2. Лінгв. Який призводить до уподібнення одних звуків іншими: асиміляційний вплив наступних голосних.

Асимілятивний. Те саме, що асиміляційний 2: асимілятивні звукові зміни.

Асиміляторний. Те саме, що асиміляційний 1: асиміляторний процес, асиміляторна властивість клітини.

Асиміляторський. Пов’язаний з асиміляторством – насильницьким нав’язуванням пригнобленим національностям мови й культури панівної нації: асиміляторська політика.

АСОРТИМЕНТ - СОРТАМЕНТ - СОРТИМЕНТ

Асортимент, -у. Набір товарів або виробів різних видів і сортів; склад, співвідношення різних видів виробів у продукції підприємства, галузі виробництва або в певній групі товарів. Вж. зі сл.: будівельних матеріалів, взуття, мінеральних добрив, овочів, одягу, олійних культур, продуктів [харчування], страв, тканин, товарів; розширення асортименту виробів.

Сортамент, -у. У металургійній промисловості – склад продуктів за марками, розмірами й профілями: сортамент прокату, труби нафтового сортаменту.

Сортимент, -у. 1. Те саме, що сортамент, але у виробництві лісоматеріалів: будівельні сортименти сировини.

2. Сукупність сортів і видів однорідних з господарського погляду рослин, вирощуваних у певному районі: сортимент однорічних бобових культур, сортимент яблуні.

АСПЕРГІЛ - АСПЕРГІЛЬОЗ

Аспергіл, -а. Рід незавершених грибів, властивих як нестатева стадія видам сумчастих грибів.

Аспергільоз, -у. Захворювання тварин (переважно птахів та бджіл) і людини, спричинюване аспергілами.

АСТЕРОЇДИ - СТЕРОЇДИ

Астероїди, -ів, мн. 1. Малі планети Сонячної системи.

2. Морські зірки, клас безхребетних тварин типу голкошкірих.

Стероїди, -ів, мн. Група органічних речовин рослинного й тваринного походження, які часто використовуються як ліки.

АСТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "зоряний"; пишеться разом: астрометричний, астронавігація.

АСТРОНІМ, -а. Вид псевдоніма – позначення прізвища автора якимсь друкарським знаком (зірочкою тощо).

АТЛАНТИКА - АТЛАНТИДА

Атлантика, -и, д. ім. -ці. Атлантичний океан.

Атлантида. За давньою легендою, – великий острів в Атлантиці або Середземномор’ї, який зник під водою внаслідок землетрусу.

АТО - А ТО

Ато, част. розм. Атож. – Чи ходив ти в поле? – "Ато!" (Словник Б.Грінченка).

Ато, словосп. Вживається у значенні "бо". Не розкажу против ночі, А то ще присниться (Т.Шевченко); Ой не ходи, коте, по лавці, А то буду бити по лапці (пісня); Спить вона й чує – щось-то шепоче: а то між каміння забралося троє: птиця-бабич горбоноса, свинка морська та рибонька – золоті пера (Дніпрова Чайка).

АТОЖ - А ТО Ж – ОТОЖ

Атож, част. розм. Вживається для вираження згоди з чим-небудь або підтвердження чогось. – Чи йти мені до палацу, чи не йти ? – спитала Тодозя неначе випадком у тітки Маври.

– "Атож! Авжеж іди!" (І.Нечуй-Левицький); Огей.. оглядав все навколо, наче новоприбулий турист. Атож, він почував справді себе людиною, яка за кілька літ розлуки бачила Харків уперше (О.Досвітній).

А то ж, словосп. – Демиде Кириловичу! – гукнув Трохим, набиваючи люльку. – А то ж нащо огріх? (Б.Грінченко); [Оксана:] Цебто я така красуня? [Горнов:] А то ж і ні? (М.Кропивницький); [Параска:] Коли вже ти мені світ розв’яжеш! І якби ж путяще що, а то ж... (М.Куліш); Молода їмость обіцяла їм, що, як хочуть, то вона їх навчить читати. – Падоньку! Ато ж як? (Б.Лепкий).

Отож, част., спол. розм. 1. Вживається для вираження зв’язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що йтиметься далі, при підведенні підсумків до сказаного (в значенні "так-от"), з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чогось, при висловленні поради, перестороги тощо, в приєднувальних конструкціях у значенні "отже". Бач, в Синопі, султане, Клубки диму в’ються? Отож твої моряки з Нахименком б’ються (П.Гулак-Артемовський); – Отож таке кляте: доки чогось не вкоїть, і спати не ляже (О.Гончар); – Коні у вас добрі, – отож зразу і поганяйте до Вінниці (М.Стельмах).