- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах.– Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2006. – 168 с.
- •І. Основи теорії ймовірностей
- •Формула повної ймовірності
- •Формули Байєса
- •Задачі до розділу і.
- •Іі. Випадкова величина Поняття випадкової величини
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Щільність розподілу неперервно розподіленої випадкової величини
- •Характеристики розподілу випадкової величини
- •Математичне сподівання випадкової величини
- •Дисперсія та стандартне відхилення випадкової величини. Асиметрія і ексцес.
- •Квантилі
- •Деякі дискретні розподіли Розподіл Бернуллі
- •Біномний розподіл
- •Апроксимаційні формули Муавра-Лапласа Локальна теорема Муавра-Лапласа Якщо у схемі Бернулі величина , коли , то
- •Функція розподілу двовимірної випадкової величини
- •Умовні закони розподілу
- •Коваріація і коефіцієнт кореляції
- •Коваріаційна матриця і матриця парних кореляцій
- •Граничні закони теорії ймовірностей Нерівність Чебишева
- •Теорема Чебишева
- •Закон Бернуллі
- •Теорема Ляпунова
- •Задачі до розділу іі.
- •Ііі. Елементи математичної статистики
- •Генеральна сукупність і вибірка
- •Дискретний варіаційний ряд
- •Інтервальний варіаційний ряд
- •Точкові та інтервальні оцінки
- •Поняття про статистичну перевірку гіпотез
- •Задачі до розділу ііі.
- •Іv. Методи математичної обробки даних у психології Ознаки і змінні. Шкали вимірювання ознак
- •Перевірка гіпотези про однорідність вибірки
- •Перевірка гіпотези про узгодженість розподілів
- •Критерій Пірсона
- •Критерій Колмогорова
- •Критерій Смирнова
- •Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій
- •Виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки Критерій Розенбаума
- •Критерій Манна-Уітні
- •К ритерій Стьюдента
- •І. Вибірки взяті з однієї генеральної сукупності
- •Іі. Вибірки взяті з різних генеральних сукупностей
- •Перевірка наявності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки
- •Критерій знаків
- •Критерій Вілкоксона
- •Парний t-тест Стьюдента
- •Перевірка впливу фактора на зміну рівня досліджуваної ознаки
- •Критерій Краскела-Уоллеса
- •Критерій тенденцій Джонкхієра
- •Критерій Фрідмана
- •К ритерій тенденцій Пейджа
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •П еревірка наявності зв’язку між двома ознаками
- •Зв'язок ознак, виміряних у номінативних шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних у порядкових шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних в інтервальних шкалах
- •Задачі до розділу іv.
- •Критичні значення розподілу
- •Критичні значення розподілу Фішера-Снедекора
- •Критичні значення критерію Розенбаума
- •Критичні значення критерію Манна-Уітні
- •Критичні значення критерію знаків
- •Критичні значення критерію Вілкоксона
- •Критичні значення критерію Краскела-Уоллеса
- •Критичні значення критерію Джонкхієра
- •Критичні значення критерію Фрідмана
- •Критичні значення критерію Пейджа
- •Критичні значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена
- •Д о д а т о к 2: Елементи вищої математики Матриці, визначники, системи лінійних рівнянь Поняття матриці. Операції над матрицями.
- •Визначник матриці. Обернена матриця
- •Системи лінійних алгебричних рівнянь
- •Вступ до математичного аналізу
- •Числові послідовності та їх границі
- •Границя функції в точці. Односторонні границі
- •Неперервність функції
- •Диференціальне числення функцій однієї змінної Похідна функції в точці
- •Диференційовність функції
- •Монотонність функції. Екстремуми
- •Похідні вищих порядків
- •Інтегральне числення функцій однієї змінної Первісна функції. Невизначений інтеграл
- •В изначений інтеграл
- •Невластиві інтеграли
- •Частинні похідні функцій багатьох змінних
- •Д о д а т о к 3: Деякі команди Maple 8.
- •Алфавітний покажчик
- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу даних у психологічних і педагогічних експериментах
К ритерій тенденцій Пейджа
Критерій призначений для встановлення тенденції зміни рівня досліджуваної ознаки у зв’язаних вибірках при монотонній зміні вимушуючого фактора.
Нульова гіпотеза стверджує, що рівень досліджуваної ознаки не змінюється при зміні вимушуючого фактора; альтернативною виступає гіпотеза про наявність тенденції зміни досліджуваного рівня при монотонній зміні вимушуючого фактора.
Як і в критерії Фрідмана показники ранжуються для кожного досліджуваного об’єкта. Статистика Пейджа обчислюється за формулою
,
де — номер вибірки (вибірки нумеруються за монотонною зміною вимушуючого фактора), а — сума рангів її елементів.
Критична область — правостороння. Критичні значення критерію Пейджа для рівнів значущості 0,05 та 0,01 (кількість елементів у вибірці кількість значень фактора ) наведено в таблиці 13 додатка. Для визначення критичних точок для великих значень використовують статистику
,
яка має близький до стандартного нормального розподіл, якщо справджується нульова гіпотеза.
Приклад 36. Шести студентам-психологам пропонували розв’язати чотири анаграми — терміни. Час їх розв’язання кожним студентом наведено в таблиці. Чи можна стверджувати, що з ростом довжини анаграми зростає час, затрачений на її розв’язання?
Студент |
ГАНР |
АТСТЬ |
ЯЛЕПАД |
ПЕРТАРМА |
Ірина |
2,4 |
11,0 |
192,8 |
262,4 |
Оксана |
3,7 |
12,9 |
109,2 |
214,7 |
Юрій |
2,6 |
5,3 |
201,1 |
197,3 |
Олена |
2,7 |
6,3 |
152,4 |
187,2 |
Михайло |
4,2 |
3,0 |
167,4 |
208,5 |
Марія |
5,2 |
22,3 |
187,5 |
240,4 |
Розв’язання: Сформулюємо статистичні гіпотези.
Н0: Тривалість розв’язання анаграм статистично не відрізняється.
Н1: Тривалість розв’язання анаграм достовірно зростає з ростом її довжини.
Для знаходження статистики Пейджа проранжуємо окремо для кожного учня показники часу розв’язання анаграм.
Студент |
ГАНР |
АТСТЬ |
ЯЛЕПАД |
ПЕРТАРМА |
||||
Ірина |
2,4 |
1 |
11,0 |
2 |
192,8 |
3 |
262,4 |
4 |
Оксана |
3,7 |
1 |
12,9 |
2 |
109,2 |
3 |
214,7 |
4 |
Юрій |
2,6 |
1 |
5,3 |
2 |
201,1 |
4 |
197,3 |
3 |
Олена |
2,7 |
1 |
6,3 |
3 |
152,4 |
3 |
187,2 |
4 |
Олег |
4,2 |
2 |
3,0 |
1 |
267,4 |
3 |
508,5 |
4 |
Марія |
5,2 |
1 |
22,3 |
2 |
187,5 |
3 |
340,4 |
4 |
Суми рангів |
7 |
12 |
19 |
23 |
Статистика Пейджа дорівнює
.
Критичні значення статистики для дорівнюють . Тому нульова гіпотеза відхиляється. Приймається альтернативна гіпотеза.