- •1.Предмет, методи дослідження та завдання курсу історії.
- •2. Матеріальна і духовна культура
- •3. Поняття культури та цивілізації
- •4. Поняття національної культури.
- •5. Первісна культура на території України
- •6. Трипільська культура та її роль в розвитку укр.. Культури
- •7. Вплив кочових народів на процес формування укр.. Культури
- •8. Внесок античних колоній пн Причорномор’я
- •9. Міфологія та релігія давніх слов’ян
- •10. Запровадження християнства в кр.
- •11. Писемність та освіта в кр. Літопис як феномен давньоруської культури
- •12. Література кр. «Слово о полку Ігоровім»
- •13. Образотворче мистецтво, іконопис та музична культура кр
- •14. Сакральна архітектура та містобудування кр
- •15. Галицько-Волинське князівство – спадкоємиця кр
- •16. Архітектура, мистецтво та містобудування гв князівства
- •17. Особливості розвитку культури в складі Великого князівства Литовського
- •19. Релігійне життя в Україні в 14-16 ст.
- •20. Вплив західноєвропейських ідей Ренесансу та Реформації
- •21. Церковні братства і братські школи
- •22. Поширення книгодрукування. Острозька Біблія
- •23. Острозький культурно-освітній осередок. Острозька Академія
- •24. Києво-Могилянська академія
- •25. Феномен укр.. Козацтва
- •26. Козацькі літописи, укр.. Народні думи та пісні
- •27. Укр. Барокова культура
- •28. Архітектура укр.. Бароко
- •29. Укр. Культура доби Гетьманщини
- •30. Література та мистецтво України другої пол.. XVII-XVIII ст..
- •31. Сковорода – видатна, знакова постать в українській літературі.
- •32. Національно-культурне відродження в Україні кінця XVIII – поч. XIX. Історія Русів
- •33. Велична постать т. Шевченка в українській і світовій літературі.
- •34. Класицизм в українській архітектурі XIX ст.
- •35. Національно-культурне відродження в західноукраїнських землях в XIX ст.. «Руська трійця»
- •37. Розвиток української літератури у XIX ст.
- •38. Образотворче мистецтво, музика, театр в XIX ст..
- •39. Розвиток української освіти і науки у XIX ст..
- •40. Франко – видатний діяч українського національно-культурного руху кінця 19
- •41. Національна своєрідність української культури кін XIX – поч. XX ст.
- •42. Розвиток української культури у радянську добу періоду станілінізму.
- •43. Особливості культурного піднесення у 1917 – 1920-х рр..
- •44. Особливості розвитку української культури у 20-30-х рр.. XX ст..
- •45. Розвиток української літератури у 20-30-х рр..
- •46. Становище церкви в 20-30-х рр. XX ст..
- •47. Хрущовська «відлига». «Шестидесятники».
- •48. Український кінематограф 20 ст: здобутки і втрати.
- •49. Українське мистецтво 20 ст.
- •50. Наука та освіта в радянській Україні.
- •51. Становище національної культури в сучасній Україні.
- •52. Модерністські та постмодерністські тенденції у розвитку архітектури, літератури та мистецтва.
- •54. Наука та освіта в сучасній Україні.
- •55. Розвиток укр.. Літератури на межі 20-21 ст.
- •56. Сучасне релігійне життя України.
- •57-58. Київ. Культурно-історичні пам’ятники.
- •59. Українська діаспора.
- •60. Культура українського народу в контексті європейської та світової культур.
9. Міфологія та релігія давніх слов’ян
Слов'янські племена, які належали до індоєвропейської групи народів, з найдавніших часів жили на території Європи і були місцевим автохтонним (корінним) населенням. Праслов'яни займали територію між Дніпром і Дністром, Прикарпаттям і аж до Повіслення. їх історію можна починати з II тис. до н.е. Важливе місце у житті східних слов'ян займали численні обрядові свята, що відносилися до настання весни й початку польових робіт (веснянки), літнього сонцестояння (Івана Купала), збору врожаю, а також зимові щедрівки, колядки тощо. Вірування слов'ян називали язичництвом. Вони обожнювали Сонце, Місяць, явища природи, річки, озера, ліси. Одним з головних богів у слов'ян вважався Велес —захисник худоби. Давні слов'яни вірили в загробне життя, про що свідчать уже згадані поховальні обряди. У прикладному мистецтві слов'ян простежуються своєрідні стилі — “звіриний” і “геометричний”. Отже, слов'яни здавна розселялися в Східній Європі і на території сучасної України; їх племена займалися землеробством, скотарством, ремеслами, торгівлею. Слов'янські родові общини поступово перетворювалися в сусідські, з'явилися приватна власність і майнова нерівність. Утворювалися державні союзи племен на чолі з правителями-князями, в руках яких зосереджувалися влада і багатства.
10. Запровадження християнства в кр.
Запровадження християнства на Русі (988) сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, ств. визначних пам’яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам’яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв’язки з Візантією, Болгарією, країнами Зх.Європи. Християнство: внесло позитивні зміни у світогляд людей (після страху перед стихійними силами природи, хр-во плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом); справило великий вплив на розвиток духовної культури К.Русі. (Літературною мовою стала церковнослов’янська); виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, а також історією християнства; .У Київській Русі досить швидко виник свій жанр літератури – літописання. ( «Повість временних літ»(1113р) ; «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» (поч..XII ст.); З’явився новий вид літератури – житія святих. У цих релігійно-біограф. Творах розповідалось про життя мучеників, аскетів і святих. ( «Києво – Печерський патерик» ; «Слово о полку Ігровім» (1187р); Князь Володимир розпорядився збудувати школу для дітей знаті; . Справило великий вплив на розвиток кам’яної архітектури. ( Десятинна церква 989-996 рр. ; Софіївські собори у Києві); Супроводжувалося формуванням нових традицій у образотворчому мистецтві. В кн. XI ст. склалася київська іконописна школа; Високого рівня сягнуло ювелірне мистецтво древньоруських майстрів; Із запровадженням християнства на Русі пісенне мистецтво стало складовою частиною богослужіння.
11. Писемність та освіта в кр. Літопис як феномен давньоруської культури
Проникнення християнства на Русь зумовило виникнення у східних слов’ян письма, якого потребувала держава і церква. Це письмо називалось «кирилиця», воно прийшло на Русь разом із писцями і богослужебними книгами із Болгарії. писемність була поширена серед простого люду. Оригінальними пам’ятками давньоруського письма є графіті ХІ – ХІV ст., що містяться на стінах Софійського собору, Кирилівської церкви. Розвиток освіти у Київській Русі грунтується на власних національних традиціях та використанні античного і болгаро-візантійського досвіду шкільного навчання. Поширенню грамотності сприяло запровадження християнства. Утворилися три типи шкіл: палацова школа підвищеного типу, школа «книжного вчення» для підготовки священників та світська (приватна) школа домашнього навчання, переважно для купецького і ремісничого населення. Найдавнішими літописними творами, що дійшли до нашого часу, є "Повість временних літ", "Київський літопис" (XII ст.) та "Галицько-Волинський літопис" (XIII ст.). "Повість временних літ".