Географія 9 клас

У структурі господарства виділяють інфраструктуру. Інфраструктура — сукупність галузей господарства, що об-

слуговують виробничу й невиробничу сфери і забезпечують нормальне повсякденне життя людини.

Інфраструктуру поділяють на виробничу та соціальну. Виробнича інфраструктура — сукупність підприємств (або

підрозділів підприємств), що обслуговують виробництво. Соціальна інфраструктура — сукупність підприємств, які

безпосередньо впливають на стан і розвиток людей, задовольняють їх соціальні та духовні потреби.

3. Ринкова інфраструктура, її види та функції

Найважливішим елементом ринкової економічної системи господарювання є ринок. Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснюються купівля і продаж товарів і послуг.

Елементи ринкової інфраструктури

Функції ринкової інфраструктури:

•полегшення учасникам ринкових відносин реалізації їх інтересів;

•підвищення оперативності й ефективності роботи ринкових суб’єктів на основі спеціалізації;

•організаційне оформлення ринкових відносин;

•полегшення форм юридичного й економічного контролю, державного і громадського регулювання.

Свої функції ринок виконує через розгалужену інфраструктуру. Між ступенем розвитку ринку та його інфраструктурою існує тісний зв’язок, оскільки, взаємодіючи з усією системою економічних відносин, ринкова інфраструктура виступає необхідною умовою розвитку всіх суб’єктів господарювання.

Ринкова інфраструктура повинна бути пропорційна рівню розвитку виробництва на кожному етапі розвитку суспільства. Сучасна економіка України вимагає наявності потужних промислових і торгово-складських комплексів, інформаційно-комерційних мереж, високоефективних засобів фінансово-кредитних розрахунків тощо. Існує пряма залежність: чим більше розвинута інфраструктура, тим розвинутіший внутрішній ринок.

V. Закріплення знань

Завдання 52. Прикладом виробничої інфраструктури є схема «Структура діяльності ВАТ “Турбоатом”». На підприємстві існує декілька підрозділів: головне виробництво (кінцева продукція — турбіни), допоміжна ланка, обслуговуюча ланка.

•Назвіть цехи та підрозділи підприємств, які відносяться до допоміжної та обслуговуючої ланок інфраструктури підприємства.

•Які відділи підприємства здійснюють зовнішній зв`язок? Чим вони займаються?

•Які цехи належать до головного виробництва? Чому складально-випробувальний цех знаходиться в центрі головного виробництва?

•Які цехи належать до допоміжного виробництва? Яке значення допоміжного виробництва?

•Чим займаються відділи соціальної інфраструктури?

•Яке значення відділу досліджень та проектування?

(Щоб виконати це завдання в класі, дайте декільком учням

доручення зобразити на великому аркуші паперу схему. Така наочність допоможе поясните складне поняття «інфраструкту-

ра».)

Чому останніми роками підприємства (навіть державної форми власності), які мали значну соціальну інфраструктуру (будинок культури, заводська поліклініка, заміська дитяча база відпочинку, профілакторій, стадіон тощо) намагаються позбавитися цих підрозділів?

VI. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Завдання 53. Географічне аудіювання

Запропонуйте учням виписати в зошит основні чинники розміщення підприємств. Назви чинників розміщення напишіть на картках із картону розміром 10 × 2 см. Зберіть їх у конверт. Під час вивчення окремих галузей промисловості використовуйте цю наочність. Вона допоможе більш ефективно засвоїти матеріал теми, повторити та узагальнити його. Проведіть конкурс на кращу роботу.

Наприклад:

С п о ж и в ч и й

Фактори розміщення підприємств промисловості

Фактори розміщення виробництва — природні, економічні, соціальні умови певної території, які визначають обґрунтованість розміщення саме в цьому місці конкретних підприємств. Урахування впливу цих факторів сприяє зниженню собівартості продукції, допомагає уникнути небажаних соціальних, екологічних, економічних наслідків виробництва.

Основні фактори

1.Сировинний — провідний фактор виробництва матеріалоємної продукції у разі значної частки сировини в собівартості готової продукції.

2.Паливно-енергетичний фактор визначає розміщення виробництв із великою енерго- і теплоємністю.

3.Фактор робочої сили враховується в розміщенні виробництв зі значними витратами людино-днів на одиницю продукції.

4.Фактор науково-технічного прогресу: наукомісткі галузі промисловості розміщаються там, де зосереджені науково-дослідні інститути та кваліфіковані кадри.

5.Водний фактор ураховується в розміщенні водоємних виробництв.

6.Транспортний фактор ураховується з метою наближення споживачів продукції, здешевлення транспортних витрат.

7.Екологічнийфакторураховуєтьсяврозміщенніпідприємствзметоюзменшеннянегативноговпливунаприродуіздоров’ялюдини.

8.Фактор ринкової кон’юнктури (або споживчий) ураховує умови реалізації продукції, співвідношення попиту та пропозиції.

Тема 2. Економічний потенціал України

Урок 13. Економічний потенціал України

Мета: визначити складові економічного потенціалу країни, показники соціально-економічного розвитку, показники якості життя; дати визначення понять «валовий національний продукт», «національний дохід»; розвивати вміння оперувати основними показниками соціально-економічного розвитку країни, вміння порівнювати з відповідними показниками інших країн та аналізувати їх; виховувати почуття патріотизму та гордості за могутній потенціал країни, почуття відповідальності за майбутнє України (на засадах сталого розвитку).

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення знань.

Структура уроку

I. Мотивація навчальної діяльності II. Вивчення нового матеріалу

III.Первинна перевірка засвоєних знань IV. Закріплення знань

V.Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Яке значення для економічного потенціалу України має сталий розвиток?

Україна і сталий розвиток

Концепція сталого розвитку набуває значного поширення як одна з провідних глобальних проблем людства.

Термін«сталийрозвиток»(відангл.«sustainabledevelopment»)набув поширення після публікації доповіді «Наше загальне майбутнє» (1987), підготовленої Комісією ООН з питань довкілля та розвитку.

Сталий розвиток — розвиток, що забезпечує стабільне економічне зростання і не допускає деградаційних змін довкілля.

Сталий розвиток забезпечує потреби як сучасних, так і наступних поколінь. Весь світ стурбований тим, що якщо нинішні тенденції до зростання чисельності населення, забруднення довкілля, виснаження природних ресурсів залишаться незмінними, то на Землі можуть статися незворотні катастрофічні наслідки.

Сталий розвиток трактують у вузькому та широкому розумінні. Вузьке розуміння — це акцент на екологічних проблемах

ізбереженні біосфери. Широке розуміння передбачає і всебічний підхід до розвитку цивілізації: економічний, соціальний, демографічний тощо.

Економічний напрям сталого розвитку — господарська діяльність людства — повинен орієнтуватися не на зростання споживання ресурсів біосфери, а на їхнє раціональне використання.

Соціальний напрям — подолання різниці в рівнях доходів

іякості життя між різними країнами, соціальними групами. Демографічний напрям — виважена демографічна політика

в різних країнах (регулювання приросту в країнах з високим рівнем народжуваності, що полегшить проблеми бідності та підвищить якість життя).

Засади сталого розвитку для України є надзвичайно важливими. Упродовж тривалого часу економічний розвиток в Україні супроводжувався недбалою експлуатацією природних ресурсів. Наслідки такої діяльності негативно впливають на навколишнє середовище, що призводить до виснаження ресурсного потенціалу, зростання витрат на захист населення і території, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та відтворення природної рівноваги (катастрофа на ЧАЕС, повені в Карпатах). Унаслідок промислових викидів у повітря та воду загрозливі показники збільшуються з кожним роком, дедалі актуальнішою стає проблема деградації земель. Україна продовжує посідати провідне місце у світі за інтенсивністю використання та експлуатації надр. У більшості гірничорудних регіонів накопичилися серйозні соціально-економічні та екологічні проблеми, що призводить до дисбалансу в економіці.

Створена державна програма сталого розвитку України охоплює всі сторони життя суспільства.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Складові економічного потенціалу України

До економічного потенціалу України відносять природні, науково-технічні й трудові ресурси. Для розвитку господарства країни в сучасних умовах природно-ресурсний потенціал має важливе, але не вирішальне значення.

Природні ресурси — об’єкти і сили природи, що на певному етапі розвитку суспільства можуть бути використані як засоби

виробництва і предмети споживання для задоволення потреб людей.

Природні ресурси поділяються на вичерпні й невичерпні. До невичерпних належать водні, кліматичні (енергія вітру, агрокліматичні, рекреаційні) і космічні (енергія Сонця). Вичерпні природні ресурси поділяються на поновлювані (флора і фауна, частково ґрунти) і непоновлювані (мінеральні).

Завдання 54. Випереджальне завдання «Характеристика природних, науково-технічних та трудових ресурсів України»

Невеликі за обсягом, але змістовні повідомлення будуть дуже доречними. Ідеальним варіантом буде комп’ютерна презентація.

Запитання до повідомлень

•Охарактеризуйте природні ресурси країни.

•Яке значення для розвитку економіки має науково-технічний потенціал країни? трудові ресурси?

•Як ви вважаєте, чому природно-ресурсний потенціал має важливе, але не вирішальне значення для економіки країни?

III. Первинна перевірка засвоєних знань

Соціогеографічний практикум

Розгляньте схему про вплив природного середовища на соціально-економічний розвиток країни. Проведіть дослідження на прикладі свого краю.

Вплив природного середовища на соціально-економічний розвиток країни очевидний і різноманітний. Оцінюючи подібний вплив, можна скористатися такими характеристиками: комфортні, передкомфортні, дискомфортні, екстремальні умови проживання. У межах України немає районів з екстремальними умовами життя, якщо не враховувати зону радіаційного забруднення Чорнобиля. (Але ця зона «створена» людьми, а не природою.) Дискомфортні умови проживання характерні лише для високогірних районів Українських Карпат. (Подумайте, у чому проявляється ця дискомфортність?) Характеристики комфортних, передкомфортних і дискомфортних умов проживання мають числове вираження.

Оцінка комфортності природного середовища для життя людей

*За матеріалами: Топчієв О. Г. Основи суспільної географії.

Визначте, які умови проживання у вашій місцевості (області): комфортні, передкомфортні чи дискомфортні. Оцініть вплив природного середовища на соціальний і економічний розвиток вашого краю, послідовно оцінюючи кожну з характеристик запропонованої вище схеми. Оцінювання здійсніть за десятибальною шкалою. Як це позначається на соціальному й економічному розвитку вашого краю?

II. Вивчення нового матеріалу

2.Показники соціально-економічного розвитку. Валовий національний продукт, національний дохід

Господарство країн (національні економіки) характеризують за допомогою численних економічних показників. Економічні показники можуть бути загальними (валовими) і питомими (на душу населення).

У світовій економіці головними показниками виступають валовий національний продукт (ВНП) та валовий внутрішній продукт (ВВП).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це сукупна вартість кінцевої продукції і послуг підприємств, вироблених за рік на території країни, незалежно від того, хто — громадянин цієї держави чи іноземець — є власником цієї продукції.

Валовий національний продукт (ВНП) — сукупна ринкова вартість товарів і послуг підприємств, вироблених і реалізованих (у тому числі й імпортної продукції) протягом року, містить також на відміну від ВВП і суму чистих доходів з-за кордону.

Національний дохід (НД) — це частина валового національного продукту за винятком матеріальних витрат на його виробництво.

ВНП обчислюють для всіх національних виробників товарів і послуг, де б не розміщувалися їхні підприємства. Це означає, що для розрахунку ВНП, наприклад, України необхідно враховувати результати діяльності всіх українських фірм у самій Україні та поза її межами і не враховувати діяльність іноземних фірм в Україні. Для обчислення ВВП включають результати всіх підприємств — українських та іноземних, що розміщені на території України, і не включають українські фірми, які розміщені в інших країнах.

Показники ВВП та ВНД України

Показниками ВВП на душу населення користуються для порівняльної оцінки рівнів економічного розвитку окремих країн.

У1970 р. з метою одержання інформації для аналізу рівня розвитку й ефективності економік різних країн світу було запроваджено Програму міжнародних зіставлень (ПМЗ) ООН валового внутрішнього продукту (ВВП).

У2005 р. вперше в історії було проведено Глобальний раунд Програми міжнародних зіставлень (ПМЗ), у якому брали участь 146 країн.

Для проведення міжнародних зіставлень та одержання зіставних результатів необхідним є виконання такої умови: перерахунок у єдину грошову одиницю показників ВВП, виражених

унаціональних грошових одиницях. За таку єдину грошову одиницю було взято долар США.

Оскільки основною метою ПМЗ ООН виступає зіставлення ВВП за його витратами (споживання, валове нагромадження й експорт за виключенням імпорту товарів і послуг), необхідно виключити вплив різниці в цінах між окремими країнами. Тому для перерахунку номінальних кінцевих витрат у реальні в рамках міжнародних зіставлень використовується паритет купівельної спроможності (ПКС), який відображає відносні ціни на товари і послуги в різних країнах. ВВП України за ПКС становить 263 млрд дол. США, ВВП на душу населення за ПКС — 5583 дол. США.

Обсяги ВВП, переведені в єдину валюту за допомогою ПКС, показують місце, яке займає економіка країни порівняно з іншими країнами світу. Дані, засновані на ПКС, дають більш точну картину співвідношень економік країн.

Найбагатші країни світу (показники МЗ ВВП за 2005 р.)