Питання для самоперевірки

1. Пояснити причини і чинники формування первинною і вторинної біопродукції у водоймищах.

2. Розкажіть про природну і додаткову рибопродуктивність водоймищ.

3. Назвіть методи управління рибопродуктивністю водоймищ при різних формах ведення рибництва.

4. Охарактеризуйте роль додаткових кормів в рибництві.

13 Біологічне обгрунтування методів інтенсифікації рибоводних процесів

13.1 Основні чинники і методи інтенсифікації товарного рибництва.

У товарному рибництві, як і в інших галузях сільськогосподарського виробництва, застосовують екстенсивну, напів-інтенсивну та інтенсивну форми господарювання (рис. 13.1).

Екстенсивна, або нагульна, форма застосовується при вирощуванні риби тільки на природній їжі, що продукується у водоймищах-ставках, озерах, малих водосховищах. Найбільш ефективне використання природної їжі досягається за рахунок вирощування полікультури різних видів і вікових груп, що сприяє активному споживанню кормових ресурсів у водоймищах. Загальний вихід товарної риби по екстенсивній формі вирощування зазвичай відповідає величині природної рибопродуктивності тієї або іншої зони ставкового та озерного рибництва. Отже, біологічною основою екстенсивного рибництва є вірне знання реальної кормової бази конкретного водоймища і підбір відповідної полікультури.

Напів-інтенсивна, або нагульно-відгодівельна, форма вирощування передбачає використання природної кормової бази озер або нагульних ставків на основі збільшення щільності посадки коропа із застосуванням кормів по схемі одноразового внесення, зазвичай вранці. Така форма господарства застосовується за наявності дешевого за вартістю корму (зерно, зерновідходи) і відсутності вільних трудових ресурсів. Загальний вихід товарної риби за напів-екстенсивною формою вирощування у два-три рази перевищує величину виходу риби, що отримується за рахунок природної рибопродуктивності водоймища.

Таким чином, науковий підхід до оптимізації напів-інтенсивної форми товарного рибництва полягає у повному обліку самовідновної кормової бази і точному розрахунку величини додаткового збільшення рибопродукції за рахунок корму, що вноситься, та інших меліоративних заходах.

Інтенсивна форма товарного рибництва передбачає застосування значної кількості інтенсифікаційних методів і прийомів (добриво, годівля, аерація води, комплексна механізація і т. п.), завдяки яким величина товарної рибопродукції на виході може бути збільшена в десятки і сотні разів в порівнянні з екстенсивною формою рибництва. Інтенсивна форма вирощування риби застосовується в основному для ставкових і басейнових господарств. Її елементи реально використовуються і на малих озерах.

Вихід товарної риби, кг

Нагульні озера, Нагульні ставки, Нагульні садки

кг/га кг/га і басейни, кг/га

Рисунок 13.1 Величина рибопродукції з одиниці акваторії при різних формах ведення рибного господарства та інтенсифікації праці:

1 – екстенсивна, 2 – напів-інтенсивна, 3 – інтенсивна.

Наукові основи інтенсивної форми рибництва обумовлені необхідністю отримання великої кількості рибопродукції на обмеженій акваторії за рахунок комплексу біотехнологічних прийомів, застосування механізмів, тобто збільшення витрат, але при реальному питомому здешевленні вирощуваної риби.

Для того, щоб планований рівень інтенсифікації був виправданий її результатами, в практиці рибництва необхідно дотримуватися деяких теоретичних принципів. Загальним принципом (вимогою) інтенсифікації є збалансованість і комплексність всіх її елементів.

Перший елемент інтенсивної форми рибництва – це підвищення щільності посадки риби на вирощування, причому рівень поліпшення місць існування за допомогою різних додаткових елементів повинен враховувати оптимальні параметри швидкості росту риби для даної кліматичної зони.

Друге. Перехід з одного рівня інтенсифікації на іншій повинен забезпечуватися якісними змінами технології рибництва, в основі якої лежить природний процес накопичення маси риби. А він залежить від взаємодії генетичних і екологічних чинників, згідно їх сукупній дії:

Км = Кг х Ке

де: Км – загальний коефіцієнт накопичення маси; Кг – продукційно-генетичний коефіцієнт накопичення маси, це стандартний продукційний показник, що характеризує максимально можливу швидкість накопичення маси риби даного виду або породи.

Розмах значень коефіцієнта накопичення маси, наприклад, для різновікових груп пеляді в озерах Ленінградської області, що відрізняються за екологічними умовами, склав від 0,02 до 0,13 при середніх значеннях для цьоголіток (0+) 0,087, дволітків (1+) 0,043, трилітків (2+) 0,034, чотирьохлітків (3+) 0,030.

Коефіцієнти накопичення маси (Км) з урахуванням сезонності зростання склали: для цьоголіток влітку 0,08-0,13, взимку (під кригою) з листопада по квітень 0,02-0,007 (при біомасі зоопланктону зимою 0,7 г/м³); для дволітків – влітку 0,04-0,07, взимку 0,02-0,04.

Екологічний коефіцієнт (Ке) може бути представлений у вигляді похідних коефіцієнтів продуктивної дії окремих екологічних чинників (температура води, вміст кисню у воді, забезпеченості їжею і т. п.).

Оскільки температура води і вміст кисню у воді ставків постійно коливаються в межах доби і сезону вирощування, відображаючи уповільнення або прискорення зростання і накопичення маси, доцільно дотримуватися оптимуму температур. Звідси вірогідний приріст штучної маси риби за сезон вирощування.

Результати таких розрахунків для коропа з початковою штучною масою 15 г за період 100 діб вирощування в нагульних ставках наведені в таблиці 13.1.

Таблиця 13.1 Динаміка накопичення маси коропа

при різній температурі води.

Показники	Температура води °С
	16	20	24	28-30	34
Добовий приріст, г	0,7	1,2	1,5	1,75	0,4
Приріст за 100 діб, г	210	440	560	640	90

При збільшенні щільності посадок річняків коропа на нагул посилюється виїдання живих кормів, збільшується і забруднення ставка рідкими і газоподібними метаболітами риб. Самоочисна здатність ставка знижується, а органічне навантаження на екосистему ставка перевищує межу її здібності до самоочищення, що сприяє виникненню задухових явищ.

У міру збільшення щільності посадки риби якість штучних кормів повинна підвищуватися так, щоб разом з живими кормами сумарний раціон залишався повноцінним. Особливо це важливо при високій щільності посадки, коли природні корми не відіграють помітної ролі. Отже, штучні корми повинні бути повноцінними з високим засвоєнням, а кормові витрати мінімальними. Такий перший принцип інтенсифікації ставкового рибництва.

Другий принцип витікає з обмеженої здібності води до самоочищення. Для того, щоб зберегти співвідношення між темпами зростання, щільністю посадки і виходом товарної риби (у ваговому значенні), необхідно підтримувати якість води на рівні, що відповідає фізіологічним потребам риб.

У сучасному товарному рибництві відомо три способи підтримки якості води: біологічне очищення, водообмін і аерація. Крім того, для отримання якісної товарної риби (кондиційної штучної маси) слід застосовувати якісні комбікорми при вирощуванні дволіток коропа (табл. 13.2).

Матеріали таблиці свідчать, що екстенсивна форма ставкового рибництва (перший варіант) дає найнижчу собівартість, але велику потребу в земельних ресурсах і основних виробничих фондах.

Третій варіант, що передбачає інтенсивну форму виробничих процесів в ставковому рибництві, характеризується високим ступенем використання землі і основних виробничих фондів, але при найвищих поточних витратах на виробництво і великій потребі у воді. У ряді випадків застосовують комбіновану схему, тобто у водоймищах з природною кормовою базою стимулюють її розвиток і додатково застосовують штучні корми, що також дозволяє характеризувати таку форму рибництва як інтенсивну.

До інтенсивної форми рибництва відноситься садково-басейнове товарне рибництво, оскільки воно повністю базується на штучних кормах, що забезпечують весь приріст іхтіомаси.

Таблиця 13.2 Показники виходу товарної рибопродукції коропа при екстенсивній формі вирощування та деяких варіантах інтенсифікації.

Показники	Екстенсивна форма	Інтенсивна форма
		Варіант мало- продуктивних комбікормів	Варіант посиле- ного водообміну і якісних комбі- кормів
Планований вихід риби, т/га	0,2	2,86	4,49
Природна рибопродуктивність, т/га	0,2	0,2	0,2
Збільшення природної кормової бази за рахунок внесення мін. добрив		0,2	0,2
Рівень інтенсифікації
Щільність посадки річняків, тис. шт./га	0,48	10,8	10,8
Витрата комбікормів (КК=4,7), т/га	-	11,0	19,2
Витрата комбікормів (КК=2,3), т/га	-	-	9,4
Витрата води, м³/га	15000	15000	40000
Результат інтенсифікації
Вихід дволітків, га	0,2	2,86	4,49
Вихід дволітків %	87,5	75,4	87,5
Штучна маса дволітків, г	475	352	475

Середній – другий варіант займає проміжне положення між першим і третім і характеризується чітким порушенням біонормативів по штучній масі дволітка і його виходу у відсотках.

Інтенсифікація товарного рибництва будь-якого технологічного напряму – ставкового, озерного та індустріального (садково-басейнового) базується на застосуванні одного або декількох елементів, сприяючих збільшенню сумарної рибопродукції з розрахунку на одиницю акваторії (га, або м³; м²).

Інтенсифікація досягається за рахунок: моно- і полікультури; спушення донних відкладень рибогосподарських водоймищ, внесення мінеральних і органічних добрив, культивування продуктивних порід риб, кондиційного (міцного, витривалого) посадкового матеріалу, ефективної профілактики і боротьби з паразитами риб, застосування технічних, хімічних або біологічних методів меліорації.