- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Загальні передумови виникнення держави
- •§ 2. Теорії походження держави
- •§ 3. Поняття держави, її ознаки та функції
- •§ 4. Історичні типи держави
- •§ 5. Форми держави
- •§ 6. Правова держава
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Поняття і види соціальних норм
- •§ 2. Поняття права, його ознаки, функції та джерела
- •§ 3. Система права: норми, інститути, галузі
- •§ 4. Систематизація правових актів
- •§ 5. Правовідносини
- •§ 6. Поняття законності та правопорядку
- •§ 7. Правопорушення
- •§ 8. Юридична відповідальність
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. “Декларація про державний суверенітет” від 16 липня 1990 року
- •§ 2. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року
- •§ 3. Закон України “Про правонаступництво” від 12 вересня 1991 року
- •§ 4. Конституція України – основний закон держави
- •§ 5. Правовий статус людини і громадянина України
- •§ 6. Громадянство України
- •§ 7. Право громадян на об’єднання в політичні партії та громадські організації.
- •§ 8. Право громадян на свободу світогляду та віросповідання.
- •§ 9. Право на освіту. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 року
- •§ 10. Поняття і принципи виборчого права. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997 року
- •§ 11. Поняття і види референдумів. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року
- •§ 12. Президент України – вища посадова особа держави
- •§ 13. Поняття і види влади
- •§ 14. Верховна Рада України
- •§ 15. Кабінет Міністрів і його компетенція
- •§ 16. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 17. Місцеве самоврядування
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •§ 2. Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •§ 3. Поняття права власності та форми власності в Україні
- •§ 4. Право приватної власності
- •§ 5. Право колективної власності
- •§ 6. Право державної власності
- •§ 7. Захист права власності
- •§ 8. Цивільно-правові угоди та договори
- •§ 9. Зобов’язання
- •§ 10. Цивільно-правова відповідальність
- •§ 11. Спадкове право
- •§ 12. Авторське право
- •§ 13. Окремі види цивільно-правових договорів
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Конституційне право громадян України на житло
- •§ 2. Загальна характеристика
- •§ 3. Житловий фонд
- •§ 4. Порядок надання жилих приміщень
- •§ 5. Договір найму жилого приміщення
- •§ 6. Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 7. Квартирна плата. Плата за комунальні послуги
- •§ 8. Житлова субсидія
- •§ 9. Відповідальність за порушення житлового законодавства
- •§ 10. Приватизація державного житлового фонду
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Кодекс про шлюб та сім’ю України
- •§ 2. Поняття шлюбу, порядок і умови укладення шлюбу
- •§ 3. Шлюбний контракт
- •§ 4. Особисті і майнові права та обов’язки подружжя
- •§ 5. Припинення шлюбу
- •§ 6. Права та обов’язки батьків і дітей
- •§ 7. Опіка і піклування
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Загальна характеристика Кодексу про адміністративні правопорушення (1995 рік)
- •§ 2. Співвідношення переконання та примусу в державному управлінні. Види примусу
- •§ 3. Поняття адміністративного правопорушення та його ознаки
- •§ 4. Склад адміністративного правопорушення
- •§ 5. Адміністративна відповідальність
- •§ 6. Поняття та види адміністративних стягнень
- •§ 7. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •§ 8. Органи, що регулюють справи про адміністративні правопорушення
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Бюджетна система України
- •§ 2. Бюджетний процес в Україні
- •§ 3. Фінансова діяльність держави та органи, що її здійснюють
- •§ 4. Поняття фінансового права
- •§ 5. Поняття податкового права та загальна характеристика податкового законодавства
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Трудове право як самостійна галузь права
- •§ 2. Колективний договір, його зміст та порядок укладання
- •§ 3. Поняття, зміст, сторони трудового договору, його види
- •§ 4. Укладання трудового договору. Прийом на роботу
- •§ 5. Особливості прийому на роботу неповнолітніх
- •§ 6. Підстави припинення трудового договору
- •§ 7. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •§ 8. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •§ 9. Робочий час і його види
- •§ 10. Поняття і види часу відпочинку
- •§ 11. Оплата праці
- •§ 12. Особливості праці молоді та жінок
- •§ 13. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 14. Матеріальна відповідальність працівників
- •§ 15. Розгляд трудових спорів
- •§ 16. Види пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Кримінальний кодекс України
- •§ 2. Поняття злочину
- •§ 3. Кримінальна відповідальність і її підстави
- •§ 4. Співучасть у злочині
- •§ 5. Обставини, які виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння
- •§ 6. Кримінальне покарання і його види
- •§ 7. Відповідальність за окремі види злочинів
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •§ 2. Екологічні права й обов’язки громадян
- •§ 3. Загальне і спеціальне використання природних ресурсів
- •§ 4. Земельний кодекс України
- •§ 5. Контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •§ 6. Відповідальність за порушення екологічного законодавства
- •Тема 1. Правознавство
- •§ 1. Судова система України
- •§ 2. Правоохоронні органи України
- •Глава 1. Основи теорії держави і права. Виникнення держави і права 1.1. Основні закономірності виникнення держави і права
- •Глава 2. Основи теорії держави2.1. Поняття держави та її ознаки
- •Глава 3. Основи теорії права3.1. Поняття права та його ознаки
- •Глава 4. Окремі галузі права україни. Основи конституційного права україни4.1. Конституційне право - провідна галузь національного права України
- •Глава 5. Основи трудового права україни5.1. Кодекс законів про працю України
- •Глава 6. Основи права про соціальний захист6.1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"
- •Глава 7. Основи екологічного права україни7.1. Екологічне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •Глава 8. Основи цивільного права україни8.1. Цивільне право України: поняття і система
- •Глава 9. Основи фінансового права україни9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
- •Глава 10. Основи житлового права україни10.1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
- •Глава 11. Основи шлюбно-сімейного права україни11.1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •Глава 12. Основи адміністративного права україни12.1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •Глава 13. Основи кримінального права україни13.1. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
- •Глава 14. Правоохоронна діяльність в україні. Суд і нотаріат14.1. Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
- •Глава 15. Прокуратура, адвокатура та інші правоохоронні органи15.1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
§ 11. Спадкове право
Спадкування виникло разом з виникненням цивілізації і буде існувати, доки існуватиме цивілізація.
Спадкування – це перехід майна померлої особи до інших осіб.
Спадкове право – це сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна померлої особи до інших осіб.
Особа, після смерті якої залишилось майно, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті спадкодавця, називаються спадкоємцями. Спадкоємство виникає у випадку смерті громадянина чи визнання його померлим у судовому порядку. Після ліквідації юридичних осіб спадкування не буває. Тому спадкодавцями можуть бути лише громадяни, а спадкоємцями можуть бути фізичні особи, юридичні особи і держава.
Майно, що залишилося після смерті спадкодавця і переходить до спадкоємців, називається спадщиною. Спадщина складається з прав і обов’язків спадкодавця (наприклад, сплата боргу). Якщо спадкоємець приймає спадщину, то приймає всі права і обов’язки по ній. Право спадкоємця – прийняти таку спадщину або відмовитися від неї.
Нормами цивільного права встановлюються два види спадкування – за законом і за заповітом. Можливе одночасне спадкування за заповітом і за законом. Наприклад, частина майна спадкодавцем заповідана, а друга частина успадковується за законом.
Спадкоємцями можуть бути громадяни, які були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при житті і народжені після його смерті. Громадяни і держава можуть бути спадкоємцями як за заповітом, так і за законом, а юридичні особи – тільки спадкоємцями лише за заповітом.
Певні особи не мають права бути спадкоємцями:
1) особи, які навмисне позбавили життя спадкодавця чи кого-небудь із спадкоємців або зробили замах на їх життя;
2) після смерті дітей батьки, які на момент відкриття спадщини були позбавлені батьківських прав відносно них;
3) батьки і повнолітні діти, які злісно ухилялись від виконання покладених на них у силу закону обов’язків по утриманню спадкодавця, якщо це підтверджено в судовому порядку.
Спадкоємство за заповітом має місце тоді, коли спадкодавець при житті розпоряджається своїм майном так, що воно після його смерті переходить до тих осіб, які визначені в заповіті.
Заповіт – це розпорядження власника своїм майном на випадок його смерті.
Заповіт може укладати лише дієздатна особа. Якщо буде встановлено, що заповідач діяв у стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій, заповіт може бути визнаний недійсним. Заповіт укладається в нотаріальній формі. Закон передбачає також те, що деякі заповіти можуть прирівнюватися до нотаріальних (наприклад, заповіти громадян, котрі перебувають на лікуванні в лікарнях, засвідчені головними лікарями цих лікарень, їх заступниками). Заповіт повинен бути законним (наприклад, заповідач не може позбавити повністю спадщини неповнолітніх дітей).
Заповіт заповідач може в будь-який час змінити, скасувати, написати новий. Заповіт обов’язково підписується спадкодавцем. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, то за його дорученням, у його присутності та в присутності нотаріуса заповіт може підписати інший громадянин. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.
Спадкування за законом має місце у таких випадках:
1) якщо немає заповіту;
2) заповіт визнано недійсним (наприклад, його укладала недієздатна особа);
3) спадкоємці, які вказані у заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовились її прийняти.
Існує дві черги спадкоємців. Спадкоємцями першої черги в рівних долях визнаються діти (у тому числі усиновлені), чоловік (дружина), батьки (усиновителі) померлого, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкоємця є спадкоємцями за законом, якщо в час відкриття спадщини немає в живих того із їх батьків, який був би спадкоємцем.
За відсутності спадкоємців першої черги чи не прийнятті ними спадщини, а також у випадку, коли всі спадкоємці першої черги не призиваються до спадкування, успадковують у рівних долях рідні брати і сестри померлого, а також дід і баба померлого як зі сторони батька, так і зі сторони матері (це спадкоємці другої черги).
До числа спадкоємців за законом відносяться непрацездатні особи, які знаходились на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні із спадкоємцями тієї черги, які призиваються до спадкування.
Закон передбачає право на обов’язкову долю в спадщині. Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (у тому числі усиновлені), а також непрацездатний чоловік (дружина), батьки (усиновителі) та утриманці померлого успадковують, незалежно від заповіту, не менше, 2/3 долі, яка була б надана кожному з них при успадкуванні по закону.
У певних випадках спадщина переходить до держави:
1) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за заповітом, ні за законом;
2) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини;
3) якщо всі спадкоємці позбавлені права на спадщину;
4) якщо ніхто із спадкоємців не прийняв спадщину.
Для прийняття спадщини спадкоємець повинен фактично вступити в управління або володіння спадковим майном, або подати державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії спадкоємець повинен учинити протягом 6 місяців з дня, коли відкрилася спадщина (часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця).
Спадкоємцям, які прийняли належну їм за заповітом чи за законом спадщину, державна нотаріальна контора за місцем відкриття спадщини видає свідоцтво про право на спадщину.