- •Передмова
- •1 Предмет і завдання курсу. Історія розвитку штучного риборазведення. Вплив господарської діяльності людини на відтворення рибних запасів
- •1.1 Предмет і завдання курсу.
- •1.2 Історія розвитку штучного розведення риб.
- •1.3 Роль вітчизняних учених в розвитку рибництва.
- •1.4 Вплив господарської діяльності на відтворення рибних запасів.
- •Питання для самоперевірки
- •2 Основні об'єкти рибництва
- •2.1 Біологічна характеристика осетрових риб.
- •2.2 Біологічна характеристика лососевих риб.
- •2.3 Біологічна характеристика сигових риб.
- •2.4 Біологічна характеристика коропових риб.
- •2.5 Додаткові об'єкти рибництва.
- •Питання для самоперевірки
- •3 Теоретичні основи штучного розведення риб
- •3.1 Теорія екологічних та внутрішньовидових груп риб.
- •3.2 Теорія етапності розвитку риб.
- •3.3 Поняття ембріонального і постембріонального періодів розвитку риб. Критичні стадії розвитку.
- •Питання для самоперевірки
- •4 Вплив різних факторів середовища на риб
- •4.1 Вплив температури, освітленості, рівня і течії води на життєві цикли риб.
- •4.2 Вплив гідрохімічного режиму на риб (сольовий та газовий склад, активна реакція середовища рН).
- •4.3 Вплив кормової бази на риб.
- •Питання для самоперевірки
- •5 Біологічні основи управління статевими циклами риб і переходом їх до нерестового стану
- •5.1 Типи статевих циклів самців і самок
- •5.2. Порушення гаметогенезу і статевого циклу риб у зв'язку із зміною умов розмноження.
- •5.3. Фізіологічний процес переходу риб до нерестового стану.
- •5.4. Гормональна регуляція розвитку статевих залоз і процесу нересту.
- •5.5 Біологічні основи управління статевими циклами риб.
- •Питання для самоперевірки
- •6 Біологічні особливості плідників риб
- •6.1 Відбір плідників різних видів риб. Методи відбору.
- •Питання для самоперевірки
- •7 Біологічні особливості плідників в умовах процесу розведення риб
- •7.1 Вплив віку плідників на життєстійкість потомства
- •7.2 Оцінка якості плідників за морфофізіологічними показниками.
- •7.3 Племінна робота в рибництві.
- •Питання для самоперевірки
- •8 Біологічні основи інкубації ікри
- •8.1 Способи запліднення ікри.
- •8.2 Біологічні основи інкубації ікри
- •Питання для самоперевірки
- •9 Біологічні основи витримування і підрощування молоді риб
- •9.2 Біологічні основи підрощування молоді різних видів риб.
- •Питання для самоперевірки
- •10 Біологічні основи вирощування життєстійкого посадкового матеріалу для різних завдань рибництва
- •10. 1 Методи вирощування життєстійкої молоді риб та їх переваги і недоліки.
- •10.2 Біологічне обгрунтування тривалості вирощування молоді риб різних екологічних груп.
- •10.3 Біологічні основи оптимізації процесу вирощування молоді культивованих видів риб.
- •10.4 Способи обліку і мічення молоді риб.
- •10.5 Вплив екологічних чинників під час випускання молоді до природних водоймищ.
- •Питання для самоперевірки
- •11 Акліматизація риб, харчових і кормових безхребетних
- •11.1 Теоретичні основи акліматизації гідробіонтів.
- •Питання для самоперевірки
- •12 Природна і додаткова рибопродуктивність водоймищ
- •12.1 Фотосинтетична діяльність у водоймищі.
- •12.2 Управління рибопродуктивністю при різних формах ведення рибництва.
- •Питання для самоперевірки
- •13 Біологічне обгрунтування методів інтенсифікації рибоводних процесів
- •13.1 Основні чинники і методи інтенсифікації товарного рибництва.
- •13.2. Полікультура риб і її взаємодія у водоймищі.
- •13.3 Добрива.
- •Питання для самоперевірки
- •14 Рибогосподарська меліорація і рибозахисні заходи
- •Питання для самоперевірки
- •15 Екологічні і господарські особливості інтеграції рибництва з іншими видами сільськогосподарського виробництва
- •15.1 Комплексне використання водоймищ для рибництва та інших напрямів сільськогосподарської діяльності.
- •15.2 Питомі показники виходу рибної продукції при монокультурі рибництва і в комплексі з рослинництвом і тваринництвом.
- •Питання для самоперевірки
Питання для самоперевірки
1. Якими правилами керуються при відборі плідників?
2. Якими правилами слід керуватися при заготівлі гіпофізів?
3. В яку пору року проводять заготівлю плідників?
4. Як зробити гонадотропний препарат гіпофіза?
5. Проведення гіпофізарних ін’єкцій плідників риб.
6. Визначення термінів отримання ікри від плідників.
7. Охарактеризувати методи отримання статевих продуктів.
7 Біологічні особливості плідників в умовах процесу розведення риб
7.1 Вплив віку плідників на життєстійкість потомства
Загальнобіологічні закономірності вікової мінливості організму риб і співвідношення між віком і репродуктивною здатністю в значній мірі визначають відмінності в поведінці самок і самців під час нересту, а також впливають на якість статевих продуктів плідників та їх потомство. Достовірно встановлено, що при штучному відтворенні різних видів риб статеві продукти плідників (кількість протеїну, жиру, сухої речовини, мікроелементів, нуклеїнових кислот, показників енергетичного обміну, концентрація сперми, чисельність життєздатних сперміїв, тривалість їх активного стану, а також запаси і співвідношення органічних і мінеральних речовин в яйцеклітинах) помітно відрізняються.
Якнайкращої якості сперма і ікра досягають у плідників середнього віку, які нерестяться найактивніше. Одночасно достовірно виявлено, що молодь, отримана від вперше дозрілих риб, на всіх етапах її вирощування, аж до товарної маси, за всіма показниками буває гіршою за молодь, що отримана від плідників середньовікових груп.
У плідників при повторному нересті якість потомства поліпшується, підвищується його життєздатність. Зокрема, для різних порід коропа якнайкращі показники виживання, вагового зростання, хімічного складу тіла, ступеня зимостійкості і продуктивності присутні у потомства від плідників середнього віку.
Середній вік плідників коропових – від 6 до 9 років. Отже, плідники, що вперше відкладають ікру і плідники старше 10 років відтворюють потомство із зниженим ступенем життєстійкості та продуктивності.
Активність нересту старіючих плідників у віці 10-12 років слабшає, підвищується відсоток загибелі потомства на всіх етапах процесу розведення, тому рибоводи вибраковують таких риб з основного стада і замінюють продуктивним молодим ремонтним поголів’ям 5-6-річного віку.
На осетрових рибних заводах Нижньої Волги та в інших регіонах заготовляли для розведення білугу у віці від 22 до 35 років, оскільки у таких плідників абсолютна і робоча плодючість динамічно зростають, підвищується відсоток запліднення ікри, збільшується діаметр і маса ікринок, що позитивно впливає на вилуплення та розвиток передличинок.
Під час роботи з різними екологічними групами російського осетра на Нижній Волзі рекомендується використовувати в процесі риборозведення плідників від 14 до 32 років, які характеризуються приблизно тими ж біологічними властивостями, відміченими для білуги. Для цілей риборозведення використовуються плідники севрюги у віці від 10 до 25 років.
При культивуванні озерної форми пеляді у нових місцях її розведення (тобто на південь від природного ареалу) швидкорослі і вперше дозріваючі плідники у дворічному віці (1+) продукують ікру і сперму зниженої якості, порівняно зі старшими особинами. Відхід ікри в процесі штучного запліднення і інкубації від дворічних особин пеляді може досягати 50-75%, тоді як у середньовікових груп риб відхід ікри не перевищує 18-20%.
У коропівництві найкращих нащадків на всіх етапах вирощування отримують при спаровуванні плідників середнього віку та середнього віку з молодими особинами, що нерестяться другий раз. Використання для нересту плідників крайніх вікових груп (тих, що вперше дозрівають і старих в поєднанні не тільки між собою, але і з плідниками середнього віку, недоцільно, оскільки молодь, особливо в ранній період свого життя, відрізняється зниженою життєстійкістю, і в результаті загальний підсумковий вихід продукції буде меншим. Наприклад, в коропівництві, продукція, що отримана при поєднанні плідників середнього віку з молодими і старіючими, складе 74-87%, а при поєднанні вперше нерестуючих із старими – всього 10%. Подібні результати можна отримати і при культивуванні інших об'єктів відтворення і товарного рибництва.