57-58. Київ. Культурно-історичні пам’ятники.

Київ— столиця України, місто з особливим статусом, виділене в окрему адміністративно-територіальну одиницю першого рівня. За чисельністю населення — найбільше місто країни і сьоме в Європі (станом на 1 лютого 2011 року у Києві проживало 2 799 494 осіб). Свята Софія Київська та Києво-Печерська лавра внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО- Місто є одним з найважливіших історичних та ідеологічних центрів східнослов'янської! культури.

Найбільш давні будови Києва відносяться до 11-12 сторіч, коли Київ був центром потужної європейської держави — Русі. Збереглися також будинки 17-18 століть, проте переважають в архітектурному обличчі міста будови другої половини XIX століття, та початку XX століття, виконані у стилі модерн та конструктивізму. Загалом у місті збереглося понад 3000 споруд, зокрема понад 70 храмів тих часів. До числа найзначніших архітектурних пам'яток Києва зараховують такі: Золоті ворота Софійський собор(XI ст.) комплекс споруд Києво-Печерської лаври (11-18 ст.) Кловський палац, Маріїнський палац, Червоний корпус КНУ, Будинок з химерами, Будівля Національного банку, Видубицький монастир, Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївська церква, Набережно-Микільська церква, Покровська церква Троїцька церква, Київський Париж (1901), Київський цирк (Національний цирк України), Київський державний академічний театр ляльок.В числі пам'яток новітньої епохи Хрещатик, Київськийметрополітен, Кабінет міністрів Секретаріат Президента.

Головними осередками сучасного музичного життя міста Києва Є — Національна опера України, Національна філармонія України, Будинок органної та камерної музики, Київський державний театр оперети. Концерти академічної музики проходять також в Великому та малому залах Національної музичної академії ім. Чайковського. концертному залі Будинку звукозапису. Будинку вчених. Центрами образотворчого мистецтва в Києві є Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури та Національна спілкахудожників України. Багаті художні колекції представлені у київських музеях — національному художньому музеї, Музеї російського мистецтва та Музеї імені Богдана та Варвари Ханенко. Твори сучасних українських художників експонуються я галереї спілки художників, міській галереї мистецтв «Лавра», ряді галерей на Андріївському узвозі тощо. Київ має велику кількість садів та парків для відпочинку, серед яких Національний ботанічний сад, Ботанічний сад ім. Фоміна, Парк Шевченка, Хрещатий парк, Маріїнський парк, Міський парк, Пар «Аскольдова могила, Володимирська гірка, Парк Вічної Слави, Пейзажна алея, Сквер Чорновола, Гідропарк, Голосіївський парк, Голосіївський ліс, Парк партизанської слави, Парк перемоги, Пушкінський парк, Зоопарк.

59. Українська діаспора.

Українська діаспора — збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), яка почуває духовий зв'язок з Україною.

Станом на 2004 рік за межами України проживає від 10 до 15 мли. українців та їх нащадків, тобто близько чверті народу. Відповідно до статті 12 Конституції України держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців.

Серед найбільших організацій української діаспори - Український державницький фронт (Великобританія), Європейський конгрес українців, Ліга українців і Ліга українок Канади, українсько-американська організація "Воля".

Політичною організацією, що має тісні зв'язки з українською діаспорою на Заході, є КУН (Конгрес українських націоналістів). З діаспорою також пов'язані ще кілька менш впливових правонаціоналістичних партій. Аскольд Лозинський - відомий світовій та українській громадськості як президент Світового конгресу українців. Народився він 8 лютого в 1952 р. у Нью-Йорку в родині українських емігрантів. Свою роботу з об'єднання українських емігрантів почав ще замолоду.

Сьогодні, за різними, підрахунками, поза межами України мешкає майже четверта частина населення нашої країни. Однак ні час, протягом якого вони живуть за рубежем, ні тисячокілометрова відстань, що розділяє їх з рідною землею, не є причиною того, щоб забувати про свою Вітчизну, чи не ідентифікувати себе українцем. Те, наскільки українці за кордоном переймаються проблемами України, видно із численних проектів, зініцінйованих ними. Це і освітні програми, і наукова діяльність, і допомога у вирішенні різноманітних фінансових проблем тощо. Як стверджує директор Інституту дослідження української діаспори Національного університету «Острозька академія», кандидат історичних наук, доцент Алла Атаманенко, для нашої держави дуже важливо досліджувати таке явище, як українці, що мешкають поза Україною, адже нам справді є чому в них повчитися. Наприклад, маючи чітко визначену українську ідентичність і національну свідомість, українці другої і третьої хвилі еміграції створювали українські недільні школи, пластові організації і намагалися виховувати своїх дітей в українському дусі. «Українська діаспора зуміла зберегти ті традиції, які були притаманні саме українському суспільству — традиції жертовності. Мається на увазі, що усі створені українські організації, українські церкви за рубежем не функціонували за державні кошти, а за кошти, які виділялися самими ж українцями. Розуміючи важливість створення таких організацій, вони виділяли фінансову допомогу на розвиток українства, навіть якщо доводилось їх відривати від своїх родин», — розповідає Алла Атаманенко. Уже другий рік виходить в Іспанії (Валенсія) 24-сторінкова газета "Українець".