5. Класифікація податків, їх характеристика

Прямі податки – визнаються податки, що

Непрямі податки – повністю або частково

перекладаються на споживачів (включаються в ціну

сплачуються платниками, на яких законодавчо

товару)

покладений обов’язок щодо їх сплати

Акцизи

Мито

Фіскальні

монополії

експортне

преференційне

імпортне

повна

антидемпінгове

часткова

протекціоністське

(загальнодержавні) - визначаються вищими органами державної влади і

Регіональні - є безумовним правом органів державної влади суб’єктів федерації в країнах з

федеративним устроєм

«У джерела» - належать податки, відповідальність за правильність розрахунку яких, повноту

утримання та своєчасність перерахування до бюджетних (позабюджетних) фондів несуть податкові

«За декларацією» - відносяться податки, уся повнота відповідальності за які лежить на самих

платниках

«Кадастрові» - відносяться податки, уся повнота відповідальності за які лежить на податковому

Розкладні - встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму

розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках

кожного платника окремо

Процентні податки (пропорційні податки, прогресивні податки, регресивні податки) –

встановлюються у % до бази оподаткування

Тверді податки – встановлюються у твердому фіксованому вимірі до бази оподаткування (в грошових

одиницях на фізичний вимір бази оподаткування)

6. Податкова система: поняття і основи

побудови

Підходи до дефініції «податкова система»

За економічним змістом та призначенням

податкових відносин

інших платежів, що стягуються у

між органами

встановленому законом порядку з

державної влади місцевого

самоврядування і

осіб, і функціонування якої є

платниками з приводу

результатом прояву дій держави у

обміну частини

сфері встановлення, правового

індивідуальних і

оформлення та організації збору

корпоративних доходів

податків і податкових платежів.

платників, відчужених і

сукупність податків і зборів,

привласнених у формі

механізмів і способів їх

податків різними рівнями

розрахунку та сплати, а також

державної влади та

місцевого самоврядування і

забезпечують адміністрування і

акумульованих у

надходження податків і зборів до

централізованому

бюджету та інших державних

державному та місцевих

фондах фінансових

ресурсів, на суспільні блага.

Встановлення

визначальної бази

вихідною базою побудови

податкової системи є

обсяг бюджетних

видатків

Види податкових

систем

За територіальною ознакою (за сферою дії фіскального

Національна

Міжнародна (міждержавна)

суверенітету над певною територією)

Глобальна

За адміністративно-територіальним устроєм

Податкова система федеративної держави Податкова система конфедеративної

За умоглядною ознакою (уявною творчою реконструкцією

и

податкової системи на основі вибраних пріоритетів, певних

Наукова, Оптимальна

припущень, ідей і даних)

В залежності від рівня податкового навантаження

Ліберально-фіскальна, Помірно фіскальна, Жорстко фіскальна

Прибуткова (англосаксонська модель)

В залежності від частки непрямого оподаткування

Помірно непряма (євроконтинентальна

модель) Непряма (латиноамериканська

модель) Змішана модель

В залежності від рівня централізації податкових повноважень

Централізована, Помірно централізована, Децентралізована

В залежності від рівня нерівності доходів після оподаткування

Прогресивна, Регресивна, Нейтральна

Автор

Назва (суть) принципів

Рівність: громадяни зобов'язані брати участь у покриванні державних видатків по можливості у

Адам Сміт

Визначеність: податок повинен бути точно визначений щодо часу, способу та розміру, зрозумілим і

відомим як самому платнику, так і будь-кому іншому

Зручність: податок повинен стягуватися у момент і способом, найбільш зручним для платника

Принцип економії: витрати на збирання кожного податку мають складати суму якомога меншу тієї, що

Фінансові принципи:достатня дохідність; еластичність оподаткування

Адольф

Економічні принципи: продуманий вибір між податками з доходів і на капітал з огляду на допустиму

національними інтересами; вибір податків за критерієм їх

Вагнер

усестороннього впливу та і урахуванням можливості перекладання податків;

Принципи справедливості: універсальність; рівність

Адміністративні принципи: визначеність; зручність; мінімізація затрат на збирання

Річард

Рівномірний розподіл податкового тягаря; мінімальний тиск на економічні рішення; мінімізація

державного втручання та порушення рівноваги між соціальною справедливістю й економічною

Масгрейв

ефективністю; сприяння стабілізації економіки й економічному зростанню; оподаткування повинно бути

зрозумілим для платника податків; справедливість податкового управління; економність

Роберт

Рівність; пропорціональність; визначеність; економічність; зручність; продуктивність; справедливість або

Джоунс

консистентність; еластичність; єдність;

взаємопроникливість; відсутність імунітету; право на пільги і привілеї; диференціація; мінімальне

жертвування; адекватність

Економічна ефективність: податок не повинен перешкоджати ефективній за економічним результатом

Адміністративна простота: податок має бути простим і економним в адмініструванні;

Еластичність: податкова система має швидко реагувати на зміни економічних умов (особливо на темпи

Джозеф

Стігліц

Транспарентність (прозорість): платники повинні мати можливість знати величину покладених на них податків,

у результаті через політичний механізм податковий тягар може бути приведений у відповідність з його суспільно

Справедливість: податкова система має бути справедливою відносно різних осіб з урахуванням однаковості або

диференціації їхнього матеріального стану

Фіскальна адекватність: податкова система має забезпечувати доходи, достатні для того, щоб обійтися

без дефіцитного фінансування

Підвищувальний ефект:

зростання національного доходу навіть без підвищення податкових ставок і розширення бази

оподаткування Гнучкість: можливість властей без зволікання переглядати систему оподаткування

відповідно до змін потреб економіки і фіску

Принцип різноманітності : податкові надходження не повинні залежати від надто обмеженої кількості

податків.

Принцип рівнонапруженості означає такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами

оподаткування, який відображає усі аспекти їх діяльності, а саме: рівень отриманих доходів, тобто

внесок у створення ВВП (що вони дають суспільству); споживання, тобто його участь у розподілі і

використанні створеного ВВП; майновий стан, що характеризує рівень доходів платників. Принцип

рівнонапруженості сформувався на основі поєднання принципів рівномірності і соціальної

справедливості

Принцип урівноваженості інтересів: значить установити відповідність між функціями держави і

уподобаннями платників, які розглядають ці функції як можливість отримати блага, які не можна

придбати на приватному ринку..

Принцип фіскальної достатності: встановлені податки, збори та інші обов’язкові платежі, система їх

адміністрування та контролю повинні забезпечувати доходи, достатні для фінансування видатків.

Принцип цілеспрямованого використання податків як фінансових регуляторів. Для цього треба чітко

уявляти, як певна комбінація податків і механізми їх справляння впливатимуть на соціально-

економічний розвиток загалом, окремих галузей та на добробут окремих категорій населення.

Фіскальні (фіскально-бюджетні) :фіскальної достатності, еластичності, рухомість

Політико-економічні: економічної ефективності, стабільності, гнучкості, системності, нейтральності

Соціально-етичні:справедливості, платоспроможності, еквівалентності (вигоди), рівномірність

Організаційно-технічні: визначеність, зручність, економія, стабільність та прозорість законодавства