9.2 Біологічні основи підрощування молоді різних видів риб.

Важливою складовою частиною біотехнічного процесу є підрощування молоді. Для успішного підрощування необхідно знати біологічні особливості постембріонального розвитку різних видів риб, їх личинковий період, особливості живлення і вимоги до основних чинників середовища. Наприклад, у коропових личинковий період розвитку починається з моменту заповнення плавального міхура повітрям і переходом на зовнішнє живлення. У лососів разом з переходом на активне живлення відбуваються зовнішні зміни: змінюється забарвлення, поведінка, збільшується активність і з'являється пошукова реакція. В личинковий період, який співпадає з періодом підрощування, відбувається корінна морфо-екологічна і фізіологічна перебудова організму личинок, причому терміни залежать від біологічних особливостей кожного виду риб. Тому личинковий період є одним з найбільш важливих і значимих в житті риб. На початку цього періоду у личинок є залишок жовткового мішка і вони якийсь час ще мають змішаний характер живлення. Закінчується період зникненням личинкових ознак і у риб розпочинають формуватися риси дорослого організму. Існує декілька методів підрощування личинок: 1. Басейновий метод. Досить часто використовується при підрощуванні осетрових риб. 2. Лотковий метод. Застосовують при підрощуванні лососевих і рідше коропових і осетрових. 3. Ставковий метод. Застосовують при підрощуванні коропових, рідше сигових. 4. Садковий метод. Цей метод застосовують при підрощуванні личинок осетрових, коропових, сигових риб. Для підрощування використовують різне устаткування. Найбільш часто застосовують басейни різних конструкцій, пластикові і бетонні, з круговим струменем води, центральним і периферичним стоком. Пластикові і бетонні лотки мають різну довжину, від 3-х і більше метрів. Для підрощування застосовують ставки невеликих площ, частіше всього від 0,2 до 1 га. Садки для підрощування виготовляють із спеціальної нитки або капронового сита. Комірка сита повинна відповідати розміру об'єктів, що розводяться та їх зростанню. До числа найважливіших чинників, що визначають зростання і виживає личинок різних видів риб в період підрощування, слід віднести температуру води, вміст кисню у воді, кормову базу або забезпеченість їжею, наявність у воді хижаків. Тому, знання оптимальних і порогових значень цих чинників сприяє розробці промислових технологій підрощування личинок. Діапазон температури, при якій можуть існувати личинки, достатньо широкий. Наприклад, для личинок сазана, коропа, рослиноїдних риб верхня летальна межа знаходиться на рівні 34°С, для лососів – 28-30°С залежно від підвидів. Оптимальна температура для коропових 26-28°С, для атлантичного лосося – 9-14°С, для форелі складає – 10-13°С. Вимоги личинок до температури залежать від умов утримання. Більш висока температура необхідна під час заводських умов утримання і годування штучними кормами. Несприятливі температурні умови викликають зниження темпу зростання личинок, збільшення тривалості личинкового розвитку, що може привести до загибелі їх від дії інших чинників. Важливою є і вимога личинок до кисневих умов. Оптимальні концентрації кисню для личинок коропових риб складають – 7-12 мг/л, для лососевих риб – 9-12 мг/л. Зниження вмісту кисню за межі оптимуму викликає затримку зростання, призводить до збільшення тривалості личинкового періоду розвитку. Рівень води відіграє також важливу роль. В природних умовах личинки багатьох видів риб знаходяться на мілководді. І в штучних умовах, як правило, в перші дні їх життя необхідно підтримувати рівень води в межах від 0,5 до 1 м.

Для личинок багатьох видів риб при переході на активне живлення їжею служать дрібні планктонні організми: інфузорії, коловертки і деякі водорості. Зовнішня їжа, очевидно, необхідна для своєчасного початку функціонування апарату травлення. Наприклад, у сазана на першому етапі розвитку, як правило, основною їжею є коловертки. На подальших етапах розвитку до складу їжі входять практично всі форми зоопланктону. Оптимальна кількість кормових організмів для личинок коропових знаходиться в межах 50-100 мг/л або 2500-5000 екз/л. Тому при ставковому методі підрощування важливо вести спостереження за кормовою базою і збільшувати її за допомогою добрив і внесенням культур кормових організмів. При інших методах підрощування вносять кормові організми або живі корми безпосередньо в басейни і лотки. Останнім часом застосовуються добре збалансовані штучні корми.

Великий вплив на виживання личинок риб (при ставковому методі) надають хижі безхребетні. Багато хто з них знищує личинок. Тому при підрощуванні необхідно вести боротьбу з хижими безхребетними (веслоногими та гіллястовусими рачками, щитнями і лептостерією). В період підрощування проводять контрольні проби, зважують і виміряють личинок, визначають їх зростання, розвиток, угодованість, фізіологічний стан. Тривалість періоду підрощування пов'язана з біологією виду. У коропових – від 12 до 15 діб, у осетрових – 12-15 діб, рідше 20, у лососевих і сигових цей період досить тривалий – від 1 місяця і більш, залежно від видової різноманітності. В період підрощування личинки проходять останні етапи личинкового розвитку, у них йде подальший розвиток найважливіших органів, відбувається підготовка травної системи до споживання зовнішньої їжі. Формується ферментативна система, яка на ранніх етапах ще не розвинена. Молодь, що пройшла період підрощування, більш стійка до умов навколишнього середовища.

Залежно від мети риборозведення молодь різних видів риб, підрощена і доведена до життєстійких стадій, переводиться на подальше вирощування.