2. Формування української термінології

На формування української термінології впливало багато факторів, як і на усю українську культуру та науку. До найсуттєвіших належать історичні та політичні умови, соціальне становище суспільства, а також вплив культури й мови інших націй.

Українська наукова термінологія укладалась значною мірою неорганізовано, свідком чого є її словниковий склад, в котрому з’являються «загальновживані слова, які зазнали переосмислення, і слова, утворені від українських і запозичених морфем, і кальки, і запозичення з класичних і сучасних мов та ін».¹⁵

Українська мова та термінологія протягом свого розвитку запозичувала терміни зінших мов. Основу української термінології становлять, як і в інших слов’янських мовах, грецька та латинська термінології. Значну кількість слів такого походження можливо знайти, наприклад, у медицині, ботаниці, мовознавстві. Так, напр., латинського походження слова ампула, кардіограма, грецького бібліотека, космос, психологія, назви наук тощо.

У ХV-XVІст. українська літературна мова зазнала значний вплив полонізмів. Пізніше, у ХVІІ-XVІІІ ст., протягом першого національного відродження, повернулась мова до традиції церковно-слов’янської. У ХІХ та ХХ ст. в українську мову проникали термінологічні неологізми і кальки з німецької та чеської мов на захїдній Україні, азросійської на сході. Найбільший іншомовний вплив зазнала українська мова під час панування Росії та СРСР¹⁶ від 2-ої половини ХІХ ст.

У 30-х роках на Україні з’явився мовний напрямок - пуризм. Цей феномен характерний для історії усіх європейських мов, починаючи латинською та грецькою мовами. Представники пуристичного напрямку намагалися очистити мову від невласних їйкомпонентів та утворювати лексичний склад мови на закладі існуючої лексики. Зпуризмом на Україні також пов’язані тенденції до уникання усього, що стосувалось Росії - передусім відступ від російської мови.

Від 50-х років наявні тенденції до зближення термінологічних систем східнослов’янських мов – української, білоруської та російської. Найчастіший факт уформуванні української термінології – запозичення російських термінів та вживання їхзамість українських.

Сьогодні існує й реалізується такий погляд, що українську термінологію слід створювати за моделями власне українського словотворення та словоскладання.

4. Лінгвістика. Українська лінвістика. Українська лінгвістична термінологія

   1. Лінгвістика

Лінгвістика, або мовознавство (від фр. linguistique) : наука про мову, її сутність, будову, функціонування та розвиток. Завдання зазначеної науки – пізнання мови якреального об’єкта в усій її складності та багатоаспектності.¹⁷ Лінгвістика – теоретична суспільно-наукова дисципліна, яка займається дослідженням природної мови.

Мова – система знаків, яка служить для спілкування людей в даному етнічному суспільстві. Мова в цьому значенні, тобто як система, у французькій мові позначається терміном langue та є предметом науки про знаки, котру називають семіотикою.

Знак є, у загальному значенні, річ, форма, котра є заступником чогось іншого. Мова – система абстрактних мовних одиниць. Під системою тут розуміємо організовану мережу зв’язків, внутрішньо ієрархізовану.