Напруження - напруга - напруженість

Напруження і напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга.

Напруженість, -ності, ор. -ністю. Властивість, стан напруженого: ослаблення міжнародної напруженості, напруженість праці, напруженість уваги.

НАПРЯМ, НАПРЯМОК, -у. В усіх значеннях вживаються паралельно, але коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, частіше вживається слово напрямок (вітер змінних напрямків), в інших значеннях переважає напрям.

НАРЕЧЕНИЙ, прикм. 1. Названий: наречена дочка, наречена мати, наречений син.

2. Хлопець стосовно дівчини, з якою має одружитися (нареченої). –Батько мій працював у депо, а наречений їздив машиністом (Ю.Яновський); Сюди зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари, і мазовецьке панство з дорослими доньками, полюючи на багатих наречених (З.Тулуб).

НАРЕШТІ - НА РЕШТІ

Нарешті, присл. Після чого-небудь, у кінці чогось; у знач. вст. сл., виг. Сіли нарешті, поїхали (Г.Хоткевич); Нарешті біла рівнина залишилася позаду (З.Тулуб); Військові частини переправлялися па плацдарм, і нарешті дійшла черга й до Чубенка (Ю.Яновський); Яшко довго нудився на самоті. Нарешті не витерпів – пішов (А.Головко); Нарешті! Всім стало легше. Виходили з хат, збивались в купи і поспішали (М.Коцюбинський).

На решті, ім. з прийм. Ми розглянемо лише два основних питання. На решті питань спинятися не будемо (з газети).

НАРІВНІ - НА РІВНІ

Нарівні, присл. На одному рівні, на одній лінії з кимсь, чимсь; на рівних правах тощо. Тінь Попенкова.. колишеться нарівні з тінню Петровою (Панас Мирний); Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою (М.Стельмах); Знав я дітей, Порфире, що в твоєму віці нарівні з дорослими снаряди носили до фронту (О.Гончар).

На рівні, ім. з прийм. Плавно пропливає нарівні вікон кулеметна тачанка (О.Гончар); Я думаю, що вміти творити – це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу, бути на рівні передових ідей свого часу (О.Довженко).

наріччя див. діалект.

НАРОДНИК - НАРОДОВОЛЕЦЬ - НАРОДОВЕЦЬ

Народник, -а. Прихильник, послідовник народництва – дрібнобуржуазного напряму в російському революційному русі другої половини XIX ст.

Народоволець, -льця, ор. -льцем. Член таємної організації народників "Народна воля".

Народовець, -вця, ор. -вцем. Представник буржуазно-ліберальної націоналістичної течії проавстрійської орієнтації в політичному житті Галичини другої половини XIX ст.

НАСИЛУ - НА СИЛУ

Насилу, присл. З великими труднощами, ледве; нарешті. Я насилу пропхався туди (І.Нечуй-Левицький); Борис глибоко вдихував свіже повітря, немов насилу вирвався з якоїсь душної ями (І.Франко).

На силу, ім. з прийм. Василю, не бери на силу (приказка); Хоч тремтиться темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння?.. Чи то тільки заздрощі неситі на життя, на рух, на силу моря? (Леся Українка).

НАСІННЄВИЙ - НАСІННИЙ - НАСІННИЦЬКИЙ

Насіннєвий. 1. Властивий насінині: насіннєва оболонка, насіннєва шкірка.