[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ТЕМА 1. Національна економіка: загальне та особливе

Мета вивчення теми: з’ясувати сутність поняття «національна економіка»; зрозуміти причини виникнення навчальної дисципліни, об’єкт та предмет її вивчення;познайомитись з основними методологічними підходами дослідження національної економіки; визначити місце НЕ в системі навчальних дисциплін.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Вивчаючи цю тему, необхідно виходити з того, що національна економіка– це сукупність усіх галузей, господарських комплексів і регіонів країни, об’єднаних у єдине ціле різноманітними економічними зв’язками; історично сформована в певних територіальних межах система суспільного відтворення. Виникнення цієї наукової дисципліни зумовлене необхідністю оцінки реальних ринкових перетворень; проведення ефективної структурної політики; створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки; розроблення індикативних та стратегічних планів, а також прогнозування соціально-економічного розвитку; корегування макроекономічних концепцій і розроблення нових.

Об’єктом вивчення дисципліни є соціально-економічна система держави. Предметом вивчення дисципліни «Національна економіка» є вся сукупність продуктивних сил, економічних відносин, соціокультурних, політичних, морально-етичних традицій і цінностей ведення господарської діяльності, що встановились у певній державі й впливають на особливості її економічного розвитку.

Курс національної економіки виробляє власні методологічні принципи:

1. Принцип системності – дослідження національної економіки як цілісного господарського комплексу.

2. Принцип науковості – намагання вирішення задач дисципліни об'єктивно, у тому вигляді, в якому вони представляються в об'єктивній реальності.

3. Принцип діалектичної єдності – врахування під час дослідження господарського комплексу держави загальних, специфічних і одиничних особливостей та тенденцій її розвитку.

4. Принцип історичності – господарський комплекс суспільства повинен розглядатись через призму його історико-економічного розвитку: у ретроспективі та перспективі.

5. Принцип динамізму й безперервності – національна економіка як явище соціально-економічної реальності є динамічним, рухливим, тобто перебуває в постійному розвитку.

6. Принцип цілепокладання – будь-яке знання повинне утримуватись та використовуватись для досягнення певних цілей.

7. Принцип збалансованості – тобто необхідної й достатньої кількісної відповідності та оптимального поєднання наукового знання та його практичного застосування.

Мета курсу національної економіки – дослідження національного господарського механізму, вироблення на його основі рекомендацій для органів державної влади та суб’єктів економіки, з метою його раціоналізації й оптимізації, забезпечення сталого економічного зростання.

Основними завданнями національної економіки як навчальної дисципліни є:

• визначення сучасних тенденцій розвитку національної соціально-економічної системи;

• виявлення ресурсів економічного зростання в майбутньому;

• корегування існуючих і розробка нових макроекономічних концепцій;

• узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

• виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці, найважливіших чинників, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розв’язання перелічених завдань дасть змогу комплексно характеризувати національну соціально-економічну систему, її місце у світовій господарській системі та розвиток у сучасних економічних умовах.

У країнах із розвинутою ринковою економікою виділяють такі головні критерії, за якими визначають рівень розвитку національної економіки:

• рівень обсягу національного виробництва (структура та динаміка суспільного продукту);

• рівень зайнятості й безробіття;

• рівень цін та інфляція;

• рівень розвитку міжнародної торгівлі.