2. Сучасні системи керування базами даних і баз даних

Таблиця 7.1. Системи управління базами даних і баз даних

Найменування	Тип	Корпорація
dBase III Plus	СУБД	Ashton -Tate / Borland
Paradox	СУБД	Borland
Oracle	СУБД	Oracle
Clipper	СУБД	Nantucket
Clarion	СУБД
Filemaker	СУБД
4th-Dimention (4D)	СУБД
Fox Pro	СУБД	Fox Software / Microsoft
Access	СУБД	Microsoft
Excel	БД	Microsoft
Web - сервер	БД
Електронні газети	БД
BBS	БД

3. Реляційна база даних

Кожна база даних містить інформацію про певний клас об’єктів. Сукупність таких об’єктів називається предметною областю, бази даних (сукупність даних про працівників установи, зведення про вироби на складі, транспорті засоби тощо).

Інформація про об’єкти предметної області, подана в різних документах, утворює модель предметної області ( карти обліку кадрів, карти складського обліку, накладні, журнали обліку матеріальних цінностей та ін.).

Опис документів які утворюють модель предметної області з в казанням зв’язків між ними називається схемою відношень.

Подання інформації у вигляді таблиць, що складаються із заданих колонок, які розташовуються у певному порядку зліва на право називається відношенням. Звідси і назва бази даних – реляційна (relation –відношення). В такій базі даних структура таблиці визначається сукупністю її колонок. Сукупність колонок з даними певної предметної області утворюють таблицю з ряд­ками та стовпцями. У кожному рядку таблиці міститься повна інформація про один об’єкт (предмет, суб’єкт і т.і.) таблиці. У стовпчику міститься одна якась частина інформації про певний об’єкт. Тому стовпець є атрибутом таблиці. Один або кілька атрибутів, значення яких однозначно ідентифікують рядок таблиці, є ключем таблиці.

Дані кожного поля таблиці можуть бути одним із типів: символ, рядок, числа різних форматів, дата, час, вибір з деякого набору даних і т.д.

Кінцева множина атрибутів, що визначають суть, є схемою відношень.

Відношення – кінцева множина записів, складених із допустимих значень атрибутів схеми відношень.

У таблиці дані повинні бути нормалізовані, первино це означає, що кожний запис повинен мати атрибути які мають одне з можливих значень.

Сукупність нормалізованих відношень, логічно взаємозв’язаних і таких, що відображають деяку предметну область, утворює реляційну базу даних.

Основу такої моделі становлять двовимірні таблиці, які мають такі властивості:

• кожний елемент таблиці є елементом даних;

• кожний стовпець таблиці має унікальне ім’я;

• усі стовпці в таблиці однорідні, тобто їхні елементи однотипні. Це можуть бути числа, тексти, дати, логічні значення, графічні об’єкти тощо;

• у таблиці не повинно бути однакових рядків;

• рядки повинні мати однакову довжину. Їхні поля різнорідні та взаємозв’язані;

• порядок проходження рядків і стовпців довільний.

Поняття бази даних пов’язане в основному з комп’ютерною технікою.

Фактично база даних – це система збереження та оброблення реляційних таблиць. В таких таблицях стовпці називають полями, а рядки записами. Запис – це сукупність логічно пов’язаних різноманітних полів, а поле елементарна одиниця структури бази даних. Характеристиками поля є ім’я, тип, довжина, точність та ін.

Для ідентифікації і пошуку записів у базі даних використовуються первинний та повторний (складений ) ключі. Перший однозначно ідентифікує будь-який запис, а другий – кілька записів одночасно.

До бази даних входять як правило декілька таблиць, які можуть бути пов’язані між собою. Існують такі зв’язки між таблицями: один – до - одного, один – до - багатьох, багато - до - одного, багато - до - багатьох.

Зв’язок один - до - одного (1:1) передбачає, що кожний запис таблиці А відповідає тільки один запис таблиці В.

Зв’язок один - до - багатьох (1:М) передбачає, що одному запису таблиці А відповідає кілька записів таблиці В.

Зв’язок багато - до – одного (М:1) зворотній відносно попереднього.

Зв’язок багато - до - багатьох (М:N) реалізується через третю таблицю у вигляді N:1 та 1:М.