§ 5. Право колективної власності

Колективна власність – це майно, що належить колективу, тобто певній групі осіб.

Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Право колективної власності виникає на підставі:

– добровільного об’єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств, об’єднань;

– передачі державних підприємств в оренду;

– викупу трудовими колективами державного майна;

– перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства;

– безкоштовної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу;

– державних субсидій, пожертвувань організацій, громадян та інше.

Об’єктами права колективної власності можуть бути будови, споруди, вироблена продукція, отримані доходи, а також інше майно, отримані на законних підставах.

Відповідно до Закону “Про власність” коло об’єктів колективної власності визначається характером діяльності того чи іншого колективу. Так, наприклад, об’єктом права власності колективу орендарів є вироблена продукція, одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Об’єктами права власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи та інше майно, яке набуте на підставах, не заборонених законом. Об’єктами права власності акціонерного товариства є майно, отримане за рахунок продажу акцій або внаслідок його господарської діяльності, а також інше майно, придбане на законних підставах. Об’єктами права власності господарського товариства, яке є юридичною особою, є грошові і майнові внески його членів, а також майно, отримане внаслідок його господарської діяльності, та інше майно, придбане на законних підставах. Закон “Про об’єднання громадян” визначає, що об’єднання громадян також може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності (наприклад, об’єктом права власності релігійної організації є культові споруди, предмети релігійних обрядів, жилі будинки, грошові кошти та інше майно, яке є необхідним для забезпечення її діяльності).

§ 6. Право державної власності

Державна власність є особливою суспільною формою привласнення матеріальних благ в інтересах народу. Державна власність понад 70 років займала основне місце серед усіх форм власності в СРСР.

До державної власності відноситься загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). До особливого різновиду державної власності віднесена також власність Автономної Республіки Крим.

Об’єктами права загальнодержавної власності може бути будь-яке майно, необхідне для виконання державою своїх функцій. До цього майна Закон відносить перш за все майно, що забезпечує діяльність Президента, Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів, майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних та внутрішніх військ, оборонні об’єкти. Державним майном визнається єдина енергетична система, системи транспорту загального користування, зв’язку та інформації, що мають загальнодержавне значення. Крім цього, до державного майна відносяться кошти Державного бюджету, Національний банк, інші державні банки та їх установи, резервні, страхові та інші фонди: майно державних підприємств, вищих навчальних закладів, об’єкти соціально-культурної сфери, а також інше майно, яке становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Об’єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів. До комунальної власності відносяться кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства, майно закладів освіти, культури, охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств, місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв’язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям, а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

У комунальній власності знаходиться також майно, передане у власність відповідній адміністративно-територіальній одиниці іншими суб’єктами права власності.