Тема 4. Характеристика економічного потенціалу

Мета вивчення теми: з’ясувати сутність поняття «економічний потенціал»; зрозуміти передумови формування національного багатства,познайомитись з основними його елементами – основний капітал, природно-ресурсний потенціал; людський потенціал, потенціал розвитку науки та інноваційних технологій.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Вивчаючи цю тему, необхідно зрозуміти, що економічний потенціал країни характеризує здатність суспільства виробляти товари й послуги та забезпечувати розширене відтворення з метою задоволення потреб населення, поліпшення якості його життя.

Найважливішою характеристикою, що визначає потенційні можливості країни з виробництва товарів і послуг, є національне багатство. Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва й предметів споживання. Крім того, національне багатство включає також нематеріальні, духовні цінності, такі як виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності тощо. Важливим компонентом національного багатства є природні багатства – корисні копалини, ліси, вода, земля. Названі матеріальні компоненти національного багатства разом із духовними цінностями являють собою можливості суспільства в розвитку виробництва й задоволенні особистих потреб населення. Тому раціональне, ефективне їх використання є важливим фактором економічного розвитку. Причому сучасний прогрес суспільства супроводжується підвищенням ролі й значення нематеріального багатства. Загальноекономічна тенденція полягає в тому, що в міру прогресу матеріального виробництві створюються умови для розвитку соціальної сфери, а отже, і дедалі більшого зосередження тут матеріальних і духовних цінностей. Проте це не заперечує того факту, що розвиток суспільного виробництва визначається обсягом і високими технічними характеристиками основного та оборотного капіталу – основних та оборотних фондів, який разом із кадрами робітників, інженерно-технічних працівників становить економічний потенціал країни. Він виражає здатність держави забезпечити той чи інший рівень виробництва й добробуту суспільства.

Елементами національного багатства є основний капітал, природно-ресурсний потенціал, людський потенціал, потенціал розвитку науки та інноваційних технологій.

Національне багатство (національний капітал) відображає величину накопичення в країні матеріальних і нематеріальних цінностей, створених для виробництва й споживання, золотовалютних запасів, боргів інших країн і власності певної країни в інших країнах.

Термінологічний словник

Економічний потенціалхарактеризується величиною національного багатства, кінцевого продукту, національного продукту, вартості основних фондів та ін.

Національне багатство– сума матеріальних та духовних благ, які є в розпорядженні суспільства.

Природно-ресурсний потенціал – здатність природних систем без шкоди для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну для людства продукцію або виконувати корисну роботу.

Людський капітал – виробничі знання, уміння й професійна підготовка, якими володіє окрема людина. Мається на увазі вартість, яка створюється в результаті затрат на навчання, освіту, зміцнення здоров’я.

Науковий потенціал– система продукування наукових знань, яка охоплює такі складові, як чисельність наукового персоналу й резерв наукових кадрів.

Інноваційна діяльність– діяльність, спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

Науково-технічна політика держави– складова соціально-економічної політики, яка визначає основні цілі, напрями, принципи, форми й методи діяльності держави в науково-технічній сфері.

Економічна безпека – такий стан національної економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, сім’ї, суспільства, держави.

Економічна безпека країни– складна багатофакторна категорія, яка характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою збалансованого задоволення потреб власного населення держави на якомусь визначеному рівні з метою протистояння дестабілізуючій дії різноманітних чинників, внутрішніх та зовнішніх, а також із метою забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання.

Стратегія економічної безпеки країни– чітке обґрунтування основної мети й довготермінова політика та план дій держави щодо усунення загроз існуванню та розвитку народного господарства країни.

Тактика гарантування економічної безпеки країни– конкретні способи досягнення такої безпеки, короткотермінової дії інституційних та організаційних структур держави залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов.