Загальні положення

1. Тема курсового проекту обирається із основного переліку тем (див. розділ „Тематика курсових проектів”) або з додаткового переліку тем, який розглядається і затверджується на засіданні кафедри (тема може вибиратися студентом в т.ч. з тем підвищення складності). Тема курсового проекту обов’язково узгоджується з керівником, затверджується за заявою студента завідувачем кафедри (зразок заяви в додатку А).

2. Після вибору теми студент розробляє завдання з курсового проекту і узгоджує його з керівником (зразок завдання в додатку Б).

3. Студент, що виконує курсовий проект має право на отримання консультацій з курсового проектування, які проводяться керівником в період виконання проекту не рідше ніж один раз на тиждень згідно затвердженого графіка.

4. Студент, що виконує курсовий проект зобов’язаний в період виконання проекту не рідше ніж один раз на тиждень звітувати перед керівником проекту про хід його виконання з представленням всієї частини матеріалу курсового проекту, виконаної на момент звіту.

5. Керівник курсового проекту веде облік виконання студентом курсового проекту та ритмічності роботи.

6. Термін здачі на перевірку та дата захисту, графік виконання проекту затверджується на засіданні кафедри, оголошується студентам на початку курсового проектування, вказується в завданні.

7. У разі невиконання студентом курсового проекту або недотримання термінів виконання, здачі на перевірку та захисту курсового проекту кафедра виходить з клопотанням до декана факультету про відрахування студента як нездатного виконати вимоги навчального плану за фахом.

Структура курсового проекту

Пояснювальна записка до курсового проекту містить такі складові:

1. Титульна сторінка.

2. Завдання до курсового проекту.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Теоретична частина:

• постановка задачі та її словесний опис;

• побудова математичної моделі;

• обґрунтування вибору методу розв’язування задачі;

• короткий опис алгоритму обраного методу з деталізацією необхідною для обчислень і програмування.

6. Практична частина:

• блок-схема алгоритму;

• розв’язування поставленої задачі вибраним методом;

• розв’язування задачі на ПК за допомогою будь-якого пакету («Пошук розв’язків» в Excel тощо).

• текст програми алгоритмічною мовою або основних модулів проекту об’єктно-орієнтованою мовою програмування у візуальному середовищі (при великому обсязі – виноситься в додатки);

• опис програми;

• тестовий набір даних (контрольні приклади);

• результати розрахунків за допомогою створеної програми;

• аналіз результату застосування методу, аналіз числових експериментів.

7. Висновки.

8. Перелік літературних джерел.

9. Додатки (за необхідністю).

10. Текст пояснювальної записки до курсового проекту, файл для виконання (*.exe) та текст програми (всі файли проекту) на компакт-диску.

До курсового проекту прикладається заява на затвердження теми, оформлена за зразком додатку А.

Методичні рекомендації до оформлення основних структурних частин курсового проекту

1. Зразок оформлення сторінок, титульної сторінки надано в додатках В, Г, Д, Е. Зміна структури, розмірів шрифту, стилю оформлення титульної сторінки не допускається.

2. Завдання до курсового проекту відображає зміст основних питань, які підлягають розробці в процесі курсового проектування. Завдання підписується керівником проекту і затверджується завідувачем кафедри. Завдання підшивається до роботи одразу після титульної сторінки і не нумерується (додаток Б).

3. Зміст подається після завдання (на третій сторінці проекту). Зміст повинен точно відповідати основним пунктам структури курсового проекту. Зразок оформлення змісту надано в додатку Д.

4. У вступі викладаються характеристика дисципліни "Методи оптимізації та дослідження операцій", актуальність оптимізаційних методів та методів дослідження операцій для дослідження складних задач.

Також у вступі необхідно навести короткі відомості про мову програмування та математичні пакети, які служать для практичної реалізації оптимізаційних методів, що використовуються в рамках даного курсового проекту.

У кінці вступу зазначається мета й завдання курсового проекту, наводяться відомості про структуру й обсяг пояснювальної записки д о курсового проекту. Обсяг вступу - 1 сторінка.

5. При висвітленні постановки задачі слід відзначити її значення для розв’язування науково-технічних задач і дати словесний опис задачі, що розглядається. У поставленій задачі відзначають задані параметри і шукані величини, їх області визначення та значень.

Математична модель являє собою постановку задачі, “перекладену” на математичну мову. Для цього з постановки задачі виділяють параметри, які відомі за умовою і змінні величини, які, як правило, необхідно визначити. Далі за допомогою математичних співвідношень будують математичну модель задачі.

Після формулювання математичної моделі задачі проводять огляд відомих методів її розв’язування, обґрунтовують вибір методу, який використовується в даному курсовому проекті, його обчислювальний алгоритм. Якщо він вивчався – то виклад ведеться в тих же термінах та позначеннях. Інакше – дається посилання на джерела (див. додаток Ж) звідки взято метод (алгоритм).

Обсяг теоретичної частини – до 10 сторінок.

6. Практична частина починається з побудови блок-схеми алгоритму, яка є невід’ємною складовою частиною курсового проекту. Зразок блок-схем наведено в додатку И. Вона повинна складатися з основних процедур алгоритму, які зображені за допомогою графічних елементів блок-схеми. Слід уникати надмірного спрощення та надмірної деталізації блок-схеми. Для цього в алгоритмі виділяють основні обчислювальні процедури (модулі), що перетворюють початкові дані задачі у кінцевий результат і зображують їх у блок-схемі. В цьому ж пункті дають опис процедур (модулів), що використовуються при складанні програми. обсяг графічного матеріалу 3-5 сторінок формату А4.

Після блок-схеми наводять безпосередні розрахунки задачі вибраним методом. А далі – математичним пакетом з описом та ілюстраціями. При програмуванні - наводять текст програми. Програма може бути складена з використанням однієї з алгоритмічних мов високого рівня (Quick Basic, Turbo Pascal, C++ тощо) або об’єктно-орієнтованих мов програмування у візуальному (Visual Basic, Delphi, Visual Studio тощо). У випадку великого обсягу тексту програми у практичній частині наводять повністю лише тексти основних обчислювальних процедур (модулів), а повний текст програми розміщують в додатках. При цьому структура програми (проекту) повинна зберігатися. Необхідно, щоб кожна процедура або окремий блок обов’язково супроводжувалися коментарями щодо їхнього змісту і призначення. В електронному варіанті текст програми або модулів з коментарями повинен бути представлений повністю.

Для тестування програми слід навести декілька прикладів, які всебічно характеризують функціональні можливості програми (проекту). Необхідно чітко виділити початкові дані з відповідними іменами та характеристиками і відмітити змінні, яким буде присвоєно значення кінцевого результату. Рекомендується передбачити дві форми введення початкових даних: з клавіатури і з файлу.

Результати розрахунків повинні бути наведені в роботі в незалежності від того чи виводяться результати на екран, чи у файл. Рекомендується передбачити в програмі обидві форми виведення результатів. У випадку, коли вивід результатів програми займає більше двох сторінок, дозволяється не наводити у друкованому варіанті курсового проекту проміжних результатів обчислень для всіх прикладів. У цьому випадку вибирають найбільш показовий приклад і повністю наводять вивід його результатів, а для решти прикладів обмежуються лише остаточними результатами. Але в електронному варіанті обов’язково представляють файли з повним виведенням результатів по всіх тестових прикладах програми.

Для проведення аналізу результатів роботи програми алгоритм розв’язування здійснюють в одному або декількох математичних пакетах (MathCad, MS Excel, Maple, MatLab тощо). В якості тестових слід взяти ті ж приклади, що й для програмної реалізації методу.

В пояснювальній записці до курсового проекту обов’язковим є опис розробленої програми, її вхідних даних, програмних обмежень.

Обсяг практичної частини повинен займати не більше 20 стор.

7. Текст висновків повинен містити об’єктивну оцінку отриманих результатів проекту та відповідність визначеній мети. У висновках також дають рекомендації по впровадженню результатів проектування.

8. Список літературних джерел наводять в порядку посилання на неї у тексті. Слід зазначати лише джерела, які фактично були використані при роботі над курсовим проектом.

9. В додатках розміщується допоміжний матеріал (повний текст програми, модулів проекту, графічні матеріали великого обсягу тощо).

10. На компакт-диску представляють:

• повний текст пояснювальної записки до курсового проекту у редакторі MS Word; (назва файлу – прізвище латинськими літерами (наприклад: Ivanenko));

• файл з програмою алгоритмічною мовою або усі файли проекту мовою об’єктно-орієнтованого типу;

• програмний файл для виконання (*.exe);

• файли з умовами та результатами тестових прикладів програмної реалізації;

• файли з тестовими прикладами розрахунків з використанням математичних пакетів;

• файл readme.txt з поясненнями щодо змісту файлів компакт-диску.