ТЕМА 1 Теоретичні основи фінансів
.pdfФінанси як наука вивчає сукупність фінансових відносин на всіх рівнях господарювання:
загальнодержавному, регіональному і на рівні окремих господарюючих суб’єктів. Окремо виділяють міжнародні фінанси.
Фінансова
наука
Предмет
фінансової
науки
Об’єктами
фінансових
відносин
Суб’єктами
фінансових
відносин
•система знань про фінансові явища і процеси, з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими
обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здобутків, вигод, втрат.
•специфічна сфера суспільних економічних відносин з приводу формування, розподілу,
споживання та використання фінансових ресурсів, які на макрорівні розглядаються як
централізовані фінансові ресурси, а на мікрорівні – децентралізовані
•на макрорівні виступають вартість ВВП (валового внутрішнього продукту), а також
частина національного багатства, яка приймає грошову форму
•на мікрорівні - доходи юридичних та фізичних осіб
•юридичні і фізичні особи, в розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення
•держава
ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ
Централізовані фінансові |
Децентралізовані фінансові |
ресурси |
ресурси |
Державний |
|
|
Державні |
|
бюджет |
|
|
цільові |
|
|
|
|
фонди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пенсійний фонд |
|
|
|
|
Фонд соціального |
|
|
|
|
страхування |
|
|
|
|
з тимчасової |
|
|
|
|
втрати |
|
|
|
|
працездатності |
|
|
|
|
Фонд соціального |
|
|
|
|
страхування на |
|
|
|
|
випадок безробіття |
|
|
|
|
Фонд соціального |
|
|
|
|
страхування від |
|
|
|
|
нещасних випадків |
|
|
|
|
на виробництві |
|
|
|
|
Інші фонди |
|
|
|
|
|
|
|
|
Фінансові |
|
|
Фінансові |
|
|
|
ресурси |
|
|
ресурси |
|
|
|
суб’єктів |
|
|
домогосподарств |
|
|
господарюваня |
|
|
|
||
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибуток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Амортизаційні |
|
|
|
|
|
|
відрахування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оборотні кошти |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кредити |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Бюджетні |
|
|
|
|
|
|
асигнування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Надходження з |
|
|
|
|
|
|
державних |
|
|
|
|
|
цільових фондів |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фінансові категорії є теоретично вираженими фінансовими
відносинами, кожна з яких відображає відповідні ознаки.
вихідні |
первинні |
Фінансові
категорії
прості |
складні |
Є деякі особливості вихідних фінансових категорій на макрота мікрорівнях.
Макрорівень
– Державні фінанси
Мікрорівень –
Фінанси
акціонерних
товариств (корпорацій)
•ПОДАТОК (з'явились одночасно з появою держави як примусове вилучення частини продукту )
•АКЦІЯ (з’явилася з необхідністю об’єднання капіталів фізичних осіб для фінансування великих проектів з більш високим ступенем ризику: наприклад, освоєння іноземних колоній, розвиток зовнішньої торгівлі, будівництво інфраструктури: залізничних доріг, портів та ін.)
Об’єктивні передумови виникнення фінансів
поява держави
Зародкові форми фінансів виникли в період розпаду первісного ладу у вигляді натуральних податків, зборів повинностей на користь монарха. На цьому етапі не існувало розмежування між ресурсами держави і ресурсами її глави: монархи розпоряджалися коштами країни як своєю власністю. З появою держави та для виконання покладених на неї функцій, держава потребувала певних грошових коштів, які могла отримати в результаті розподілу суспільного продукту. Вперше в Італії у ХІІІ ст. виникає термін „фінанси”, що походить від латинського “finantia” та в перекладі означає “платіж”. Цим словом позначалися платежі та внески, які здійснювалися на користь держави. З виділенням державної казни і повним відокремленням її від власності монарха виникли поняття державних фінансів
розвиток товарногрошових відносин
На перших етапах формування фінансової політики держави фінанси носили змішану форму, формування державних фондів здійснювалося частково у вигляді податків, частково - у натуральній формі. Але розвиток суспільного виробництва, а також посилення ролі держави в управлінні суспільством викликало необхідність більш гнучкого механізму перерозподілу суспільного продукту. Найбільш придатною для цього формою виявилась грошова форма, тому в міру розвитку товарно-грошових відносин грошова форма зайняла чільне місце в процесі формування доходів держави, фактично усунувши усі натуральні форми перерозподілу.
державного бюджету, державного кредиту.
Фінанси
сукупність економічних відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості ВВП, а за певних умов і національного багатства
Призначення фінансів
полягає в організації ефективного розподілу і перерозподілу вартості ВВП, вираженої в грошовій формі, між різними суб’єктами господарювання і напрямами цільового використання.
Характерні ознаки фінансів
грошова форма
фінансових відносин
розподільний характер
фінансових відносин
формування та використання фондів
фінансових ресурсів
Грошова форма фінансових
відносин – основна ознака
Фінанси – це грошові відносини, носієм яких є гроші. Тому не можна відносити до фінансів натуральні відносини, які мали місце в епоху рабовласництва і феодалізму. Наявність фінансових відносин, завжди супроводжується реальним рухом грошових коштів. Не всі грошові відносини можна вважати фінансовими, хоча всі фінансові відносини є грошовими. Грошові відносини за своїм змістом і складом значно ширше фінансових. Наприклад, грошовий обіг, кредит, ціноутворення опираються на використання грошей як загального еквівалента, проте не виражають
фінансових відносин.
Функціонування фінансів базується на таких функціях грошей
• функція, в якій гроші обслуговують
погашення різноманітних боргових засіб платежу зобов’язань між суб’єктами
економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
• |
функція, в якій гроші обслуговують |
|
нагромадження вартості в її загальній |
засіб |
формі в процесі розширеного |
відтворення. Залежно від суспільних |
|
нагромадження |
цілей нагромадження сфера цієї функції |
поділяється на нагромадження у |
|
|
виробничій сфері та у сфері особистого |
|
споживання. |
• |
функція, в якій гроші обслуговують рух |
|
вартості в міжнародному економічному |
світові гроші |
обороті і забезпечують реалізацію |
взаємовідносин між країнами. Світові |
|
гроші використовуються для |
|
|
погашення боргів, пов’язаних із |
|
зовнішньою торгівлею, банківськими |
|
та фінансовими позичками. |
|
|
|
|
|
|