Панкреатин - панкреатит

Панкреатин, -у. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.

Панкреатит, -у. Запалення підшлункової залози.

ПАНОТЕЦЬ, -тця. 1. Батько; ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків. – Добридень вам! Чи живенькі, чи здоровенькі? А сам панотець? А паніматка? Чи живі, чи здорові? (І.Нечуй-Левицький); – Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині (П.Гулак-Артемовський); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, се що за знак? Плебеї всі стоять і ні один не йде прощаться (Леся Українка).

2. церк. Священик. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у монастир (О.Стороженко).

пансіонер див. пенсіонер.

паньматка див. паніматка.

ПАР, -у. Рілля, залишена на одне літо без посіву: орати під пар, чорний пар.

ПАР..., ПАРА... Перші частини складних слів, що означають суміжність, переміщення, відступ, відхилення, зміну; пишуться разом: паргелій, парамагнетизм.

ПАРА¹. Основні значення цього слова пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого; подружжя тощо: пара чобіт, пара коней, колісна пара, пара ножиць, пара штанів, суконна пара, закохана пара, молода пара. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів (П.Гулак-Артемовський). Вживання слова пара в значенні "два" – розмовне. Ішли, і як би не збрехати – Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський).

ПАРА². Газоподібний стан води. Легко пара од землі Лине, в’ється в небо хмарками (Г.Чупринка). У словоспол.: братися (взятися) парою, на всіх парах мчати, ні пари з вуст.

ПАРАФІНУВАТИ - ПАРАФУВАТИ

Парафінувати, -ую, -уєш. Покривати, просочувати парафіном.

Парафувати, недок. і док. Попередньо підписувати ініціалами до офіційного підписання (міжнародний договір, угоду).

ПАРАФРАЗА, ПАРАФРАЗ - ПЕРИФРАЗА - ПЕРИФРАЗ

Парафраза, парафраз, -у. 1. Переказування змісту твору або чужих думок своїми словами.

2. Інструментальна музична п’єса віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії.

Перифраза. 1. Стилістичний прийом, коли когось, щось називають не прямо, а описово.

2. Те саме, що парафраза 1.

Перифраз, -у. Те саме, що перифраза 1.

парафувати див. парафінувати.

ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕНТАР - ПАРЛАМЕНТЕР

Парламентарій, -я, ор. -єм, парламентар, -я, ор. -ем. Член парламенту.

Парламентер, -а. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою.

ПАРЛАМЕНТАРНИЙ - ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ - ПАРЛАМЕНТЕРСЬКИЙ

Парламентарний. Який стосується парламентаризму: парламентарна демократична республіка.

Парламентський. 1. Який стосується парламенту: парламентські вибори, парламентська трибуна, парламентська боротьба, парламентські дебати.

2. Те саме, що парламентарний: парламентський режим.

Парламентерський. Який стосується парламентера.

парламентер див. парламентарій.

парламентський – парламентерський див. парламентарний.

ПАРОСТОК - ПАРОСТЬ

Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки.

2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись.

Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози.

2. перен. Окреме відгалуження, частина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості національної літератури, іранська парость стародавніх індоєвропейських племен.

ПАРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову партія; пишеться разом: партз’їзд.

ПАСТЕРИЗАЦІЙНИЙ - ПАСТЕРИЗАТОРНИЙ

Пастеризаційний. Прикм. від пастеризація – вид консервування: пастеризаційний процес.

Пастеризаторний. Прикм. від пастеризатор – апарат для пастеризації: пастеризаторне виробництво.

ПАСТИР - ПАСТОР - ПАТЕР

Пастир, -я, ор. -ем. Керівник пастви, заст. – пастух.

Пастор, -а. Протестантський священик.

Патер, -а. Католицький монах у сані диякона або ієрея; католицький священик. Патер похнюпився й довгий час їхав мовчки (О.Соколовський).

ПАТ..., ПАТО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "біль", "страждання"; пишуться разом: патанатомія, патогенетичний.

патер див. пастир.

...ПАТІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "страждання", "хвороба": психопатія.

пато... див. пат...

ПАХ-ПАХВА

Пах¹, -у, м. (у) -у. Місце між стегном і нижньою частиною живота: біль у паху, вдарити в пах, чоботи під пахи.

Пах², -у, розм. Запах: гострий пах хвої, духмяний пах, пах згарища. Пах кипарисової живиці і курява – все те мішалося і робило повітря важким, немов напоєним хлороформом (Леся Українка); Дня неї малювалось тло з фарб, звуків і пахів (Ю.Яновський); Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю, Від зруйнованих міст розвіває горілий пах (Є.Маланюк).

Пахва. Внутрішня частина плечового згину: узяти під пахви, ухопити попід пахви, нести під пахвою, муляє під пахвами. Підхоплюю його [Андрійка] під пахви й високо підношу догори (В.Винниченко).

ПЕАН - ПЕОН

Пеан, -а. Віршова чотирискладова стопа.

Пеон¹, -а. Те саме, що пеан.

Пеон², -а. Переважно в країнах Латинської Америки – наймит, селянин, сільськогосподарський робітник.

ПЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову педагогічний; пишеться разом: педуніверситет, педпрактика.

ПЕДАГОГ - УЧИТЕЛЬ

Педагог, -а. Особа, яка веде викладацьку й виховну роботу або розробляє проблеми педагогіки.

Учитель (вчитель), -я, ор. -ем. Особа, яка навчає, викладає якийсь навчальний предмет; людина, яка є авторитетом у якійсь галузі, передає свій досвід, знання тощо.

ПЕДАНТИЧНИЙ - ПЕДАНТСЬКИЙ

Педантичний. Який має риси педанта або ознаки педантизму; властивий педантові: педантична людина, педантична суворість.

Педантський. Властивий педантові: педантська акуратність.

...ПЕДІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "розділ", "наука": гіпнопедія, ортопедія.

пезета – пезо див. песета.

ПЕКАРНИЙ - ПЕКАРСЬКИЙ

Пекарний. Призначений для випікання хлібних виробів.

Пекарський. Який стосується пекаря.

ПЕНАТ - ПЕНАТИ

Пенат, -а (з малої літери). У міфології Стародавнього Риму – покровитель родини, іноді батьківщини.

Пенати, -ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів.

ПЕНСІОНЕР - ПАНСІОНЕР

Пенсіонер, -а. Людина, яка одержує пенсію.

Пансіонер, -а. Той, хто вчиться в пансіоні – навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіоні – невеликому готелі. Свої націоналістичні погляди черпати міг він потроху з розмов із товаришами, такими самими підлітками-пансіонерами, як він (А.Кримський).

ПЕНТА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "п’ять"; пишеться разом: пентаметр.

пеон див. пеан.

ПЕРВИННИЙ - ПЕРВІСНИЙ

Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий: первинна обробка льону, первинний документ, первинна продукція.

2. Який існує, з’являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака.

3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий: первинна організація.

Первісний. 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства: первісна людина, первісне суспільство, первісне мистецтво.

2. Те саме, що первинний 1–2: первісні білки, первісне нагромадження капіталу.

ПЕРГАМЕНТ, ПЕРГАМЕН - ПЕРГАМІН

Пергамент, -у, рідше пергамен, -у. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин; стародавній рукопис; цупкий обгортковий жиро- і вологонепроникний папір.

Пергамін, -у. 1. Тонкий міцний папір, що йде на виготовлення кальки.

2. Картон, просочений особливою речовиною, який використовують як гідроізоляційний матеріал.

ПЕРЕВІСИТИ - ПЕРЕВІШАТИ

Перевісити, -ішу, -ісиш. Знявши щось з чого-небудь, повісити в іншому місці або інакше; повісити, перекидаючи на обидва боки тощо: перевісити на інший гачок, перевісити торби через плече. Пох. перевішений.

Перевішати. Повісити все або багато чого; вішаючи, позбавити життя всіх або багатьох. Зажерливих пройдисвітів таких Я перевішала б усіх (Л.Глібов). Пох. перевішаний.

ПЕРЕВ’ЯЗ - ПЕРЕВ’ЯЗЬ

Перев’яз, -у, ч. Перекинутий через плече ремінь, стрічка тощо; пов’язка для підтримування хворої або пораненої руки: перев’яз для шаблі, рука на перев’язі.

Перев’язь, -і, ор. -ззю, ж. 1. У будівництві – спосіб цегельної кладки.