Делімітація - демаркація

Делімітація, -ї, ор. -єю. Визначення договором або угодою, укладеною суміжними державами, загального напряму й проходження кордону між ними (позначення на карті).

Демаркація. 1. У міжнародному праві – визначення лінії державного кордону на місцевості на основі делімітації шляхом установлення спеціальних прикордонних знаків (стовпів, пірамід тощо).

2. У медицині – відмежування відмерлих ділянок від здорових.

ДЕЛЬКРЕДЕРЕ, невідм., с. Порука комісіонера перед комітентом за виконання договору, укладеного комісіонером з третьою особою, за що він одержує особливу винагороду.

ДЕЛЬТА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з дельта-частинками; пишеться через дефіс: дельта-залізо, дельта-проміння (у словах дельтаплан, дельтапланеризм, дельтапланерист пишеться разом і означає «подібний до грецької літери "дельта"»).

ДЕЛЬФІНАРІЙ - ДЕЛЬФІНІЙ

Дельфінарій, -ю, ор. -єм. Морський акваріум для дельфінів.

Дельфіній, -ю. Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтцевих.

ДЕМАГОГІЯ - ДЕМАГОГІЧНІСТЬ

Демагогія, -ї, ор. -єю. Обман брехливими обіцянками, лестощами й навмисним викривленням фактів для досягнення якоїсь мети. – Ми не припустимо, щоб різні шпінгалети морочили нам голову своєю демагогією (М.Хвильовий); Що це – демагогія чи справжня програма роботи обох лабораторій? (Ю. ІІІовкопляс).

Демагогічність, -ності, ор. -ністю. Властивість демагогічного: демагогічність висловлювань.

ДЕМЕРЕДЖ, -у, ор. -ем. У морському праві – плата за додатково наданий час вантажовідправникові або фрахтувальникові для завантаження судна.

ДЕМОНСТРАТИВНИЙ - ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ

Демонстративний. 1. Який здійснюється з метою вираження протесту проти когось, чогось: демонстративна відмова, демонстративна поведінка.

2. Який здійснюється шляхом публічного показу, демонстрації: демонстративний метод викладання, демонстративна переправа військ.

Демонстраційний. Призначений для публічного показу чогось: демонстраційний зал, демонстраційний стіл, демонстраційна шахівниця.

ДЕМОНСТРАЦІЯ - ДЕМОНСТРУВАННЯ

Демонстрація, -ї, ор. -єю. 1. Масовий похід, мітинг та інші форми вияву громадсько-політичних настроїв; вияв, свідчення чого-небудь; публічний показ чогось тощо: багатолюдна демонстрація, демонстрація протесту, демонстрація єдності.

2. Те саме, що демонстрування.

Демонстрування. Публічний показ чого-небудь: демонстрування кінофільмів.

ДЕНОНСУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док. У міжнародному праві – оголошувати недійсним або таким, що припинило свою чинність: денонсувати договір. Пох.: денонсований, денонсація.

ДЕНЬ, дня, р. мн. днів і після числівників також день: п’ять днів (день). – За кілька день мені треба бути вже в Корсуні (О.Соколовський). У назвах свят пишеться з великої літери: День знань.

ДЕПОРТ, -у. Купівля цінних паперів з одночасним зворотним продажем їх на певний термін за зниженим курсом.

ДЕПРЕСИВНИЙ - ДЕПРЕСІЙНИЙ

Депресивний. Пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан.

Депресійний. Який стосується застою в економіці країни: депресійні явища, труднощі депресійного характеру.

ДЕРЕВИННИЙ - ДЕРЕВНИЙ -ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ - ДЕРЕВ’ЯНИЙ

Деревинний. Який стосується деревини як матеріалу: деревинна целюлоза, деревинні відходи.

Деревний. Який стосується дерева; який добувають з дерева; який живе, водиться, паразитує на (в) дереві. Вж. зі сл.: кора, порода, промисловість, рослина, рослинність, попіл, спирт, сировина, вугілля, паразити, тварини.

Дерев’янистий. Чимсь схожий на дерево (переважно твердістю). Вж. зі сл.: плід, гілка, груша, рослина, стебло.

Дерев’яний. Зроблений з дерева, а також переносно – позбавлений ознак життя, нерухомий: дерев’яний будинок, дерев’яна огорожа, дерев’яна ложка, дерев’яна скульптура. – Він живий? – насилу вимовила дерев’яним язиком (С.Васильченко).

ДЕРЖ... Перша частина складних слів, що відповідає слову державний; пишеться разом: держбанк, держфонд.

ДЕСЬ, прися. 1. У якомусь невизначеному місці; у якомусь невідомому напрямку; кудись. Я побіжу, десь коней попрошу (Леся Українка); Здається, серце не в мені живе, А десь далеко (М.Руденко); А де ж дитина? Побігло десь (Т.Шевченко).

2. розм. З якогось невизначеного місця; звідкись. Десь і докучлива муха взялася, лізе., у вічі (Панас Мирний); – А-а-а... – неслося десь здалеку (М.Коцюбинський).

3. част. розм. Майже, уже. – Забула десь і тая смерть про мене (Л.Глібов); Вона й досі не знає, як се сталося. Так десь воно мало бути (М.Коцюбинський).

ДЕСЯТЕРО, -тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: спортсменів, хлопців, лошат, гусей, діток; нас було чоловік з десятеро. Пор. двоє.

ДЕСЯТИНА. Давня східнослов’янська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 га (2400 квадратних сажнів).

ДЕФЕКТИВНИЙ - ДЕФЕКТНИЙ

Дефективний. Який має психічні або фізичні вади (про людину): дефективні діти, дефективний хлопець.

Дефектний. Який має дефект, дефекти, з дефектом, зіпсований, пошкоджений (про предмети); в якому перелічуються дефекти: дефектна деталь машини, дефектний примірник книжки, дефектна відомість.

ДЕФЛЯЦІЯ, -ї, ор. -єю. Вилучення урядом з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції.

ДЕХТО - ДЕ ХТО

Дехто, декого, займ. Деякі люди. Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Серед гурту сонних дехто починає ворушитись, дехто підводиться (Леся Українка); Спереду кілька мужиків. Брудні й обірвані. Де в кого синяки (А.Головко).

Де хто, присл. із займ. Цигане мовчки дивувались. Поки поснули де хто впав (Т.Шевченко); По вечері гості примощуються, де кому вигідніше (М.Коцюбинський); Музика стихла, гості розмішувались де хто (М.Лазорський); Аж листя бриніло від того голосу. Де хто йшов, там і спинявся (А.М’ястківський).

ДЕЦИ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "десята частина"; пишеться разом: децилітр, дециметр.