Зріднитися - поріднитися

Зріднитися. Стати близькими, дорогими одне одному; звикати до чого-небудь. Це там у осені пороші, неначе в золоті, сади і земляки мої хороші, з ким я зріднився назавжди (В.Сосюра); Дуже я зріднився з Києвом (В.Кучер); Відчуй в пориві тісноту простору І з тим чуттям зріднися назавжди (А.Малишко).

Поріднитися. 1. Стати рідними; породичатися. – Ми хочемо поріднитись з вами, – сказав сват. – У вас дочка на виданні, а в нас жених (І.Нечуй-Левицький); [Харько (сам):] Краще було б, коли б я при моїх достатках та поріднився з якою простою сім’єю (М.Кропивницький).

2. Те саме, що зріднитися. Він ходив до Варі часто, давно поріднився з Василем Гнатовичем (І.Сенченко); Поріднились вони серцем, душею (Панас Мирний); [Річард:] Ні, певне, щоб до душі душею промовляти, то треба, щоб ті душі поріднились (Леся Українка).

зрікатися див. відрікатися.

ЗРІСТ - РІСТ. У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст, зросту; ріст – рідше: високий на зріст, на весь зріст, у людський зріст.

ЗРОШУВАЛЬНИЙ - ЗРОШУВАНИЙ

Зрошувальний. Призначений для зрошування, який здійснює зрошування: зрошувальний канал, зрошувальна мережа, зрошувальна система, зрошувальні роботи.

Зрошуваний. Якого зрошують: зрошувані землі, зрошувані площі, зрошувані пасовища.

ЗСЕРЕДИНИ - З СЕРЕДИНИ

Зсередини, присл. З внутрішньої частини чогось; у внутрішній частині, всередині чогось; у знач, прийм. Стали [жінки] разом та в два сліди й побілили і зсередини, і знадвору (І.Рябокляч); Зсередини стодоли вихопилось раптом полум’я (М.Коцюбинський); Солодкий плин думок ніби зогрів Явтушка зсередини (В.Земляк).

З середини, ім. з прийм. З місця, однаково віддаленого від кінців чогось; з часу, однаково віддаленого від початку і кінця чогось. З середини тої громадки лунала Журливая, чула музика (Леся Українка); Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М.Коцюбинський).

зуміти див. змогти.

Зумовлювати - обумовлювати

Зумовлювати, -юю, -юєш. Бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич).

Обумовлювати. 1. Обмежувати якоюсь умовою, застереженням; ставити в залежність від певних умов: обумовлювати чимсь свою участь у роботі, обумовлювати угоду певним терміном.

2. Те саме, що зумовлювати.

ЗУХВАЛИЙ. 1. Який не виявляє належної поваги, пошани до когось, чогось; який виражає неповагу; дуже грубий, нахабний: зухвалий парубок,

зухвалий погляд, зухвалий вчинок, зухвалий ворог, зухвалий напад.

2. Відчайдушно сміливий: зухвалий мисливець, зухвалий маневр.

Пох.: зухвалість, зухвало (зухвало триматися, зухвало дивитися).

ЗЦІЛЕНИЙ - ЗЦІЛЕННИЙ

Зцілений. Якого зцілили: зцілений від ран.

Зціленний. Який піддається лікуванню, може бути зцілений; зцілимий.

З’ЯСОВУВАТИ - ВИЯСНЯТИ

З’ясовувати, -ую, -уєш, з’ясувати, -ую, -уєш. Крім іншого, вживаються в значеннях "досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; визначати, встановлювати щось; дізнаватися про щось". Брат взявся одразу з’ясовувати справу (Л.Первомайський); За що ж ця ласка короля? Мені з’ясуйте, прошу (В.Еллан); Огей байдуже, поволі ковтав чай, намагаючись з’ясувати, який вплив мають на нервову систему хворі бронхи (О.Досвітній); Щоб щось з’ясувати, Дьяконову знов і знов доводиться звертатись до Оленчука (О.Гончар).

Виясняти, вияснити в цих значеннях вживаються рідше.