§ 3. Поняття адміністративного правопорушення та його ознаки

Основу адміністративної відповідальності складає адміністративне правопорушення. Адміністративне правопорушення (проступок) – це діяння, поведінка, вчинок, акт зовнішнього виразу ставлення особи до реальної дійсності, до інших людей, держави, суспільства.

До складу адмінпорушень відносять ознаки, для яких характерні:

– загальний об’єкт адміністративного проступку. Це всі відносини, що захищаються за допомогою Кодексу України про адміністративні порушення. Ці відносини врегульовані адміністративним правом, нормами інших галузей права, а також нормами моралі та звичаїв;

– родовий об’єкт адміністративного проступку. Це група відносин, урегульованих соціальними нормами, які мають загальні ознаки;

– безпосередній об’єкт адміністративного проступку. Це конкретні відносини, що захищаються відповідною адміністративно-правовою нормою;

– об’єктивна сторона адміністративного проступку. Це дія або бездіяльність, негативні наслідки, що завдані проступком, та зв’язок між діями і суспільно небезпечними наслідками;

– суб’єктом адміністративних правопорушень. Це осудні фізичні особи, яким на момент скоєння адміністративних правопорушень виповнилося 16 років;

– суб’єктивна сторона адміністративного проступку. Це внутрішня сторона проступку, психічне відношення суб’єкта правопорушення до скоєння проступку, що характеризує його волю, яка проявляється у протиправній дії, ставлення його до дії, яку він скоїв.

Адміністративним проступком може бути усвідомлений, вольовий акт протиправної поведінки. Вина полягає у психічному відношенні суб’єкта до дії, його згубних наслідків і може бути навмисним або через необачність.

Адміністративним проступком признається тільки така протиправна дія, за яку законодавством передбачено особливий вид державного примусу – адмінвідповідальність.

Ознаками суб’єктивної сторони правопорушення є:

– вина;

– мотив;

– мета правопорушення.

§ 4. Склад адміністративного правопорушення

Склад адміністративного порушення – це сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують дію або бездіяльність як адміністративний проступок.

Склади конкретних проступків виконують важливу функцію, так як вони є юридичною основою адміністративної відповідальності і передбачають можливість застосування міри адміністративного впливу, забезпечують однакове застосування закону, правильну кваліфікацію проступку, гарантують від безпідставного притягнення громадян до адмінвідповідальності, обмежують відповідальність рамками скоєного.

До складу адміністративного порушення відносять ознаки, що характеризують об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єктивну сторону і суб’єкт проступку.

Місце, час, обставини, спосіб, засоби здійснення проступку можуть бути обов’язковими ознаками, якщо вони включені до конкретного складу проступку, або бути обставинами, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.

Адміністративні проступки поділяються на особисті та службові залежно від того, хто є суб’єктом проступку: громадяни, службові особи, працівники державних органів, об’єднання громадян, власники.