Димний - димовий - димчастий

Димний. 1. Який виділяє дим, з димом; який складається з диму; сповнений диму, просякнутий димом; який пахне димом або має присмак диму: димна піч, димне полум’я, димний викид, димна головешка, димне приміщення, димне місто, димні руїни, димна гіркота, димна каша.

2. Схожий на дим, кольору диму: димна хмара, димна мла, димні сутінки, димний світанок.

Димовий. 1. Який стосується диму як скупчення дрібних твердих частинок та газоподібних продуктів, що виділяються при згорянні: димовий вихор, димовий стовп, димові гази, димовий туман.

2. Призначений для виходу диму: димовий отвір, димова труба.

3. Здатний утворювати густий дим; який служить для утворення смуги диму як засобу маскування тощо: димовий захист, димова заслона, димовий сигнал, димова міна, димова шашка.

Димчастий. Подібний до диму: димчаста завіса, димчастий топаз (кварц), димчасті окуляри.

димохід див. димар.

димчастий див. димний.

ДИНАМІКА - ДИНАМІЧНІСТЬ

Динаміка. 1. Розділ механіки, який вивчає закони руху тіл залежно від сил, що діють на них: класична динаміка, динаміка твердого тіла, закони динаміки, лекції з динаміки.

2. Стан руху, хід розвитку, зміни чогось: динаміка державного бюджету, динаміка продуктивності праці, динаміка будівництва, динаміка сюжетного розвитку.

3. перен. Рух, дія: насиченість сюжету динамікою.

Динамічність, -ності, ор. -ністю. Насиченість рухом, дією, інтенсивний розвиток чогось: динамічність гри актора, динамічність діалогу, динамічність зображення, динамічність танцю, динамічність у творах письменника.

ДИПЛОМАТ - ДИПЛОМАНТ - ДИПЛОМНИК

Дипломат, -а. Урядова особа, яка має повноваження для зносин з іншими державами; перен. розм. – людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими: тонкий дипломат, бути дипломатом.

Дипломант, -а. 1. Учень або студент, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою.

2. розм. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в чомусь: дипломант міжнародного конкурсу піаністів.

Дипломник, -а. Те саме, що дипломант 1: сумлінний дипломник.

ДИПЛОМАТИЧНИЙ - ДИПЛОМАТСЬКИЙ

Дипломатичний. Який стосується дипломатії; переносно – властивий дипломатові: дипломатичний корпус, дипломатичний кур’єр, дипломатичний прийом, дипломатичні переговори, дипломатична гра.

Дипломатський. Який стосується дипломата, належний йому: дипломатський дар, дипломатські діти.

дипломник див. дипломат.

дис... див. диз...

ДИСКАНТ - ДИСКОНТ

Дискант, -а. Високий дитячий голос; високий звук; співак з таким голосом.

Дисконт, -у. Купівля банками векселів до закінчення їхнього строку; відсоток, що його стягують банки за операцію.

дискваліфікація див. декваліфікація.

дисконт див. дискант.

дискримінація див. расизм.

ДИСКУСІЯ - ДИСПУТ

Дискусія, -ї, ор. -єю. Обговорення якогось спірного питання на зборах або в пресі: вільна дискусія, жвава дискусія, педагогічна дискусія, дискусія з аграрного питання.

Диспут, -у. Публічний спір на наукову, літературну та інші теми. Після палких недавніх диспутів у Києві йому й тепер здавалось, що він розмовляє з молодими товаришами (І.Нечуй-Левицький); В лекціях і в диспутах точаться дискусії фахівців театральної справи про кризу театру (В.Еллан).

ДИСПАЧ, -у, ор. -ем. Винагорода, що її сплачує судновласник вантажовласникові або фрахтувальникові за дострокове навантаження або розвантаження судна.

ДИСПАША, -і, ор. -ею. У морському праві – розрахунок збитків і розподіл їх між сторонами, що брали участь в організації рейсу (вантажовласниками і судновласником), у разі аварії; документ з такими розрахунками.

ДИСПАШЕР, -а. Офіційний експерт, який проводить диспашу.

диспут див. дискусія.

ДИТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову дитячий; пишеться разом: дитмайданчик, дитсанаторій.