Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка по екологічному праву.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
653.82 Кб
Скачать

Тема 4. Право природокористування План

  1. Поняття, суть, принципи права природокористування.

  2. Класифікація права природокористування.

  3. Зміст відносин природокористування.

  1. Поняття, суть, принципи права природокористування.

Право природокористування - один із базових, тради­ційних інститутів екологічного права, який був предметом де­тального наукового аналізу в радянський період як щодо окре­мих природних об'єктів, так і в комплексі1. Сьогодні в його змі­сті з'явилися нові аспекти, що зумовлені змінами в політичній, економічній та правовій системах української держави. Це роз­ширення кола суб'єктів природокористування, поява нових форм природокористування, зокрема орендної, реалізація принципу платності тощо.

Право природокористування розрізняють в різних значеннях:

як об'єктивне право — тобто правовий інститут — су­купність правових норм, що регулюють відносини з приводу екс­плуатації, використання корисних властивостей природних об'єк­тів, порядку, умов надання, експлуатації та припинення використання природних об'єктів. Він охоплює норми, що регулюють використання окремих, диференційованих природних об'єктів, правове регулювання яких теж встановлене окремими самостій­ними законодавчими актами і за своїм змістом має комплексний характер;

-- як суб'єктивне право — можливість, що належить конкре­тному природокористувачу і спрямована на задоволення різно­манітних інтересів і використання різних властивостей довкіл­ля економічних, екологічних, оздоровчих, естетичних тощо;

-- як правовідносини — врегульовані нормами права суспільні відносини щодо використання корисних властивостей природ­них об'єктів, змістом яких є відповідні права та обов'язки природокористувачів.

У процесі використання природних об'єктів у першу чергу задовольняються економічні, споживацькі інтереси суспільства. Разом з тим процес використання людиною природи обов'яз­ково повинен враховувати екологічні вимоги охорони природи, здійснюватись економно, раціонально, не порушувати стану еко­логічної рівноваги. Відповідно, обов'язковою вимогою права при­родокористування є раціональний з екологічної точки зору ха­рактер природокористування, що в подальшому повинен бути закріплений в правових нормах, які регулюють процес приро­докористування.

Здійснення природокористування базується на певних осно­воположних засадах, ідеях, які лежать в основі правового регу­лювання цього інституту — принципах права природокористу­вання.

До основних принципів права природокористування відно­сять наступні:

  • Принцип похідного характеру права природокористуван­ня від права власності;

  • Принцип цільового використання природних об'єктів;

  • Принцип комплексного природокористування ;

  • Принцип раціонального і ефективного природокористування ;

  • Принцип безоплатності загального та платності спеціального природокористування;

  • Принцип стабільності і стійкості права природокористування .

  1. Класифікація права природокористування.

У науковій літературі і в законодавстві виділяють різні види права природокористування в залежності від різних під­став поділу.

За видами природних об'єктів, які використовується, можна виділяти:

-- право землекористування;

-- право лісокористування;

-- право водокористування;

-- право користування надрами;

-- право користування тваринним світом;

-- право користування рослинним світом;

-- право користування територіями і об'єктами природно-заповідного фонду.

Усі природні об'єкти знаходяться в тісному взаємозв'язку, і відповідно ці види природокористування теж взаємопов'язані, При цьому кожен з названих видів природокористування має свої різновиди, закріплені в галузевому законодавстві і які ви­діляють за цільовим призначенням об'єктів (наприклад, право користування тваринним світом включає мисливство, рибаль­ство та ін.).

За строками здійснення природокористування розрізняють:

-- постійне (коли термін користування не визначений);

-- тимчасове, яке, в свою чергу, поділяється на:

-- довгострокове (в залежності від виду об'єкта законодав­ство передбачає різні максимальні строки довгострокового ко­ристування — до 25 років для водокористування, лісокористу­вання, до 50 років для користування надрами);

-- короткострокове (до 3 років для водокористування, лісо­користування, до 5 років для користування надрами).

За підставами виникнення:

— первинне (похідне від права власності),

— вторинне (похідне від первинного користування). Такий поділ характерний для водокористування і прямо пе­редбачений ст. 42 Водного кодексу України.

За режимом користування:

а) спільне (користування визначеною частиною природного об'єкта одночасно кількома суб'єктами — забір води з річки);

б) відособлене (користування об'єктом, з боку одного, чітко визначеного користувача, — користування виділеною і відведе­ною в натурі земельною ділянкою).

Певною специфікою характеризується право користування природними об'єктами на умовах оренди. Його особливості по­лягають в тому, що оренда передбачена не для всіх природних об'єктів, вона містить специфіку в оплаті користування; більш чіткіше визначає права, обов'язки, відповідальність природокористувача, обмеження та інші умови користування. Природокористування на умовах оренди передбачене Земельним кодексом України (ст. 93), Водним кодексом України (ст. 51), Лісо­вим кодексом України (ст. 18).

Основною є класифікація права природокористування на:

-- загальне природокористування;

-- спеціальне природокористування.

Загальне природокористування — це використання люди­ною 24рирод из метою задоволення своїх життєво необхідних по­треб (купання в річці, збирання в лісі грибів, ягід для власного споживання).

Спеціальне природокористування — виробничо-господар­ське використання природних об'єктів (видобування корисних копалин, рубка лісу) .

Ознаками (особливостями) загального природокористуван­ня є:

-- метою природокористування виступає необхідність задо­волення життєво необхідних, природних потреб людини;

-- суб'єктами його здійснення виступають фізичні особи, гро­мадяни;

-- природні об'єкти не закріплюються за конкретними осо­бами;

-- для його здійснення не потрібно одержання спеціального дозволу від компетентних державних органів;

-- безоплатний характер.

Ознаками (особливостями) спеціального природокористу­вання є:

-- метою природокористування є здійснення виробничо-гос­подарської чи іншої спеціальної діяльності;

-- суб'єкти природокористування — підприємства, організа­ції, громадяни, наділені спеціальною екологічною правосуб'єктністю;

-- закріплення відособленої частини об'єкта за окремою осо­бою на праві користування чи оренди;

-- необхідність отримання спеціального дозволу для вико­ристання природного об'єкта;

-- оплатний характер.

Детальний аналіз конкретних видів природокористування буде представлений в Особливій частині при розгляді правово­го режиму окремих природних об'єктів.

  1. Зміст відносин природокористування.

Змістом відносин природокористування є взаємні пра­ва та обов'язки природокористувачів у системі прав та обов'яз­ків природокористувачів можна виділяти загальні та спеціальні права та обов'язки.

Загальні права та обов'язки — це такі, що властиві всім суб'єк­там природокористування незалежно від видів об'єктів.

Спеціальні права та обов'язки визначаються в залежності від природного об'єкта і належать користувачам тільки конкретно­го природного об'єкта (землі, надр, вод тощо).

Загальними правами природокористувачів є наступні:

-- використовувати природні об'єкти відповідно до їх цільо­вого призначення;

-- експлуатувати корисні властивості природних ресурсів;

-- передавати ресурси у вторинне користування на умовах, визначених законом;

-- отримувати компенсацію за поліпшення якості природних ресурсів у разі їх вилучення;

-- подавати до суду позови про відшкодування шкоди, запо­діяної користувачам.

Загальними обов'язками природокористувачів виступають на­ступні:

-- забезпечувати цільове використання природних ресурсів;

-- раціонально використовувати природні ресурси;

-- здійснювати заходи по охороні природних об'єктів;

-- своєчасно вносити плату за спеціальне природокористу­вання;

-- не порушувати прав інших природокористувачів;

--компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням і негатив­ним впливом на природу.

Підставами виникнення відносин природокористування є відповідні юридичні факти. Для загального природокористу­вання таким юридичним фактом є волевиявлення суб'єкта на основі чинної правової норми, яка передбачає і дозволяє здійс­нювати таке користування. Для спеціального природокористу­вання потрібен певний юридичний склад (при цьому для кожного окремого виду він має свою специфіку), який у загальному охоплює:

-- волевиявлення суб'єкта (як правило, це подання письмо­вого клопотання);

-- отримання дозволу на спеціальне використання.;

-- прийняття рішення про передачу у користування конкрет­ної частини природного об'єкта або укладення договору оренди;

-- відведення частини цього об'єкта в натурі;

— при потребі отримання інших документів, зокрема пого­джень з відповідними державними органами.

Підстави припинення права природокористування закріп­лені галузевим законодавством і є загальними для різних видів користування та спеціальними для окремих видів, в залежності від об'єктів.

Загальними підставами припинення права спеціального природокористування є наступні:

-- закінчення строку користування;

-- припинення діяльності юридичної особи чи смерть гро­мадянина-користувача;

-- добровільна відмова від користування об'єктом;

-- використання природного об'єкта не за цільовим призна­ченням;

-- невнесення плати за спеціальне природокористування;

-- використання природних об'єктів у такий спосіб, що при­зводить до погіршення їх якості;

-- вилучення (викуп) об'єкта для загальнодержавних по­треб.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення права природокористування в об'єктив­ному і суб'єктивному розумінні.

2. На основі аналізу відповідних розділів поресурсових ко­дексів і законів визначте, в яких з них застосовується тер­мін «використання», а в яких — «користування» .

3. Визначте поняття і елементи відносин природокорис­тування.

4. Які принципи лежать в основі здійснення природокорис­тування?

5. За якими критеріями можна класифікувати право природокористування?

6. У чому полягає суть і відмінність загального і спеціаль­ного природокористування?

7. Систематизуйте положення поресурсових кодексів і за­конів і встановіть, щодо яких видів природних ресурсів законодавство передбачає загальне природокористуван­ня. В чому воно полягає?

8. На основі окремих нормативно-правових актів природноресурсового характеру дайте перелік різновидів корис­тування надрами, водами, об'єктами тваринного світу.

9.Дайте перелік прав і обов'язків природокористувачів. 10. Які підстави виникнення і припинення відносин природокористування?