35. Методи прогнозування економічної кон’юнктури в процесі антикризового управління.

Всі методи прогнозування кон’юнктури можна підрозділити на три основні групи: методи екстраполяції, методи експертних оцінок, методи моделювання.

Методи екстраполяції базуються на гіпотезі збереження сформованих взаємозв’язків і їх поширення на прогнозований період. Перевага – його простота, недолік – обмежена достовірність і пов’язана з цим можливість використання. Цей метод може застосовуватись лише тоді, коли є впевненість що досліджуване явище протягом прогнозного періоду буде знаходитись під впливом тих же факторів, що і в попередньому періоді.

Методи експертних оцінок допускають різні ймовірнісні варіанти розвитку системи й ґрунтуються на використанні знань та інтуїції фахівців, експертів, що займаються вивченням і прогнозуванням того або іншого економічного явища. Основна відмінна риса цього методу полягає в тому, що оцінка ймовірного значення кон’юнктурних показників виробляється у вигляді суджень і думок експертів.

Методи економічного моделювання передбачають створення моделей взаємодії різних факторів, що визначають кон’юнктуру на ринку.

Одним з різновидів експертних оцінок є метод мозкового штурму. На відміну від анкетних питань по методу «Дельфі», при «мозковому штурмі» експерти роблять свої висновки в ході засідання, що значно спрощує процедуру експертизи. При цьому всі присутні на засіданні діляться на дві групи: перша генератори ідей і оцінок, друга аналітична група. В оперативному варіанті експертні оцінки можна проводити у формі кон’юнктурних нарад.

Статистичні методи екстраполяції в основному зводяться до використання розрахункових функціональних залежностей динамічного ряду показника кон’юнктури або кореляційних залежностей ряду кон’юнктурних показників (кореляційно-регресійні залежності).

Кожен з цих методів може так чи інакше використовуватися в процесі антикризового управління залежно від завдань, які постають перед керівництвом та інформації, яка є у них в наявності.

36. Типові контрольні показники ефективного управління підприємством.

Ключевые показатели эффективности — система оценки, которая помогает организации определить достижение стратегических и тактических (операционных) целей. Их использование дает организации возможность оценить свое состояние и помочь в оценке реализации стратегии. Общая эффективность управления предприятием (организацией) состоит из эффективности управления отдельными функциональными подсистемами — маркетингом, человеческими ресурсами, финансовыми ресурсами, производством, логистикой и так далее, а также в значительной степени зависит от того, как сбалансировано управление всеми подсистемами на уровне общего управления, то есть на уровне генерального менеджмента. Также эффективность управления предприятием (организацией) рассматривается под стратегическим и оперативно-тактическим углом зрения. Также эффективность управления предприятием необходимо рассматривать в разрезе различных систем предприятия, например:

системы привлечения ресурсов.

Эффективность системы эффективного использования ресурсов

Эффективность системы координации бизнес-процессов.

Эффективность системы контроля во всех областях деятельности

Эффективность системы целеориентации предприятия.

Эффективность системы принятия решений.

Эффективность системы мотивации персонала.

Эффективность системы делегирования и распределения ответственности.

Эффективность системы оценки деятельности предприятия.

Эффективность системы прогнозирования.

Эффективность системы обучения персонала.

Также эффективность управления предприятием имеет два важных измерения — экономическое и результативное. Результативное измерение сообщает о том, насколько предприятие успешно выполняет поставленные задачи в области обеспечения необходимого объёма производства, продаж и других маркетинговых задач. А экономическое измерение сообщает о том, насколько затратным является способ достижения целей