4. Калькування

зрідка в українській лінгвістичній термінології спостерігаємо появу кальок. Калька означає слово, яке виникло дослівним перекладом з іншої мови (словотворчі кальки), абослово, побудоване на підставі чужого прикладу. В рамках лінгвістичної термінології танами аналізованого матеріалу зустрічаємо тільки окремі випадки кальок. Словотворчими кальками вважаємо терміниприслівник, який виникдослівним перекладом латинського терміна adverbium; термін обставина, який є калькою французького слова circonstanceабо німецького слова Umstand;азбука, утворена від двох перших кириличних літер «аз» та «буки» аналогічно до алфавіт від назв перших літер грецької абетки, та термінпідмет, калькуванням латинського слова subjectum.

5. Запозичення термінів з інших мов

На сучасному етапі розвитку української лінгвістичної термінології найважливіше місце в словотворі нових слів займає запозичення іншомовних термінів. В аналізованому матеріалі запозичені слова представляють 72,3 % із простих термінів. Основними для запозичування в лінгвістичній термінології стали грецька та латинська мови, терміни яких творять більш, ніж 60 % усіх простих термінів. Менший вплив потім становлять західноєвропейські мови – точніше французька, німецька та англійська. Приблизно у7,7% простих термінів не було з’ясовано походження чи вони були запозичені поодному з різних мов (нагуатль, санскрит, африканс). До цієї групи ми також включили терміни, які складаються з компонентів різних мов, тобто неможливо їх занести доконретних груп (протоформа, макролінгвістика, метатекст, монолінгвізм).

4. Етимологія українських лінгвістичних термінів

Українська лінгвістична термінологія в своєму становленні пройшла довгий шлях. На її формування на різних етапах здійснювали свій внесок різні мови, вона створювалася під впливом різних культурних, соціальних та політичних умов. Нашим завданням в цьому аналізі було з’ясувати значення інших мов у формуванні лінгвістичної термінології, розглянути її терміни з погляду походження..

На початку цього розділу треба ще сказати, що етимологічний аналіз зроблено лише на основі простих термінів загальною кількістю 401 лексична одиниця (30 % із загальної кількості досліджуваних термінів). Термінологічні словосполучення ми вирішили невключити до аналізу, тому що до їхнього складу входять одиниці різного походження. Треба ще сказати, що саме з приводу цього ми не брали до уваги прикметники, тому що вони є складовою частиною багатьох термінологічних словосполучень, походять від аналізованих іменників та як самостійні терміни не використовуються (граматика – граматичний, автор – авторський).

Опрацьований матеріал було розподілено до окремих груп за походженням – 1)слова праслов’янського, старослов‘янського та українського походження, 2) слова латинського та грецького походження, 3) слова, запозичені із окремих західноєвропейських мов. До самостійного розділу зараховано терміни, які мають ще інше походження або частини яких належать до різних мов. Окремо також зосередимось наспособи запозичення іншомовних слів у лінгвістичній термінології.