5. Класифікація кризових явищ на мікрорівні.

Класифікація кризи на рівні підприємства

1. За характером впливу на підприємство: Економічні кризи, організаційні кризи, Технологічні кризи, Фінансові кризи.

Економічні кризи відображають гострі протиріччя в господарюванні окремого підприємства. Це кризи виробництва і реалізації товару, взаємовідносин економічних партнерів, кризи неплатежів, утрати конкурентних переваг.

У групі економічних криз окремо виділяються фінансові кризи. Вони характеризують протиріччя в стані фінансової системи або фінансових можливостей підприємства. Це кризи грошового (монетарного) вираження економічних процесів, що найчастіше ведуть до банкрутства підприємства.

Організаційні кризи проявляються як проблема керування підприємствами, зокрема поділу й інтеграції діяльності, розподілу функцій, регламентації діяльності окремих підрозділів.

Технологічна криза виникає як антагонізм нових технологічних ідей в умовах явно вираженої потреби в нових технологіях.

Залежно від зовнішнього прояву стану кризи виокремлюються такі ознаки: прихована (латентна), яка протікає відносно непомітно і тому найбільш небезпечна, та очевидна (явна) криза.

Залежно від періоду проходження (від виникнення до подолання) використовуються такі дефініції: короткочасна криза та затяжна криза,). Затяжні кризи, як правило, проходять болісно і складно. Вони, зазвичай, є наслідком невміння керувати кризовими ситуаціями, нерозумінням сутності та характеристики кризи, його причин і можливих наслідків.

4. Залежно від характеру (спрямованості) та наслідків використовуються такі дефініції, як руйнівна та оздоровча кризи.

Руйнівна криза має негативні наслідки для життєдіяльності підприємства, проявом яких є банкрутство з подальшою ліквідацією підприємства, втрата його ринкової вартості, потенціалу розвитку. Оздоровча криза має позитивні наслідки, проявом яких є відродження втраченої життєздатності підприємства та (або) зростання ринкової вартості підприємства, його конкурентоспроможності, збільшення потенціалу розвитку і т.д.

6. Класифікація кризових явищ на макрорівні.

На макрорівні (рівні держави) кризові явища можна класифікувати за наступними ознаками:

За структурою відносин у соціально-економічній системі та за диференціацією проблематики її розвитку можна виділити окремі групи економічних, соціальних, організаційних, технологічних криз.

Економічні кризи є наслідком гострих протиріч в економіці країни чи економічному стані окремого підприємства. Вони означають різке погіршення економічного стану країни, що проявляється в суттєвому спаді показників виробництва та реалізації товару, порушенні сформованих виробничих зв'язків, втраті конкурентних переваг, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і в результаті - в зниженні життєвого рівня, добробуту населення. Окремим випадком у складі цієї групи можна вважати фінансові кризи - глибокий розлад фінансової системи країни, який супроводжується інфляцією, неплатежами, нестійкістю валютних курсів, кризою в Центральному банку [1].

Соціальні кризи виникають при зіткненні інтересів різних соціальних груп чи утворень: працівників і роботодавців, профспілок і підприємців тощо. До даної групи також відносяться політичні кризи - негаразди в політичному устрої суспільства, кризи влади, кризи реалізації інтересів різних соціальних груп, класів, в управлінні суспільством.

Організаційні кризи проявляються як кризи розподілу обов’язків й інтеграції діяльності окремих підрозділів (відділення адміністративних одиниць, регіонів, філій або дочірніх компаній.. Дуже часто такі кризи паралізують організаційну діяльність або викликають непомірну бюрократизацію через невірний підбір керуючих кадрів для регіональних команд.

Технологічні кризи виникають в умовах ясно вираженої потреби в нових технологіях у форматі проблем з новими технологічними ідеями. В більш узагальненому плані такі кризи можуть виглядати кризами науково-технічного прогресу (НТП) – тобто в якості загострення протиріч між його тенденціями, можливостями та наслідками

1. залежно від закономірності виникнення виокремлюються такі ознаки кризи: випадкова (несподівана) та закономірна (передбачувана).

   • випадкова криза, зазвичай, є наслідком дій форс-мажорних обставин (природних катаклізмів, протиправних дій третіх сторін);

   • закономірна криза - є результатом розвитку певних негативних процесів, що мали місце протягом певного періоду, але не були своєчасно переборені владою держави. Закономірні кризи винимають внаслідок економічнихциклів, які є характерними для будь-якої держави;

залежно від часових характеристик: короткострокові та довгострокові:

• короткострокова криза - криза, яка протікає в незначний проміжок часу;

• довгострокова криза - криза, що охоплює значний проміжок часу;

1. За широтою охоплення: окремі (або поодинокі); локальні (або групові, що охоплюють лише частину або групу явищ, процесів, суб'єктів господарювання) і системні (вражаючі хворобою весь економічний організм у цілому, будь то підприємство, корпорація, галузь, економіка країни в цілому);

2. По можливості подолання: переборні за допомогою внутрішніх сил; переборні з зовнішньою допомогою або під зовнішнім впливом і непереборні

3. залежно від характеру спрямованості та наслідків: руйнівна та оздоровча криза:

   • руйнівна криза має негативні наслідки для життєдіяльності країни, проявом яких є стагнація, погіршення економічного розвитку, зростання соціальної напруги, безробіття.

   • оздоровча криза має позитивні наслідки, проявом яких є активізація економічного розвитку країни.