Тема 10. Правовий режим використання та охорони надр План

1. Надра як об’єкт правової охорони і використання.

2. Право користування надрами: поняття, види, зміст.

3. Управління в галузі використання і охорони надр.

4. Охорона надр. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.

1. Надра як об’єкт правової охорони і використання.

Одним з об'єктів екологічного права є надра. Визначен­ня поняття надр міститься в ст. 1 Кодексу України про надра. Відповідно до неїнадра — це частина земної кори, що розташо­вана під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Іншим об'єктом регулювання є корисні копалини. Визначення цього по­няття теж відображене в законодавстві. Зокрема, відповідно до ст. 1 Гірничого закону України, корисні копалини — це природ­ні мінеральні речовини, які можуть використовуватись безпо­середньо або після їх обробки. Більш деталізоване визначення корисних копалин подане в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5.05.1997 р. «Про затвердження Класифікації запа­сів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», а са­ме, корисні копалини — природні мінеральні утворення органіч­ного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні міне­ральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання.

Корисність надр для суспільства полягає в тому, що вони є джерелом матеріальної сировини, викопних речовин, палива, матеріалів. Використання надр значною мірою пов'язане з видо­буванням корисних копалин, але це не єдиний вид використання надр. З другої половини XX ст. почалося активне використан­ня підземного простору для зберігання відходів, обладнання сховищ нафти, газу тощо. Так, за останні 40 років всі нові сховища нафти у Швеції, Норвегії, Фінляндії розміщені у підземних гір­ських виробках. Доведено, що при об'ємі 10—15 тис. куб. м вони економічно більш вигідні, ніж наземні. В нашому законодавстві цей вид використання передбачений також.

Як зазначено в ст. 2 Кодексу України про надра, його зав­данням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволен­ня потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільно­го виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підпри­ємств, установ, організацій та громадян. Ця норма, а також ст. 1 Гірничого закону України, в якій визначається поняття гірни­чих відносин, дає підстави стверджувати, що відносини, які скла­даються у галузі раціонального використання і охорони надр, визначаються як гірничі відносини.

Надра відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра є ви­ключною власністю народу України і надаються тільки в кори­стування.

В Україні ведеться облік надр і корисних копалин. Відпові­дно до ст. 5 Кодексу про надра ділянки надр, що використову­ються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) еконо­мічної зони, утворюють Державний фонд надр. Усі родовища корисних копалин, у свою чергу, утворюють Державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд родовищ корис­них копалин є частиною Державного фонду надр.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра всі корисні копалини поділяються на два види: загальнодержавного і міс­цевого значення

Особливий правовий режим мають підземні води, які, з од­нієї сторони, — регулюються законодавством про надра і є їх скла­довою частиною, а з іншої — входять в Державний водний фонд України та відповідно підпадають під правове регулювання вод­ного права.

2. Право користування надрами: поняття, види, зміст.

Право користування надрами похідне від права влас­ності народу України на надра і має виключно цільовий харак­тер, тобто надра надаються в користування лише для визначе­них цілей.

Суб'єктами права користування надрами відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра є підприємства, установи, організа­ції, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та гро­мадяни. Як правило, це спеціалізовані підприємства, що мають необхідні господарські, організаційні та матеріальні умови, отри­мали спеціальний дозвіл та інші документи, необхідні для ко­ристування надрами. Хоча користувачами надр можуть бути і громадяни, що володіють загальною правосуб'єктністю, напри­клад при використанні надр на належних їм земельних ділян­ках для власної господарської мети з дотриманням вимог ст. 23 Кодексу України про надра.

Об'єктами права користування надрами є індивідуалізовані на місцевості ділянки надр, що надані в користування користу­вачам для певної мети. До їх індивідуалізованих ознак належать розмір, межі, місцезнаходження. Ці ділянки мають назву гірни­чий відвід.

Змістом відносин користування надрами є права та обов'яз­ки користувачів надр, які передбачені ст. 24 Кодексу України про надра. Зокрема користувачі надр мають право: здійснюва­ти на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; розпоряджатися видобутими ко­рисними копалинами тощо. Вони своєю чергою зобов'язані: ви­користовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було нада­но; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; виконувати інші ви­моги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Види права користування надрами можна класифікувати за різними підставами. Наприклад, за строками здійснення ко­ристування, як передбачає ст. 15 Кодексу України про надра, можна виділяти:

а) постійне користування і

б) тимчасове, яке в свою чергу поділяється на короткострокове (до 5 років) та довгострокове (до 20 років).

За видами корисних копалин мо­жна говорити про:

а) користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення і

б) користу­вання надрами для видобування корисних копалин місцевого значення.

Основна, детально врегульована класифікація права корис­тування надрами передбачає його поділ в залежності від мети використання надр (або за цільовим призначенням – див.ст.14 Кодексу Про надра).

Порядок надання надр у користування. Виникнення відносин користування надрами пов'язане з низкою юридичних фактів.

По-перше, одержання спеціального дозволу на користуван­ня надрами, що передбачене ст. 16 Кодексу України про над­ра.

По-друге, одержання державного акта про надання гірни­чого відводу, що визначено ст. 17 Кодексу України про надра і постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про надання гірничих відводів»

По-третє, одержання земельної ділянки в порядку, передба­ченому Земельним кодексом України, на що вказує ст. 18 Кодек­су України про надра.

Підстави припинення права користування надрами закріп­лені в ст. 26 Кодексу України про надра. До них, зокрема, нале­жать: закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано та інші. Крім цього, відповідно до ст. 27 землевлас­ники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобу­вання корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користу­вання земельних ділянках.

Користування надрами є платним, що врегульовано стаття­ми 28—36 Кодексу України про надра. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

-- платежів за користування надрами;

-- відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

-- збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

-- акцизного збору.

Стаття 29 Кодексу України про надра закріплює випадки звільнення від плати за користування надрами.

3. Управління в галузі використання і охорони надр.

Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр являє собою засновану на правових нормах діяльність від­повідних органів Української держави по організації вивчення, раціонального використання надр для задоволення потреб у мі­неральній сировині й інших потреб господарського комплексу, охорони надр їх тісному взаємозв'язку з іншими природними об'єктами, забезпечення безпеки робіт при користуванні надра­ми, а також охорони прав підприємств, установ, організацій у цій сфері5.

За загальним правилом управління здійснюють державні органи загальної і спеціальної компетенції.

Повноваження державних органів загальної компетенції (Ка­бінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республі­ки Крим, обласних і районних державних адміністрацій, місце­вих рад та їх виконавчих органів) визначаються статтями 8—10 Кодексу України про надра, Конституцією Автономної Респуб­ліки Крим, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про місцеві державні адміністрації».

До основних державних органів спеціальної компетенції на сьогодні відносяться:

Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища України1, в складі якого створена Державна геологічна служба (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р.2). На неї відповідно до Положення про Державну геологічну служ­бу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р.3 покладені завдання забезпечення розвитку міне­рально-сировинної бази, охорони та раціонального використан­ня надр, організація їх геологічного, гідрогеологічного, інженер­ но-геологічного та еколого-геологічного вивчення, картування геологічного середовища, пошуку та розвідки родовищ корис­них копалин на території України, її континентальному шельфі і у виключній морській економічній зоні.

Державний комітет України з промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.4).

Серед функцій управління в галузі охорони і раціонального використання надр можна виділити наступні:

1) Ведення обліку

2) Розподіл і перерозподіл надр

3) Державна експертиза та оцінка запасів корисних копа­лин.

4) Лімітування в галузі використання надр

5) Інформаційне забезпечення

6) Державний контроль і нагляд.

У галузі охорони і раціонального використання надр зако­нодавством передбачене здійснення:

1) державного геологічного контролю і

2) державного гірничого нагляду.

4. Охорона надр. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.

Правова охорона надр може розглядатися в широкому розумінні як комплекс закріплених законодавством організацій­них, технічних, екологічних, економічних, власне правових захо­дів, спрямованих на забезпечення раціонального використання надр, недопущення безгосподарного, самовільного надрокористування, запобігання забрудненню надр, збереження запасів ко­рисних копалин, ведення господарської діяльності щодо надр з дотриманням вимог екологічної безпеки.

Уширокому розумінні правові вимоги по забезпеченню охо­рони надр передбачені практично всіма нормами Кодексу Украї­ни про надра і проявляються і в особливому порядку надання надр в користування, і в системі прав і обов'язків користувачів надр, і в безпосередньому процесі їх використання. Разом з тим Кодекс України про надра включає самостійний розділ 6 «Охорона надр», в якому міститься перелік основних вимог в галузі охорони надр (ст. 56), можливість у випадку порушення ст. 56 та інших норм Кодексу обмеження, зупинення чи припинен­ня користування надрами (ст. 57), спеціальні правила забудо­ви площ залягання корисних копалин (ст. 58), особливості охо­рони надр, що становлять особливу наукову або культурну цін­ність (ст. 59).

Самостійне місце в системі заходів забезпечення раціональ­ного використання і охорони надр займає юридична відпові­дальність. Як закріплено в ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплі­нарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відпо­відальність згідно з законодавством України. В цій же статті міс­титься загальний перелік правопорушень в галузі використання і охорони надр, які є підставами для застосування заходів юри­дичної відповідальності.

Кримінальна відповідальність врегульована Кримінальним кодексом України і застосовується за вчинення злочину, передбаченого ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр).

Адміністративна відповідальність застосовується за вчинен­ня адміністративних правопорушень (проступків), передбачених статтями 57 – 58 і 91-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність проявляється у відшко­дуванні збитків, заподіяних підприємствами, організаціями, уста­новами і громадянами внаслідок порушень законодавства про надра. На відміну від інших природних об'єктів, щодо надр на сьогодні не існує спеціальної методики визначення розміру збитків, тому умови і порядок їх визначення — загальні, перед­бачені Цивільним кодексом України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується до працівни­ків підприємств, установ, організацій, винних у невиконанні покладених на них трудових обов'язків, пов'язаних із забезпе­ченням раціонального використання і охорони надр та реалі­зується в порядку, визначеному Кодексом законів про працю України.

Контрольні запитання і завдання:

1. Що таке надра як природний об'єкт та об'єкт еколого-правових відносин? Яке співвідношення понять «надра» і «корисні копалини»?

2. На основі аналізу норм Кодексу України про надра пока­жіть відмінність в правовому режимі корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення.

3. Які юридичні факти є підставою для виникнення відно­син користування надрами?

4.Якими державними органами і в якому порядку здійс­нюється надання дозволів та гірничих відводів на кори­стування надрами?

5. Проаналізуйте ст. 23 Кодексу України про надра і об­ґрунтуйте, чи передбачено законодавством право загаль­ного користування надрами.

6. Які основні функції державного управління в галузі використання і охорони надр?

7. Які органи державної виконавчої влади здійснюють функ­ції управління в галузі охорони і використання надр? Роз­межуйте їх повноваження.

8. Розмежуйте функції гірничого нагляду і геологічного контролю.

9. Які основні вимоги охорони надр передбачені Кодексом України про надра?

10. Які органи розглядають адміністративні справи про по­рушення в галузі охорони і використання надр?