32. Охарактеризуйте психологічні особливості розвитку дитини дошкільного віку та молодшого школяра (провідна діяльність, соціальна ситуація розвитку, основні новоутворення, криза віку).

3- 6(7) років.

Основне новоутворення цього віку: комплекси готовності до школи. Період первинної соціалізації.

Психологічна готовність:

1) розумова гот-сть (диференційоване сприйняття, навмисна концентрація, вміння виділяти суттєві ознаки та зв'язки, логічне запам'ятовування, раціонал.підхід до дійсності, цікавість до нових знань, зорова координація, тонка моторика руки)

2) Емоц.гот-сть - відносна емоційна стійкість, зниження числа імпульсив. реакцій.

3) Соціальна зрілість - потреба у спілкуванні з іншими дітьми, підкорюватися їх інтересам та умовностям дитячих груп, готовність до соц. ролі шкільника.

Провідна діяльність дитини: Гра. її характер, мотиви та вплив на розвиток змінюються від мол.дошкіл.віку до старш.дошкіл.віку.

Соціальна ситуація розвитку: Встановлення опосередкованих соціальних відносин зі світом дорослих.

Спостерігається якісна зміна всіх психічних функцій. Період формування "нравственности", навиків спілкування з іншими, сумісна діяльність, здатність пізнавати нове. Сенситивний період для формування загальних здібностей. Всі функції розвиваються при безпосередньому впливі мовлення. Мовлення - механізм соціалізації.

Розвиток особистості: характер, інтереси, спрямованості, здібностей та схильностей. Розуміння оточуючого світу, свого місця в ньому => зміна мотивів у поведінці. Розвиток почуттів і волі => забезпечення стійкість та незалежність у поведінці.

Найтиповіші мотиви:

- цікавість до світу дорослих, бажання наслідувати доросл.

- ігрові мотиви

- бажання схвалення від доросл.

- пізнавальні та змагальні

- "нравственніе"

- суспільні (робити користь)

- ієрархія мотивів

- підвищення усвідомлення своїх дій.

Набагато збагачується мовлення в усіх аспектах. Пам'ять стає опосередкованою. Перехід від наглядно-дійового мислення до наглядно-образного, яке стає основним у віці 4-5 років. До 6-7 років формується понятійне та логічне мислення. Значно збільшується об'єм уваги.

Криза семи років: дитяча поведінка втрачає безпосередність. Симптоми - кривляння

МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК

7-10 років.

Основне новоутворення цього віку: довільність, внутрішній план дій, рефлексія. Зміна мотивів поведінки.

Характерна ієрархія мотивів. Є і пізнавальна мотивація, але на 1-му місці - соціальна, на 2-му вузько-особистісні, на 3-му - мотив спілкування.

Провідна діяльність дитини: учбова

Соціальна ситуація розвитку:виникає нова структура відносин - "дитина-вчитель", що впливає на відносини з батьками та ровесниками.

Учбова діяльність вимагає керування своєю пам'яттю , виникає опосередкована пам'ять. Вона стає пластичною, має вибірковий характер, підвищується об'єм, використання різних способів запам'ятовування, яке стає довільним процесом. Проте увага так само вузька, слабка концентрація. Самооцінка конкретна, ситуативна, під впливом учбової діяльності. Є тенденція перебільшувати свої можливості.

Криза отроцтва: в періодизації Ельконіна розглядається як криза між стабільним віком молодшого школяра та віком підлітка. Визначається глибокою мотиваційною кризою, коли школа стає буденним обов'язком. Симптоми: негативне ставлення до школи. Перебільшене орієнтування на себе та "підкреслена дорослість".