Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мельник_Правознавство.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
899.07 Кб
Скачать

§ 7. Правопорушення

Будь-яка спроба відступити від закону, порушити або обійти його, чим би вона не мотивувалась, виправданою бути не може. Правопорушення є антиподом правомірної поведінки.

Правопорушення – це суспільно небезпечне протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), скоєне деліктоспроможною особою (суб’єктом), що досягла вказаного у законі віку, яке тягне за собою юридичну відповідальність.

Кожне правопорушення є конкретним, характеризується чітко визначеними ознаками. До таких ознак належать:

1. Суспільна небезпечність (шкідливість) правопорушення, тобто заподіяння шкоди суспільним відносинам, які охороняються правом.

2. Протиправність діяння означає суперечність його тій чи іншій правовій нормі, що може виражатися або в невиконанні юридичних обов’язків, або у зловживанні правом.

3. Деліктоспроможність суб’єкта, що скоїв правопорушення. Деліктоспроможною є особа, яка відповідно до закону може самостійно виконувати юридичні обов’язки і нести юридичну відповідальність.

4. Винність особи, що скоїла суспільно небезпечне діяння. Правопорушенням визнається діяння, яке скоєне винною особою навмисно або з необережності.

5. Юридична відповідальність винної особи має бути обов’язково передбачена в санкції відповідної правової норми.

Традиційно виділяють такі види правопорушень:

1) дисциплінарні правопорушення, які на практиці є порушенням трудових чи службових обов’язків (у законодавстві ці правопорушення іноді називають дисциплінарними проступками);

2) майнові (цивільні) правопорушення, які можуть бути або невиконанням чи неналежним виконанням зобов’язань, або ж заподіянням шкоди;

3) адміністративні правопорушення, які називають також адміністративними проступками;

4) кримінальні правопорушення, які є найтяжчими за своїм характером, їх у законодавстві називають злочинами.

§ 8. Юридична відповідальність

Юридична відповідальність – це засіб забезпечення правомірної поведінки суб’єктів права і боротьби з правопорушеннями. Юридична відповідальність установлюється компетентними органами держави і пов’язана із здійсненням державного примусу.

Таким чином, юридична відповідальність – це правовідношення між державою і суб’єктом правопорушення, що характеризується засудженням протиправного діяння правопорушника та накладанням на нього обов’язку притерпіти відповідно до санкції порушеної норми права сприятливі наслідки особистого, майнового і організаційного характеру.

Юридична відповідальність служить, по-перше, меті охорони суспільного ладу (правопорядку); по-друге, меті виховання людей. Функція виховання складається із виправлення і перевиховання правопорушника.

Досягненню зазначених цілей юридичної відповідальності служать основні принципи її здійснення: відповідальність тільки за поведінку, а не за думки, психічні процеси, почуття; відповідальність тільки за винні, протиправні діяння; законність, справедливість, доцільність, невідворотність і своєчасність.

Залежно до якої галузі належить юридична відповідальність, який вид правопорушення вчинений, виділяються:

– кримінально-правова відповідальність, конкретним проявом якої є кримінальне покарання;

– адміністративна відповідальність – у формі адміністративних стягнень;

– дисциплінарна відповідальність, яка настає у формі різних дисциплінарних стягнень;

– майнова (цивільно-правова) відповідальність у вигляді відшкодування завданої шкоди, відшкодування збитків або ж штрафу, пені, неустойки.

Підставою для застосування санкції закону, яка передбачає юридичну відповідальність, повинен бути факт скоєння правопорушення.

Не всі зовні протиправні діяння в дійсності є такими. Є обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння. У кримінальному праві такими обставинами є необхідна оборона та крайня необхідність. Особа, яка діяла у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, не підлягає адміністративній відповідальності. У цивільному праві підставою звільнення від відповідальності є нанесення шкоди в умовах крайньої необхідності (нанести меншу шкоду, щоб запобігати більшій). Є й інші обставини, що виключають юридичну відповідальність.