Питання для самоперевірки

1. Перерахувати способи запліднення ікри.

2. В чому суть сухого способу запліднення ікри?

3. В чому суть вологого способу запліднення ікри?

4. В чому суть напівсухого способу запліднення ікри?

5. Пояснити процес підготовки ікри до інкубації.

6. Дати характеристику методам інкубації ікри.

7. Дезинфекція ікри перед завантаженням в інкубатор.

9 Біологічні основи витримування і підрощування молоді риб

9.1 Особливості отримання личинок і методи їх витримування.

Вихід вільних ембріонів з оболонок в період закінчення інкубаційного процесу відбувається не одночасно. Спочатку з'являються поодинокі екземпляри, вони називаються передличинками. Передличинки, що вийшли в різний час, відрізняються одна від одної.

Наприклад, перші передличинки осетрових мають ледве помітні зачатки грудних плавців. Їх кров безбарвна або забарвлена в жовтий колір. Вони не мають пігменту в очах. Передличинки масового виходу вже мають чітко виражені зачатки грудних плавців, рожеву або червонувату кров, добре виражену пігментну пляму в очах.

Тривалість періоду вилуплення залежить від умов, як в період ембріогенезу, так і в період його завершення. Для створення найсприятливіших умов іноді посилюють проточність (у осетрових, лососевих), а іноді навпаки її зменшують (у коропових).

Передличинки в перші години живуть за рахунок споживання живильних речовин жовткового мішка.

Існує декілька способів витримування личинок:

1. Басейновий спосіб витримування личинок. Для цієї мети застосовуються бетонні або пластикові басейни спеціальних конструкцій. Застосовуються басейни круглі, квадратні і прямокутні. Таким методом витримують личинок лососевих і осетрових.

2. Садковий спосіб витримування личинок. Для цієї мети застосовуються садки з капронового сита різних номерів. Садки прямокутні і квадратні. Такий спосіб застосовують в основному для витримування личинок коропових риб.

3. Лотковий спосіб витримування личинок. Застосовують спеціальні прямокутні лотки, побудовані з пластику і бетону. Такий спосіб застосовують для витримування лососевих риб.

4. Витримування в інкубаційних апаратах, вертикальних і горизонтальних. У такий спосіб витримують личинок коропових (рослиноїдних риби) і лососевих риб.

Тривалість періоду витримування залежить від біологічних особливостей організму риб, а також від чинників зовнішнього середовища. В основному в період витримування личинки ведуть не дуже активний спосіб життя. У багатьох видів риб з'являється негативний фототаксис. Личинки негативно реагують на яскраве освітлення. Наприклад, у лососевих період витримування триває до 1,5 місяців, у сигових до 20 діб, у осетрових від 5 до 10 діб, у більшості коропові 4-5 діб. Проте слід зазначити, що період витримування повністю залежить від температури навколишнього середовища. При її пониженні або підвищенні він може збільшуватися або скорочуватися. Наприклад, личинки лососевих риб перший час після вилуплення ведуть нерухомий спосіб життя. Потім у личинок з'являється негативний фототаксис (світлобоязнь) і позитивна реакція на течію. Вони починають набувати темного забарвлення і поступово переміщатися до потоку води, утворюючи скупчення у формі віяла. Передличинок лососевих риб витримують в спеціальних розплідниках, де перший час ємкості для утримання прикривають спеціальними щитами, щоб виключити пряме попадання світла. Кінцеве формування личинок і їх перехід на активне живлення настає в період, коли жовтковий мішок розсмокчеться на 2/3.

Кінець періоду витримування і готовність переходу личинок до екзогенного живлення визначають за зовнішніми ознаками: у лососевих – поява темних плям на спині і на боках; поява виїмки в хвостовому плавнику в результаті утворення в ньому проміння; зміна поведінки (світлобоязнь зникає, відбувається підйом личинок та плавання). У коропових – негативна реакція на світло зникає; через 2-6 діб личинки підіймаються в товщу води. У осетрових – закінчується період «роїння» личинок; зникає негативний фототаксис; починається вільний розподіл личинок в товщі води; виникає пошуковий рефлекс. В період витримування стежать за процесом розвитку личинок. В цей час необхідно відбирати загиблих личинок, підтримувати оптимальний кисневий режим, очищати басейни від забруднень. Важливим чинником, що визначає тривалість витримки, є температура води. Чим вище температура, тим швидше личинки переходять на активне живлення. Так, при температурі води 8-9°С відбувається кінцеве формування личинок атлантичного і каспійського лососів і перехід їх на змішане живлення у віці 15-25 діб після вилуплення при масі тіла 120-170 мг і залишку жовтка на 30-35%. Якщо формування личинок відбувається при температурі води 6-7°С, то вони переходять на змішане живлення у віці 30-45 діб і при масі тіла 100-130 мг та залишку жовтка 15-20%. Важливою умовою витримування є водообмін або насичення води киснем. Забезпечення молоді киснем повинне задовольняти потребу її життєвих функцій. При цьому потрібно враховувати, що споживання рибою кисню прямо пропорційно температурі води і обернено пропорційно до маси риб. У міру збільшення концентрації риби зростає потреба в кисні і виникає необхідність відведення продуктів обміну, тобто зростає потреба в посиленні проточності. Витрату води регулюють з таким розрахунком, щоб течія була повільною і не зносила б передличинок в період спокою.