш як на третину формуються за рахунок грошових та натуральних надходжень від особистих селянських господарств. Рівень оплати праці в сільському господарстві (990 грн.) у 2008 р. був удвічі менший, ніж у середньому в економіці (1739 грн.) і промисловості (1965 грн.).

Не припиняється скорочення мережі закладів соціальної інфраструктури села (шкіл, дошкільних закладів освіти, клубів та будинків культури). Фактично не функціонує служба побуту, закриваються підприємства торгівлі, особливо в малих і віддалених селах. Матеріальна база соціальної інфраструктури села фізично і морально зношена. Розширюється коло сіл, жителі яких не мають змоги отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання.

За останні 15 років чисельність сільських жителів значно скоротилась. Це відбувається головним чином унаслідок депопуляції населення, яка щороку зростає і досягла у 2008 р.

163,3 тис. чол. Порівняно з 1990 р. рівень депопуляції на селі підвищився у 3 рази. Вікова структура сільського населення деформована: частка осіб працездатного віку менша, ніж серед міського населення.

Для розв’язання проблем села створено державну програму, основною метою якої є забезпечення в сільській місцевості сприятливого середовища для життя людей, а це у свою чергу буде запорукою ефективної роботи сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів.

Завдання програми:

•створення умов для продуктивної зайнятості сільських жителів на основі ефективного використання природно-ресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить створення нових робочих місць та істотне збільшення доходів;

•заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах;

•формування соціальної інфраструктури, спроможної задовольняти різноманітні потреби сільського населення;

•запобігання занепаду сільських населених пунктів, розширення можливостей сільських громад у розв’язанні проблем життєдіяльності населення.

Питання до тексту. Розподіліть проблеми сільського населення на групи: економічні, соціальні, демографічні. В яких областях України найнижчі показники природного приросту? Назвіть приклади підприємств сільської соціальної інфраструктури.

VI. Домашнє завдання

Соціогеографічний практикум

Варіант ІІ

За завданням ріелтерської контори (фірма, що займається операціями з нерухомістю) вам необхідно оцінити житло з погляду купівлі-продажу, враховуючи такі соціально-економічні чинники:

1.Власне географічне положення об’єкта дослідження (будинок, квартира, садиба); центр чи окраїна населеного пункту; транспортна доступність (дорожче оцінюється житло поблизу станцій метро, транспортних розв’язок, тобто місць

пересадок з одного виду транспорту на інший, відстань до роботи членів родини і вартість щоденних транспортних витрат).

2.Соціально-економічне оточення: наявність торговельних закладів (магазини, ринки), підприємств сфери послуг (перукарні, аптеки, приймальні пункти хімчистки, пральні), школи, дитячого садка, поліклініки; близькість промислових підприємств та їхній вплив на довкілля; наявність зеленої зони, парку, лісу тощо, тобто місць відпочинку, для прогулянок з дітьми, облаштованість їх; комфортність і чистота двору, вулиці.

3.Характеристика житла: тип забудови, її вік, стан, поверховість, кількість кімнат, забезпеченість ліфтом, телефоном,

стан квартирних комунікацій (проводка, опалення, сантехнічні системи) і т. д.

Характеристику житла треба закінчити висновком з обґрунтованою сумою вартості об’єкта дослідження. При цьому треба пам’ятати: чим більше місто, тим вища вартість житла. Дуже велике значення має також економічне благополуччя міста, тобто наявність робочих місць (наприклад, місто в Донбасі в ситуації економічної кризи чи передмістя столиці).

Завдання можна виконати у формі докладного оголошення про купівлю-продаж житла.

Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення

Урок 10. Трудові ресурси і зайнятість населення

Мета: дати визначення й охарактеризувати поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», «безробіття»; поясніти забезпеченість трудовими ресурсами різних регіонів України, їхній кількісний та якісний склад, проблеми; пояснити причини неповного використання трудових ресурсів; розвивати навички порівняння (структуру зайнятості населення в Україні

з іншими країнами світу); виховувати почуття відповідальності, акцентувати увагу на значенні рівня кваліфікації трудових ресурсів для господарського розвитку країни.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Мотивація навчальної діяльності ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.Первинна перевірка засвоєних знань IV. Закріплення знань

VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Завдання 46. Географічне аудіювання Сучасна ситуація на ринку праці

Нова ситуація на ринку праці України, коли в більшості регіонів людей, що шукають роботу, набагато більше, ніж вільних робочих місць, стає причиною конкуренції між працівниками. Роботодавець тепер має велику можливість вибору і висуває більш високі вимоги до працівників: до їхніх знань, умінь, дисципліни та організованості. Все більше з’являється робочих місць у малих підприємствах, де вже недостатньо бути простим виконавцем, а необхідно вміти самостійно приймати рішення.

Крім того, умови життя і вимоги до працівників так швидко змінюються, що раз здобута освіта вже не може забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці на все подальше життя. Тому сучасний працівник повинен здобувати нові знання і вміння, тобто займатися самоосвітою.

Чим більше видів діяльності освоїла людина, тим упевненіше, «стійкіше» вона почуває себе на ринку праці.

Питання до тексту. Що таке ринок праці? Яка сучасна ситуація на ринку праці? Наведіть приклади своїх знайомих (знайомих батьків), які змінили набуту раніше професію на нову, для того, щоб швидше пристосуватися до мінливих умов сучасного ринку праці. Які ваші плани на майбутнє (у професійному плані)? Які вам потрібно мати знання, навички, щоб отримати омріяну професію?