Тема 6. Правове регулювання екологічної експертизи План

1. Поняття, мета, види екологічної експертизи.

2. Порядок проведення екологічної експертизи.

1. Поняття, мета, види екологічної експертизи.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про екологічну експертизу» метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу виробничо-гос­подарської діяльності на стан навколишнього природного се­редовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологіч­ної безпеки господарської діяльності та екологічних ситуацій на окремих об'єктах і територіях. Основним завданням і суттю цієї діяльності є все ж таки не допустити, попередити можли­вий негативний вплив на довкілля, хоча, як буде сказано пізні­ше, наше законодавство допускає її проведення і щодо діючих об'єктів.

Поняття екологічної експертизи за­конодавчо визначено в ст. 1 Закону «Про екологічну експертизу, відповідно до якої екологічна експертиза — це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єк­тів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійсню­ваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використан­ня і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Реалізація екологічної експертизи базується на визначених ст. 6 Закону певних базових положеннях — принципах екологіч­ної експертизи. До них належать:

-- гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;

-- збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

-- наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комп­лексність, варіантність, превентивність, гласність;

--екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, заплано­ваної чи здійснюваної діяльності;

-- державне регулювання;

-- законність.

Детальніший аналіз екологічної експертизи може бути про­ведений шляхом класифікації її за різними критеріями на такі:

За суб'єктами проведення екологічної експертизи можна розрізняти; державну, громадську, інші види (наукову, міжна­родну).

Закон України «Про екологічну експертизу» в ст. 12 нази­ває їх формами екологічної експертизи.

За об'єктами експертизи розрізняються:

-- екологічна експертиза передпланових, передпроектних та проектних матеріалів по об'єктах і заходах, що підлягають реа­лізації на території України.

--екологічна експертиза екологічних ситуацій, що склали­ся, та діючих об'єктів і комплексів, що мають значний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

За необхідністю проведення експертизи розрізняються:

--обов'язкова, яка відповідно до ч. З ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» проводиться щодо видів діяльно­сті та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Мі­ністрів України від 27.07.1995 р.;

-- ініціативна,

За часом і процедурою розгляду розрізняються:

-- первинна екологічна експертиза, що здійснюється в за­гальному порядку;

-- вторинна (додаткова), яка може призначатись у випадку оскарження висновків первинної екологічної експертизи за рі­шенням відповідних рад, органів державної екологічної експер­тизи, інших органів, що приймали рішення про проведення еко­логічної експертизи (ст. 44 Закону).

2. Порядок проведення екологічної експертизи.

Порядок проведення державної екологічної експерти­зи регулюється розділом 6 Закону України «Про екологічну експертизу» та рядом підзаконних нормативно-правових актів, зокрема Порядком затвердження інвестиційних програм і про­ектів будівництва та проведення їх комплексної державної екс­пертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р.1, Порядком передачі документації на держав­ну екологічну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 р.2.

Проведення екологічної експертизи згідно з ст. 33 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачає три стадії: підготовчу, основну, заключну.

Упроцесі підготовчої стадії відбувається перевірка наявності та повноти матеріалів на об'єкти екологічної експертизи та ство­рення еколого-експертних комісій. Документи на експертизу по­даються замовником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 р. «Про порядок передачі документації на державну екологічну експертизу». Державна екологічна екс­пертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовни­ком через засоби масової інформації заяви про екологічні на­слідки діяльності і подання еколого-експертним органам комп­лекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколи­шнє природне середовище. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про екологічну експертизу»заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про: а) заплановану діяль­ність, мету і шляхи її здійснення; б) суттєві фактори, що впли­вають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичай­них екологічних ситуацій; в) кількісні та якісні показники оцін­ки рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів; г) інформування громад­ськості щодо запланованої діяльності, її мету і шляхи її здійс­нення. У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне се­редовище запланованої чи здійснюваної діяльності, як зазначає ст. 36 Закону України «Про екологічну експертизу», обґрунто­вуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтерна­тивні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на ньо­го в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення ви­мог екологічної безпеки.

На другій (основній) стадії відбувається опрацювання, ана­ліз, дослідження, оцінка поданих матеріалів щодо ступеня еко­логічної безпеки об'єктів.

На заключній стадії відбувається узагальнення окремих екс­пертних досліджень, підготовка висновку екологічної експерти­зи та подання його заінтересованим органам і особам.

Висновок державної екологічної експертизи складається з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин.

Висновок може бути трьох варіантів:

-- документація погоджується (оцінюється позитивно);

-- документація повертається на доопрацювання;

-- документація є не прийнятною з природоохоронної точки зору, відхиляється від погодження.

Як зазначається в ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу», позитивні висновки державної екологічної експер­тизи після затвердження їх спеціально уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади з питань охорони навко­лишнього природного середовища чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи ді­яльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без пози­тивних висновків державної екологічної експертизи забороня­ється.

Висновки державної екологічної експертизи дійсні три роки.

Відповідно до ст. 44 Закону допускається оскарження вис­новків державної екологічної експертизи, а до ст. 46 — також оскарження рішень, прийнятих на підставі цих висновків (на­приклад, про будівництво об'єкта).

Порядок проведення громадської екологічної експертизи де­тально не регламентується, але в загальному, він відповідає тим характеристикам, які передбачені для проведення державної екс­пертизи.

Контрольні запитання і завдання:

1. У чому основна мета і суть екологічної експертизи?

2. Які види екологічної експертизи передбачені законодав­ством?

3. Що виступає об'єктами екологічної експертизи?

4. Які особливостіпроведення екологічної експертизи дію­чих об'єктів?

5. Що являє собою оцінка впливу запроектованої діяльнос­ті на навколишнє природне середовище? Який порядок її розробки?

6. Яке правове значення, структура і термін дії позитивного висновку державної екологічної експертизи?

7. Які, на вашу думку, можливі варіанти проведення гро­мадської екологічної експертизи?

8. Який порядок фінансування проведення державної і гро­мадської екологічної експертизи?

9. Які підстави і порядок оскарження висновку державної екологічної експертизи?

10. Проаналізуйте статті 44—46 Закону України «Про еко­логічну експертизу» на предмет того, хто відповідно до цього закону має право оскаржувати висновки експер­тизи та рішення прийняті на їх підставі.

11. У чому полягає відмінність між екологічним контролем, екологічним аудитом та екологічною експертизою?