1.3. Теоретичні основи економічної інформатики

Економічна інформація – сукупність даних (відомостей), які використовуються при здійснені функцій управління економікою та її ланками. Економі­чна інформація - це та інформація, що виникає при підготовці й у процесі виробничої - господарської діяльності й використовується для керування цією діяльністю. Так, наприклад інформація, що необхідна для прийняття управлінських рішень, досить різноманітна.

На рівні фірм (виробництва) до неї відносяться:

• технічні характеристики засобів виробництва;

• опис технології й умов виробництва;

• ринкова кон'юнктура;

• відомості про оборотні кошти;

• відомості про кадровий склад;

• відомості про наявність і потреби в ресурсах;

• нормативи, планові завдання;

• сукупність розрахункових показників (фондоємність, рентабельність, собівартість);

• різні накази, інструкції, методики.

У всіх цих відомостей є загальна ознака - вони відносяться до виробничо - господарської діяльності людей. До найважливіших властивостей економічної інформації належить:

• переважання алфавітно – цифрової форми подання;

• висока питома вага вхідних даних, які підлягають обробці;

• значний обсяг умовно-постійної інформації;

• висока точність результатів розв’язання задач;

• дослідження таких інформаційних одиниць, як обліково - планові показники;

• широке використання документної форми носіїв даних;

• переважання дискретної форми числових величин (на невеликий проміжок часу).

Фундаментальною властивістю економічної інформації є властивість системності. Як відомо, системою називають таку сукупність, що має такі власти­во­сті, якими не володіє жоден із вхідних у неї елементів окремо. Серед основних форм інформації можуть бути названі:

• символьно - текстова (інформація, представлена сукупністю букв, цифр, знаків і т.п.);

• графічна;

• звукова.

Характеристики економічної інформації. Найбільш важливі характеристики економічної інформації: коректність, цінність, вірогідність, точність, актуальність, повнота.

Коректність – інформація є коректною, якщо її форма і зміст забезпечують її однозначне сприйняття всіма споживачами.

Цінність – інформація є цінною, якщо вона сприяє досягненню цілей і завдань її споживача.

Вірогідність - інформація є достовірною, якщо її змістовна сторона відображає об'єктивну реальність.

Точність – міра близькості змістовної сторони інформації й об'єктивної реальності.

Актуальність інформації - це ступінь відповідності інформації сучасному моменту часу або ступінь адекватності інформації дійсному стану об'єкта. Під адекватністю розуміють ступінь відповідності інформації, отриманої споживачем, від того, що автор вклав у її зміст (тобто в дані).

Повнота – повнота інформації відображає її достатність або недостатність для ухвалення рішення.

Структура інформації. У процесі обробки даних на комп’ютері використовується поняття структури інформації. Найважливішими характеристиками інформації є її структура й форма.

Структура інформації – це не що інше як її будова й виділення в її складі окремих елементів та взаємозв'язків між її складеними елементами. Структурою визначаються елементи інформації (частин), які називаються одиницями інформації.

Одиниці інформації поділяють на прості та складні. До простих одиниць відносять такі елементи, які не можна поділити на частини. Складні одиниці інформації утворюються з інших інформаційних одиниць – як простих, так і складних.

У багаторівневій структурі економічної інформації одиницею найнижчого рівня є реквізит, який є простою одиницею інформації, тобто це можуть бути буква,слово або число. Реквізит – сукупність формальних елементів у складі угоди або документа, відсутність яких позбавляє угоду або документ юридичної чинності. Реквізити, що якісно характеризують об’єкт управління, називаються ознаками, а реквізити, що кількісно характеризують об’єкт – основами. Кожен реквізит окремо не забезпечує всебічну характеристику явища в економіці, тому вони поєднуються в таку одиницю інформації, як показник.

Показник, у свою чергу, також може бути простим (складається з однієї основи та однієї ознаки) чи складним. В управлінні також використовуються такі одиниці інформації, які складаються з одних реквізитів – ознак. Такі одиниці інформації прийнято називати інформаційними повідомленнями.

Інформаційне повідомлення – власне показник, роль основи в якому відіграє провідний реквізит – ознака.

Більш високий рівень інформаційної одиниці – це набір даних, який є сукупністю однорідних показників і реквізитів – ознак на зовнішньому запам’ятовуючому пристрої.

Набір даних також називається файлом. Файл, у свою чергу, поділяється на частини, що не збігаються з одиницями інформації.

Сукупність наборів даних, що належать до однієї ділянки управлінської роботи, часто називають інформаційним потоком.

Будь-які складені інформаційні одиниці (від окремих показників до окремої інформаційної системи в цілому) можна розкласти на реквізити і, таким чином, підрахувати кількість мінімальних одиниць економічної інформації, що лежить в основі її структурної будови.

Таким чином економічна інформація – сукупність даних (відомостей), які використовуються при здійсненні функцій управління економікою та її ланками.

Структура інформації - виділення елементів інформації (частин), які називаються одиницями інформації.

Реквізит – проста одиниця інформації найнижчого рівня за багаторівневої структури інформації.

Реквізит основа – реквізит, що кількісно характеризують об’єкт управління .

Реквізит ознака – реквізит, що якісно характеризують об’єкт управління.

Показник – це один реквізит ознака чи реквізит основа, або декілька реквізитів ознак.

Інформаційні повідомлення – показник, роль основи в якому відіграє провідний реквізит – ознака.

Набір даних (Файл) – інформаційна одиниця, яка є сукупністю однорідних показників і реквізитів ознак на зовнішньому пристрої запам’ятовування.

Інформаційний потік - сукупність наборів даних, що належать до однієї ділянки управлінської роботи.

Інформаційний процес – сукупність усіх інформаційних процедур (збирання, обробка, збереження інформації тощо).