Питання 2. Сутність, цілі та завдання менеджменту. Зміст і характер праці менеджера
Термін "менеджмент" походить від давньоанглійського слова "manage" (латинське "manus") - "рука". Буквально слово manage означало "об'їжджати коней". Будучи пов'язаним з "управлінням" конем, сенс слова зберігся і в назві цілої науки про управління.
Сучасна теорія і практика визначає менеджмент як процес управління окремими людьми, чи організацією в цілому, заснований на оптимальному використанні людських, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, спрямований на досягнення цілей організації.
Менеджмент можна розглядати з різних точок зору: як явище (вид діяльності), як процес, як орган управління, як галузь наукових знань та мистецтво, як категорію людей, зайнятих управлінською працею (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Різні аспекти поняття «менеджмент»
Як вид діяльності менеджмент виділився наприкінці 19 ст. і передбачає видачу певних команд суб΄єктом управління об΄єкту управління.
Менеджмент як процес представляє собою інтегрований процес дій, які забезпечують умови для ефективної праці робітників. Ці дії отримали назву функції менеджменту: планування; організація; координація (керівництво); мотивація; контроль.
Менеджмент як орган управління представляєт собою ієрархічну структуру - сукупність підрозділів та посадових осіб, які реалізують функції управління. В загальному вигляді таку структуру можна представити у вигляді ієрархії рівнів управління (рис. 1.2).
Менеджмент як наука представлений у вигляді сукупності концепцій, теорій, законів, принципів, методів тощо.
Менеджмент також розглядають як мистецтво, тому що урахування безлічі факторів, які впливають на можливість реалізації цілей організації, потребують певного таланту.
Менеджмент як категорія людей означає, що ефективний керівник повинен володіти низькою особистих якостей, як то: авторитарні нахили; харизматичність; організованість; схильність до ризику; комунікабельність тощо.
Рис. 1.2. Рівні менеджменту
Кінцевою метою менеджменту як практики ефективного управління є забезпечення прибутковості підприємства шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління виробництвом (комерцією) і розвиток техніко-технологічної бази. Найважливішою задачею менеджменту є ефективна організація виробництва товарів і послуг з урахуванням попиту споживачів на основі наявних ресурсів.
Праця менеджера за своєю соціально-економічною природою має специфічні особливості:
1. Результати праці управлінців не піддаються прямому виміру, а виражаються у загальних показниках, досягнутих управлінським підрозділом.
2. Специфіка предмета, засобів, продукту і результату праці менеджера. Предметом праці є люди і вироблена ними інформація. Засобами праці є розумові, інтелектуальні, аналітичні здібності менеджера та технічні засоби управління. Продуктом праці є інформація у формі документів, рішень, розпоряджень тощо. Результатом праці є управлінські рішення, спрямовані на окремих робітників або групу виконавців.
3. Підвищенні кваліфікаційні вимоги до керівників і спеціалістів управління.
4. Особлива значимість якості праці менеджера. Низька якість може привести до масштабних економічних і соціальних втрат.
5. Мобільний характер роботи та розгорнуті просторові межі.
6. Підвищений рівень самостійності у прийнятті рішень.
В управлінській праці виділяють 3 види діяльності:
1. Евристична праця - пов'язана з дослідженнями, пошуком підходів до вирішення проблем, аналітичною роботою.
2. Адміністратівна праця - це праця, яка складається з таких операцій: службово-комунікаційні; розпорядницькі; координаційні; контрольні; оцінюючі.
3. Оперативна праця - це інформаційно-технічна робота, пов'язана з упорядкуванням документів, заповненням документів стандартної форми, рахункові операції, кодування, передача інформації.
В залежності від змісту праці управлінський персонал поділяється на:
керівники – менеджери, в діяльності яких переважає евристична і частково адміністративна праця;
фахівці - в діяльності яких переважають евристична і оперативна праця. Фахівців класифікують за функціями управління: фахівець з фінансів, з маркетингу тощо. До їх обов'язків належить кваліфікована підготовка інформації для прийняття управлінських рішень. За посадовою класифікацією фахівців ділять на провідних, старших, 1 категорії. Відмінності між ними зумовлені різною складністю та обсягом виконуваних робіт;
інші службовці (технічний персонал) - виконують оперативну працю. Класифікують за операціями, які вони виконують в процесі управління. Посади службовців можуть займати «молодші спеціалісти» і «бакалаври».
Менеджери в організації виконують спеціфічні ролі (за Мінцбергом)