10. Поняття стратегічної та локальної кризи.

Стратегічною кризою (кризою стратегії) вважається ситуація, коли потенціал розвитку підприємства (інноваційний потенціал), що міг би використовуватися тривалий час, істотно погіршився, вичерпаний і немає можливості створити новий. коли на підприємстві зруйновано виробничий

потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху Причинами стратегічної кризи можуть бути, наприклад, втрата технологічного потенціалу розвитку підприємства, відставання від прогресивних технологій, неадекватна реакція на вимоги ринку, що постійно змінюються, хибна маркетингова стратегія. Локальна криза – сукупність кризових явищ, що мають автономну сферу прояву, виникли в окремій підсистемі підприємства (у межах окремих елементів, функцій, процесів), мають істотний негативний вплив, однак не порушують життєдіяльності підприємства в цілому, наприклад, криза збуту, криза діяльності, криза менеджменту, криза платоспроможності тощо.

11. Поняття кризових явищ в економіці підприємства та їх ознаки.

Під кризовим явищем розуміють стале погіршення окремого кількісного або якісного показника функціонування підприємства, яке має локальний та неістотний негативний вплив на процеси його життєдіяльності. У найзагальнішому випадку для кризової ситуації характерні такі ознаки: загроза першочерговим цілям і цінностям; ефект раптовості для керівників, відповідальних за подолання кризи; гострий дефіцит часу для реагування на загрозу

Серед основних ознак кризи на рівні підприємства виділяють такі:

1. Криза відбиває сутність та характер суперечностей, що накопичені в межах господарської системи та зовнішнім середовищем і потребують свого розв’язання для забезпечення подальшого функціонування чи розвитку системи.

2. У перебігу кризи можуть бути виокремлені певні стадії, що відрізняються часовою тривалістю, формами та інтенсивністю

3. Криза є об’єктивним економічним процесом, основу якого формують тенденції розвитку окремих видів діяльності підприємства, його окремих управлінських підсистем.

4. Істотне порушення або втрата життєздатного стану підприємства відбувається внаслідок порушення параметрів життєздатності.

5. Криза може виникати на усіх стадіях життєвого циклу підприємства, бути як гальмом подальшого розвитку підприємства та переходу на наступну стадію його розвитку або виконувати функцію ініціації передчасного старіння та ліквідації підприємства

6. Криза має циклічний характер, тобто виникає з певною періодичністю. Причому ця періодичність є індивідуальною характеристикою підприємства

7. Розгортання кризи генерується сукупністю зовнішніх та внутрішніх факторів, співвідношення між якими та перелік яких також мають індивідуальний характер.

8. Виникнення кризи обумовлює певні загрози та ризики для процесу функціонування підприємства, а її подолання має певні наслідки для подальшої «долі» підприємства – позитивні або негативні.

12. Теорія циклічного розвитку М. І. Туган-Барановського.

До творців теорії циклів і кризових явищ належить відомий український вчений М. І. Туган-Барановський. У науковій праці “Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” він, проаналізувавши теоретичні дослідження різних вчених щодо виникнення кризових явищ, виявив циклічність розвитку промисловості. Принципово новим у його дослідженнях був аналіз механізму виникнення кризи. Вчений вважав, що виникнення криз пов’язано з порушенням пропорційності розвитку виробництва і перетворенням часткового виробництва на загальне, що відбивається на ціноутворенні всіх товарів ринку або основної їх маси.

М. Туган-Барановський вважав, що періодична зміна підйомів і спадів промисловості викликається не законами споживання, а законами виробництва. Виробництво розширюється в роки піднесення не тому, що в даний час зростає споживання, а навпаки, споживання саме тому й зростає, що розширюється виробництво

З огляду на викладене криза є явищем економічної кон’юнктури.

М. І. Туган-Барановський дослідив, як із часткового виробництва

виникає загальне товарне надвиробництво. Він вважав, що цикли

виробництва мають хвилеподібний вигляд і складаються з двох

хвиль — підвищувальної та знижувальної. На думку вченого, схематично криза має вигляд точки на зламі двох хвиль. Таким чином, М. І. Туган-Барановський на початку ХХ ст. одним з перших у світірозробив і запропонував теорію циклічного (хвилеподібного) розвитку ринкового господарства.