Змістовий модуль 2. Регулювання розвитку національної економіки

3. Тема 9. Структурна перебудова національної економіки

Мета: скласти модель міжгалузевого балансу.

Завдання 4.Визначити коефіцієнт прямих і повних витрат на основі умовної тригалузевої моделі міжгалузевого балансу. Проаналізувати результати розрахунків.

Галузі	Промисловість	Сільське господарство	Інші галузі	Валова продукція
Промисловість	160	50	30	500
Сільське господарство	40	10	5	100
Інші галузі	30	12	3	70

Завдання 5.Скласти модель міжгалузевого балансу, визначити значення сукупного суспільного продукту й чистого продукту за галузями, а також коефіцієнти прямих витрат (млн. грн.)

Показники	Промисловість	Сільське господарство	Інші галузі	Кінцевий суспільний продукт	Сукупний суспільний продукт
Промисловість	64	16	20	60
Сільське господар- ство	24	20	6	30
Інші галузі	16	12	12	20

У плановому періоді коефіцієнти прямих витрат зміняться таким чином: у промисловості підвищаться на 5 %, у сільському господарстві – на 7 %, в інших галузях зменшаться на 10 %.

Результати розподілу сукупного суспільного продукту за галузевими потоками оформити у вигляді таблиці.

Розрахувати темп зростання сукупного суспільного продукту.

Методичні рекомендації:

Міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції (МГБ) відображає міжгалузеві виробничі зв’язки, забезпечує взаємозв’язок виробництва та розподілу продукції між усіма галузями народного господарства.

Під час складаня МГБ обґрунтовуються коефіцієнти прямих і повних витрат, на основі яких розраховується необхідний обсяг виробництва по галузях народного господарства, а також наявність і інтенсивність міжгалузевих економічних зв’язків.

Коефіцієнти прямих витрат у звітному МГБ установлюються шляхом ділення загальної величини витрат того чи іншого виду матеріалів, палива й т. п. на загальний обсяг виробництва цього продукту: ,

де a_ij – технологічні форми витрат продукту i на виробництво одиниці продукту j,

x_ij – обсяг витрат j-ї галузі на виробництво j-ї галузі (міжгалузевий потік);

x_j – обсяг валової продукції j-ї галузі.

Для всіх галузей коефіцієнти прямих витрат задаються у вигляді матриці:

При значенні коефіцієнтів повних витрат (b_ij) враховуються не лише прямі витрати, але й витрати на виготовлення продукції, що використовується у виробництві цього продукту на попередніх етапах технологічного ланцюга,– непрямі витрати (с_ij).

С = В–А,

У матричному вигляді:

Модель МГБ має спрощену матричну форму запису:

,

де Y – матриця-стовпець кінцевого продукту.

Вона дозволяє вирішити такі завдання:

1. Визначити обсяг кінцевої продукції галузей у₁, у₂, ..., у_п за заданими обсягами валової продукції Х₁, Х₂, ,.., Х_п (у матричній формі Y = (Е – А)∙X).

2. За заданою матрицею коефіцієнтів прямих витрат А визначити матрицю коефіцієнтів повних витрат В, елементи якої є важливими показниками для планування розвитку галузей (у матричній формі В = (Е– А)^-1 = Е + А + А² + А³ + ... + А^т, де А², А³... - матриці коефіцієнтів непрямих витрат 1-го, 2-го ступеню й т. д.

3. Визначити обсяги валової продукції галузей Х₁, Х₂, .... Х_п за заданими обсягами продукції y₁, у₂, ..., у_п (у матричній формі Х = (Е– – А)^-1 ∙ Y = ВY ).

4. За п заданими обсягами кінцевої чи валової продукції галузей X₁, Х₂, Х₃, Х_4, ,.., Х_п визначити n обсягів, що залишилися.

У першому завданні планується валовий випуск продукції, а кінцева продукція є похідним показником. Такий підхід легше здійснити на практиці, але він може призвести до нераціональної структури національного доходу й кінцевого продукту, до диспропорцій у розвитку ок­ремих галузей.

Третє завдання передбачає більш прогресивний принцип планування: від кінцевого продукту. Однак розрахунки обсягів валової продукції різних галузей можуть виявитися або занадто високими і ресурсонезабезпечними, або занадто низькими навіть для діючих виробничих потужностей. Четверте завдання певною мірою відбиває існуючу практику планування.