- •Позначки
- •Українська абетка
- •Абичий - аби чий
- •Абонемент - абонент
- •2. Відокремленість, самостійність, незалежність: автономія розуму, автономія прав.
- •2. Зрідка. Використовується в значенні "от, аж ось". Агу! Троянцям легше стало (і.Котляревський); Агу, їй стало більше волі (г.Квітка-Основ’яненко).
- •2. Те саме, що й адміністраторський: адміністративні здібності, адміністративне захоплення (іронічно).
- •2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: – а до школи, пане дяче, азбуки читати! (п.Чубинський).
- •Акордовий - акордний
- •Альпака - альпак
- •2. Те саме, що аптечний: аптекарський посуд, аптекарська шафа, аптекарське підприємство.
- •2. Суддя в спортивних змаганнях.
- •2. Лінгв. Який призводить до уподібнення одних звуків іншими: асиміляційний вплив наступних голосних.
- •2. Зрідка. Те саме, що атож. – Це ти, їй-право, як у воду дивишся. – "Отож..." (Григорій Тютюнник).
- •2. Те саме, що бавовник.
- •Базар - ринок - ярмарок
- •2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. Баловий: балова система успішності.
- •2. Безрезультатність: безплідність пошуків, безплідність схоластики.
- •2. Багаторічна витка рослина, повійка.
- •2. Те саме, що віл. На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).
- •Білити - біліти - білітися - білішати
- •Біоніка - гідробіоніка
- •2. Сферичний виступ з прозорої пластмаси в корпусі літака, призначений для поліпшення огляду, розміщення озброєння, прицілювальних приладів тощо.
- •Боронити - боронувати
- •Бразилія - бразиліа
- •Братерство - братство
- •Братів - братній - братерський - братський
- •Будівельний - будівний -будівничий
- •2. (Чого) перен. Той, хто створює щось; творець. Людино! Будівник, творець, дивися! Твоєї творчості блищить кришталь (п.Дорошко). У скл. Сл.: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник.
- •Буксирувати - буксувати
- •Важливий - важний
- •2. Зрідка. Те саме, що важливий.
- •2. Заходи для підвищення курсу паперових грошей.
- •2. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах.
- •2. Вартування: нічна варта, закінчувати варту.
- •Вдаль (удаль) - в (у) даль
- •2. Який виправдовує покладені на нього сподівання: вдячний (удячний) слухач.
- •2. Система приладів і пристроїв для провітрювання. – Слухай, а там у нас є вентиляція?(Ірина Вільде); Театральні зали в китайських містах обладнані доброю вентиляцією (п. Козланюк).
- •2. Мн. Вершники, -ів. Один з привілейованих станів у Стародавньому Римі та Стародавній Греції, з якого формувалася кіннота.
- •Веселити – веселіти – веселішати
- •Вживаність слова
- •Вибирати - добирати - обирати - відбирати
- •2. (Ким, на кого, в кого, за кого, до чого, в що). Призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків: обирати депутатів до вищого органу влади, обирати президента.
- •Вигода - вигода
- •2. Те саме, що виголошувати. Вж. Зі сл.: промову, монолог, тост, свої думки.
- •2. Те саме, що викуп.
- •2. (Чого). Певну кількість, частину рідини. Давид., відчув трохи втому й випив води (а. Головко); Опришок скривився, мовби оцту випив (г.Хоткевич).
- •2. Розм. Зрідка. Нахвалятися. – о, ми з такими паничами вміємо поводитися! – вихвалявся один (і.Франко).
- •Відпрацювати - відробити
- •Відстоювати - обстоювати
- •Відтинок - відтінок
- •Вінець - вінця - вінце
- •Віра - вірування - вира
- •2. Гостинно приймати когось, запрошувати; пригощати. – Милості просимо! садовіться, – вітає Лукашиха Павла (Марко Вовчок); – Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати (і.Нечуй-Левицький).
- •Водно - в одно
- •2. Жердина для вимірювання рівня води.
- •2. Мастило для електродвигунів.
- •2. Який виготовляє ворс: ворсовий цех.
- •Вояк - воїн - вояка
- •2. Іронічно – поганенький солдат, хлопець, що наслідує воїна; забіяка. – Ех ти, вояко!.. – промовив він. – Запалу й завзяття багато, а сили й розуму мало.. Як же ти воюватимеш? (л.Смілянський).
- •Впень (упень) - в (у) пень
- •Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку) - впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку)
- •Врешті (урешті) - в (у) решті
- •2. Поштучно (про продаж, торгівлю): купувати вроздріб. Добре розходиться журнал і вроздріб (з газети).
- •Всередину (усередину) - в (у) середину
- •Вступ - уступ - передмова
- •Гем..., гемато..., гемо... -гемі...
- •Генеральний - генеральський
- •2. В якому розповідається про подвиги героїв: героїчний епос, героїчний літопис, героїчна поема.
- •2. Верхня звужена частина посуду.
- •2. Та, яка утримує або годує і доглядає когось.
- •Голосистий - голосний
- •2. Широкогорлий (про посуд, отвір тощо): горлатий глечик, горлата пляшка.
- •Грабувати - гребувати
- •Грамотний - письменний - освічений
- •Гривна - гривня
- •2. Суспільний вияв уваги до людини: соціальний гуманізм, ідеали гуманізму, відстоювати гуманізм.
- •Двір - подвір’я - надвір’я
- •Двоголосий, двоголосний - двоголосний
- •Делімітація - демаркація
- •2. У медицині – відмежування відмерлих ділянок від здорових.
- •Дечий - де чий
- •2. Присл. Трохи. Її дещо грубувата, горем підточена краса, її міцна доладна постать також вражають Якова (м.Стельмах).
- •Деякий - де який
- •Димний - димовий - димчастий
- •Диякон - дяк
- •Дідизна - дідівщина
- •Дієтичний - дієтетичний
- •Добриво - удобрення
- •Доглядати - наглядати
- •2. Грам. Другорядний член речення зі значенням об’єкта, звичайно виражений непрямим відмінком іменника: непрямий додаток, прямий додаток.
- •2. (Куди). Униз, додолу; на землю, на долівку. Маруся спустила очі долі (Грицько Григоренко); Сів я, в очі йому не дивлюсь, одну цигарку долі кинув, другу скручую (і.Муратов).
- •2. Призначений для проведення дослідів: дослідницька кімната.
- •2. Те саме, що дохід: прибуток від господарювання, прибуток державного підприємства.
- •Драматичний - драматургічний - драматизований
- •Дратівливий - дратівний - дратливий - дразливий - дражливий
- •Дружний – дружній
- •2. Розм. Невизначено великий, необмежений: енна кількість.
- •2. Перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (ю.Щербак).
- •2. Розм. Справжній цінитель мистецтва.
- •Етика - етикет - етичність
- •2. Який становить собою внутрішню єдність, цілісний: єдиним фронтом, єдина енергетична система.
- •2. Такий, як у жінок, притаманний жінкам: жіночий погляд, жіноче обличчя, жіноча логіка.
- •2. Пов’язаний із жнивуванням, жниварями: жниварський реманент, жниварська машина.
- •Забезпечення - забезпеченість
- •Забобони - пересуди -марновірство
- •Завдяки - дякуючи
- •Загальний - спільний
- •2. Те саме, що погрожувати. – Ти ще загрожуєш мені? (м.Стельмах).
- •Задумати - надумати
- •Замішаний - замішений
- •Запитання - питання
- •2. Те саме, що запорука. – Де ті сили в мене для боротьби? Де той гарт, що міг би служити порукою перемоги? (м.Коцюбинський).
- •Зап’ясток, зап’ястя - зап’яток
- •2. Задник, каблук, закаблук (у взутті). Якась фігура., шпурнула на нього чобітьми так, що мало йому зап’ятками ока не вибила (і.Франко).
- •Заражати - заряджати
- •2. Перен. Який легко передається іншим, впливає на інших: заразливий приклад, заразливий сміх.
- •Засуджувати - осуджувати
- •Зате - за те
- •2. Спільне засідання членів організації, колективу: театральне зібрання, земське зібрання.
- •2. Те саме, що озброєний: збройний загін, збройний люд.
- •Звідки-небудь - звідкись
- •2. Те саме, що згодний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка); – я не згідний був ні з чим (ю.Яновський).
- •Згори - з гори
- •2. Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. Ін. На землі: земляна жаба, земляна груша.
- •Ззовні, іззовні - зовні -зовнішньо
- •Зірка - зоря
- •Зірниця - зоряниця
- •Зледеніти - обледеніти
- •Злий - злобний – злісний
- •2. Назва єднання всіх демократичних національних сил України.
- •Змушувати - примушувати
- •Знаменитий - знаменний
- •Значення - значіння
- •Знизу - з низу
- •Золотити - золотіти
- •Зріднитися - поріднитися
- •Зумовлювати - обумовлювати
- •I1. Як назва літери вживається в с. Р.: мале і; як назва звука вживається в ч. Р.: голосний і.
- •2. Те саме, що іберійці.
- •2. Розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (ю.Бедзик).
- •2. Який має ілюстрації: ілюстровані журнали, ілюстровані казки.
- •2. Перен. Великодержавний: імперські амбіції, імперські зазіхання.
- •2. Вкладений капітал: прямі інвестиції.
- •2. Візерунки, малюнки, виконані способом інкрустування: срібна інкрустація, інкрустація з кістки, перламутрова інкрустація, прикрашати інкрустацією.
- •2. Відомості про щось: давати інформацію, газетна інформація, обсяг інформації.
- •2. (У математиці). Несумірні з одиницею числа, які не можуть бути точно виражені ні цілими числами, ні дробом: ірраціональне число.
- •Йога - йог
- •Канцона - канцонета
- •Керувати - управляти -правити
- •Кільканадцять - кільканадцятеро
- •Кінний - кінський - конячий
- •2. Який складається з вершників: кінний загін, кінна армія, кінна розвідка.
- •Книжка - книга
- •2. Верхня, відрізна частина сукні, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.
- •2. Те саме, що колегіум.
- •2. Те саме, що круг.
- •2. Те саме, що консультування: консультація для абітурієнтів.
- •2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп’ютерного та ін. Набору: коректувати набір роману.
- •2. Те саме, що докорінний.
- •Кохати - любити
- •Кравець - швець
- •Кремінь - кремній
- •Кривавий - кровний -кров’яний
- •2. Те саме, що крисатий.
- •Кріль - криль - кроль
- •2. Маленький циркуль для креслення дуг радіусом до 1 мм.
- •2. Властивість і якість лаконічного: лаконічність композиції, лаконічність стилю.
- •2. Який чимось нагадує лебедя; такий, як у лебедя: лебедина шия, лебедина пісня.
- •2. Те саме, що леткий: летучі кислоти, летучі речовини, летучі продукти.
- •Лобний - лобовий
- •2. У математиці – найбільше значення функції порівняно з її значенням в усіх достатньо близьких точках.
- •Маслений - масляний
- •Матеріалістичний - матеріалістський
- •Меблювальник - мебляр, мебльовик, мебельник
- •2. Різні виміри для визначення місць звукових отворів у духових, а також діаметра, довжини, натягу струн в інших музичних інструментах.
- •Метаморфізм - метаморфоз - метаморфоза
- •2. Вчення про методи викладання певної науки, предмета: методика фізики, розробляти методику.
- •Методичний - методистський - методологічний
- •Механічний - механістичний
- •2. Машинальний, автоматичний, свідомо не регульований: механічні рухи, механічна робота, механічне запам’ятовування.
- •Мікро... - макро...
- •Міфічний - міфологічний
- •2. Стиль мови: ділове мовлення, літературне мовлення, писемне мовлення, усне мовлення, сценічне мовлення, стилістика мовлення.
- •Моряк - матрос
- •М’якшання - м’якшення
- •Набагато - на багато
- •2. Звичка: негарні навички.
- •Навколішках, навколюшках - навколішки, навколюшки
- •2. Те саме, що навколішках. Вж. Зі сл.: стояти, лазити, сидіти. Не раз Мася навколішки стояла (а.Свидницький); Йонька сидить навколішки перед дривітнею (Григорій Тютюнник).
- •Навшпиньках - навшпиньки, навшпинячки
- •2. Зрідка. Вдвоє. Стежка від озерця до хати наче надвоє покоротшала (Марко Вовчок).
- •Надлюдський - нелюдський
- •Наймит - найманець - наймач
- •Напів... - пів... - полу...
- •Напруження - напруга - напруженість
- •2. Те саме, що насінний: насіннєва ділянка, насіннєва картопля, насіннєва пшениця.
- •2. Прийм. Розм. Зате. Він скупий, так жінка натомість щедра (Словник б.Грінченка).
- •2. Частина ткацького верстата. – То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки., та клацала лядою об начиння (і.Нечуй-Левицький).
- •Нащось - на щось
- •Невпізнаний - невпізнанний
- •Невралгія - нейроглія - неврологія, нейролопя
- •Незаперечний - безперечний
- •Незвичайний - не звичайний - надзвичайний - незвиклий
- •Нездужати - не здужати
- •Незрівнянний - не зрівняний
- •Нейтринний - нейтронний
- •Неминучий - неминущий
- •Неописаний - не описаний - неописанний
- •Нескінчений - не скінчений - нескінченний - безконечний
- •2. Розм. Те саме, що нирок.
- •2. Прикм. Незм. Такий, як треба; непоганий. Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя видно – дружелюб (і.Гончаренко).
- •Нінащо - ні на що
- •Ноша - ноші
- •Обвітрюватися - звітрюватися
- •Обличчя - лице
- •2. Заст. Штатний: ординарний професор.
- •2. Розм. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. Не в добрий час промовив неборак, Бо вийшло онде як: Добрались Свині, все порозкидали (л.Глібов).
- •2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням шарів на раніше утворену поверхню.
- •Опортуністичний - опортуністський
- •Особистий - особовий - особливий
- •Осоння - підсоння
- •2. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. – Осьде знак, як я голосував (Лесь Мартович); – Тривайте ж, – каже, – коли так, Зроблю я осьде як... (л.Глібов).
- •2. Будинок, що має громадське або культурне призначення; коли це слово входить до складу власної назви, воно пишеться з великої літери: Палац культури, Палац спорту, Палац урочистих подій.
- •2. Пов’язаний з виробництвом, видобуванням або використанням палива: паливна промисловість, паливні родовища.
- •Панкреатин - панкреатит
- •2. Зрідка. Те саме, що перев’яз.
- •Півтора - півтори
- •Повставати - поставати
- •Погіршати - погіршити
- •Подивізійний - подивізіонний
- •2. (Що, чого, кого кому). Давати щось, когось у борг, для тимчасового користування кому-небудь. Я йому позичав осі (Ганна Барвінок).
- •2. Який спирається на владу поліції; який характеризується грубим насильством і сваволею: поліцейські заходи, поліцейські репресії.
- •Половий - полов’яний - полив’яний
- •2. Те саме, що попелястий.
- •Посол - посланник - посланець
- •2. Тонша частина, тонше місце чогось.
- •2. Перші моменти вияву якоїсь дії; початок: брати почин, давати почин, зробити почин, для почину.
- •Почуття - чуття - відчуття
- •2. Урочисте представлення чогось нового, що з’явилося або було створене (наприклад, книжки, кінофільму, організації тощо): відбулася презентація нового журналу.
- •2. Те саме, що привласнювати.
- •Прийнятий - прийнятний
- •Прилад - пристрій
- •Притому, притім - при тому, при тім
- •Прихильник - прибічник
- •2. Спол. Приєднувальний. Вживається при зауваженні чи доповненні. Тьотя Сима виходить з своїх дверей, причому видно, як в ясно освітленій кімнаті Тоня сидить і шиє (і.Кочерга).
- •2. Ест. Сл. Незважаючи на це, все ж. Була, проте, у нього пісня Своя, улюблена, одна (м.Рильський).
- •Психічний - психологічний - психологістичний - психіатричний
- •2. Пов’язаний з психологічною діяльністю людини: психологічний феномен, психологічний злам, психологічні особливості, психологічний коментар.
- •Птах - птиця - птаха
- •П’янити - п’яніти
- •Репарація – репатріація
- •Реставраторський - реставраційний
- •2. Зниження тарифу, надане вантажовідправникові за окремою угодою при наявності великої кількості вантажу.
- •Рефлективний, рефлексивний - рефлекторний - рефлекторний - рефлексний
- •Робітник - працівник
- •2. Розм. Розсікати, розрізувати до крові. [Молодий хлопець:] Бігме, не втерплю, голову розкрою! (Леся Українка).
- •Розуміюче - розуміючи
- •Розчин - розчина
- •Ряботиння - ряботіння
- •2. Який дає, приносить порятунок або сприяє порятунку: рятівне укриття, рятівна суперечка.
- •Сандалії, сандалі - сандалети
- •2. Те саме, що світанок. На світанні мерхнуть зорі, тануть в росяній імлі (л.Первомайський); Світання... А він вже не бачить світань... (в.Сосюра).
- •2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).
- •2. Перен. Повідомляти, попереджати про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. – Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізувала нам про небезпеку (ю.Мокрієв).
- •Сильце - сільце
- •2. Те саме, що синонімія: лексична синоніміка.
- •2. Те саме, що ситний: сита страва, сите сало.
- •2. Перен. Розм. Непристойний, цинічний; масний. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів – все змішалось у галас безладний та дикий (м.Старицький).
- •Славити - неславити
- •2. Використовувати, витрачати щось для яких-небудь потреб: споживати електроенергію, рослини споживають воду.
- •2. Зв’язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів: сухопутне сполучення, тролейбусне сполучення, повітряне сполучення, ходи сполучення.
- •2. Зрідка. Те саме, що споруда.
- •Стадо - череда - табун - отара
- •Старший - старіший
- •2. Вищий званням, посадою тощо. Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, що перестріла його на дорозі (п.Панч).
- •2. Іти, ходити слідом за кимсь, чимсь. Діти невідступно слідкували за мамою. Ми слідком за нею слідкували (Словник б.Грінченка).
- •2. Запобігати можливому нещасному випадку під час виконання чогось (висотних робіт, гімнастичних вправ, циркових номерів тощо): страхувати гімнаста, страхувати монтажника.
- •2. Посада, ранг, звання, чин: воєначальники всіх ступенів, вчений ступінь.
- •2. Перен. Розм. Горе, біда. Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).
- •Сутичка - зіткнення - суточки
- •Сушарка - сушарня, сушильня
- •Схоласт - схоліаст
- •Таври - тавричани
- •Таймний - таємничий - секретний
- •2. Заст. Те саме, що тахометр.
- •Тевтон - тевтонець
- •2. Част. Розм. Вживається для вираження несхвального, іронічного
- •Текстовий - текстуальний
- •Телевізійний - телевізорний
- •Тиловий - тильний
- •2. Рідше. Те саме, що тильний: тилова частина кімнати.
- •Тирса - тирс
- •2. Присл. Розм. Також. Народ за вікном тож крикнув: – Василь! Василь! (г.Квітка-Основ’яненко); –До французької мови й до музики добре я бралась; до танців тож (Марко Вовчок).
- •Токарний - токарський
- •Тонізувати - тонувати
- •2. Те саме, що трав’яний: трав’яниста рослинність, трав’янисте стебло.
- •2. Трагічний елемент у драматичному чи музичному творі: трагізм образу.
- •Тривати - стривати - стрівати
- •2. Збільшувати втроє; потроювати.
- •Трубоукладальник - трубоукладач
- •Туристичний - туристський
- •Увага - уважність
- •Угорці - мадяри
- •Узгодження - узгодженість
- •Усмішка - усміх - посмішка - посміх
- •2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню матеріальну вигоду; дріб’язковий практицизм.
- •Утискувати, утискати - втискувати, втискати
- •Учень - школяр
- •Уява - уявлення
- •Фабрика - завод
- •2. Підприємство для розведення породистих та племінних тварин: кінний завод, рибоводний завод, устричний завод.
- •2. Точне відтворення картини за допомогою фотомеханічної репродукції; факсимільна репродукція.
- •Факт - фактор - фактаж
- •Фасонний - фасонистий
- •2. Шматок риби або м’яса свійської птиці або дичини, очищений від кісток.
- •Фіни - фінляндці
- •2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот.
- •2. Те саме, що формант.
- •2. Широкі представницькі збори; з’їзд.
- •2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка.
- •Франко-... (франко...) - французько-...
- •Фрейлейн - фрейліна -фрекен
- •2. Перен. Який поширюється на всіх; загальний: фронтальне опитування, фронтальна перепідготовка.
- •X (ха). Як назва літери вживається в с. Р.: мале х; як назва звука вживається в ч. Р.: пом’якшений х.
- •Хлорид - хлорит - хлорин - хлорат
- •Хмелити - хмеліти
- •Холодно... - холодо...
- •Хрипіти - хропіти, хропти
- •2. Перех і неперех. Говорити, кричати, співати хрипким голосом. –Давай! – хрипить старшина, оглядаючись і підганяючи носіїв (о.Гончар).
- •Цвісти - квітнути - квітувати
- •2. Те саме, що цілісний: цільний світогляд, цільна композиція, цільна натура, цільний характер.
- •2. Собака вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (з.Тулуб).
- •Чаруюче - чаруючи
- •Червонити - червоніти -червонїтися - червонішати
- •Чисельний - численний - числовий
- •Читач - читець
- •Шампань - шампунь
- •Шасі - шасе
- •2. В Англії, Уельсі – призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемоніальні обов’язки.
- •Щодень - що день
- •Щодо, що ж до, що стосується – що до
- •Юліанський календар - григоріанський календар
- •Якщо - як що
- •2. Те саме, що ярий1: ярові хліба, ярові рослини.
- •01601 Київ 1, вул. Терещенківська, з
Дружний – дружній
Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.: загін, колектив, народ, сім я, галас, сміх, спів, праця, робота, стрілянина, звучання, сходи озимини. Весна була рання, дружна (З.Тулуб). Пох. дружно.
Дружній, -я, -є. Належний другові; заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості тощо. Вж. зі сл.: контакт, зв’язки, взаємини, відносини, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, прийом, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори. Сонце він зустрічав з веселою і дружньою посмішкою (В.Винниченко). Пох. дружньо.
ДРУК - ПРЕСА
Друк, -у. 1. Процес виготовлення друкованої продукції; видавнича і друкарська справа: вийти з друку (друком), з’явитися друком, здати до друку, свобода друку, комбінат друку.
2. Спосіб друкування; зовнішній вигляд надрукованого тощо: високий друк, глибокий друк, кольоровий друк, офсетний друк, плоский друк, чіткий друк.
Преса. Періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені), зрідка неперіодичні (книжки, листівки тощо): місцева преса, центральна преса, виступати в пресі, з’явитися в пресі, мати велику пресу, роль преси, стежити за пресою, критика в пресі, мова преси, орган преси.
ДУБЛЕТ - ДУПЛЕТ
Дублет. 1. р. -а. Другий примірник якогось предмета, один з двох однакових предметів: дублети ключів, дублети записів, словотворчі дублети.
2. р. -у. Одночасний постріл з обох стволів мисливської рушниці: вистрілити дублетом.
Дуплет, -у. 1. Удар у більярдній грі.
2. Те саме, що дублет 2: вистрілити дуплетом, пролунало кілька дуплетів.
ДУБЛІКАТ, -а. 1. Другий примірник предмета, який має таку саму юридичну силу, що й оригінал: дублікати медалей, дублікати орденів, літературний дублікат, дублікат посвідчення.
2. Те саме, що дублет 1: дублікат ключів.
ДУБЛЬ, -я, ор. -ем. 1. розм. Повторення того самого двічі. Все, все в однім змигку життя, дублів нема, дублів життя не знає! (О.Гончар).
2. Резерв спортивного колективу: зіграти за дубль.
3. Завоювання одночасно двох нагород: зробити дубль.
дуван див. диван.
ДУМА. 1. Думка. Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами, Чом ви стали на папері Сумними рядами? (Т.Шевченко); Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Б.Грінченко).
2. Народна ліро-епічна пісня, що її виконують сольним співом-декламацією в супроводі кобзи або бандури.
3. Представницький виборний орган центрального або місцевого управління.
ДУПЕЛЬ, -я, ор. -ем. Невеликий болотяний птах.
дуплет див. дублет.
ДУРИТИ - ДУРІТИ
Дурити, дурю, дуриш, перех. Обдурювати, спокушати когось тощо. Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (І.Нечуй-Левицький); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (М.Коцюбинський).
Дуріти, -ію, -ієш, неперех. Втрачати ясність свідомості; забавлятися дурощами, робити необдумані вчинки тощо. – Чи не дурію я справді? – інколи думається їй (Панас Мирний); Хлопці зскакували з возів, рвали на межах дикі квіти, перекидались, дуріли (І.Микитенко); – Ой дочко! не дурій! що се ти химеруєш? (Марко Вовчок).
ДЮЙМ, -а. Одиниця довжини в англійській і в російській системі мір (2,64 см).
дяк див. диякон.
дякуючи див. завдяки.
Е. Як назва літери вживається в с. р.: мале є; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий є.
ЕВАКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову евакуаційний; пишеться разом: евакогоспіталь, евакопункт.
евальвація див. девальвація.
ЕВЕНИ - ЕВЕНКИ
Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський.
Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а). Народ, що живе переважно в лісовій смузі Сибіру (від Єнісею до Охотського моря) (застаріле тунгуси). Пох.: евенкійка, евенкійський.
ЕВОЛЮЦІОНІСТИЧНИЙ - ЕВОЛЮЦІОНІСТСЬКИЙ - ЕВОЛЮЦІЙНИЙ
Еволюціоністичний. Переважно який стосується еволюціонізму, рідше – еволюціоніста: еволюціоністична теорія, еволюціоністичні погляди.
Еволюціоністський. Переважно який стосується еволюціоніста, рідше – еволюціонізму: еволюціоністський підхід до вивчення явищ природи, еволюціоністський метод.
Еволюційний. Який стосується еволюції; безперервний, поступовий: еволюційний розвиток, еволюційна зміна, еволюційна палеонтологія, еволюційна теорія, еволюційне вчення.
ЕГОЇЗМ - ЕГОЇСТИЧНІСТЬ
Егоїзм, -у. Себелюбство, байдужість до людей, нехтування суспільними інтересами задля особистих. [Орест:] Ти хочеш відібрати від мене моє життя, моє щастя, се просто егоїзм, насильство (Леся Українка); Він керувався звичайним почуттям егоїзму і властолюбства (Ю.Бедзик).
Егоїстичність, -ності, ор. -ністю. Властивість егоїстичного: егоїстичність поведінки. – Куди не глянь, скрізь бачиш здирство, нечесність, грубу матеріальність, егоїстичність (І.Нечуй-Левицький).
...ЕДР. Кінцева частина назв багатогранників: гексаедр, поліедр.
ЕКЗАЛЬТАЦІЯ - ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬ
Екзальтація, -ї, ор. -єю, книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чогось: хвороблива екзальтація, сентиментальна екзальтація, надмірна екзальтація.
Екзальтованість, -ності, ор. -ністю. Властивість і стан екзальтованого: юнацька екзальтованість, пасивна екзальтованість.
екземпляр див. примірник.
ЕКЗО... ЕКТО... Префікси, що означають "зовні", "поза чимсь": екзотермічний, ектопаразити.
ЕКЗОГАМІЯ - ЕНДОГАМІЯ
Екзогамія, -ї, ор. -єю. За первіснообщинного ладу – звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи.
Ендогамія. Звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи.
ЕКЗОГЕННИЙ - ЕНДОГЕННИЙ
Екзогенний, книжн. Який відбувається або утворюється під впливом зовнішніх сил на поверхні Землі: екзогенні ґрунти, екзогенне походження.
Ендогенний, книжн. Який виникає, діє всередині чогось, пояснюється внутрішніми причинами: ендогенний розвиток, ендогенна інфекція, ендогенний процес.
ЕКЗОТИКА, ЕКЗОТИЗМ - ЕКЗОТИЧНІСТЬ
Екзотика, рідше екзотизм, -у. Все характерне для природи, побуту, культури віддалених, маловідомих країн: рослинна екзотика, словесна екзотика, екзотика південних країн, екзотика в музиці.
Екзотичність, -ності, ор. -ністю. Властивість екзотичного: екзотичність костюма, зовнішня екзотичність.
ЕКЛЕКТИЗМ - ЕКЛЕКТИКА - ЕКЛЕКТИЧНІСТЬ
Еклектизм, -у, книжн. Безпринципне, механічне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів тощо: еклектизм у мистецтві, політичний еклектизм.
Еклектика, книжн. Те, що містить у собі еклектизм, є еклектичним: ідейна еклектика.
Еклектичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еклектичного: еклектичність поглядів.
ЕКО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "оселя", "середовище"; пишеться разом: екосфера, екотип.
ЕКОНОМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову економічний; пишеться разом: економгеографія, економполітика.
ЕКОНОМЕТРІЯ, -ї, ор. -єю, ЕКОНОМЕТРИКА, -и, д. і м. -ці. Наука, що вивчає конкретні кількісні закономірності і взаємозв’язки економічних об’єктів і процесів з допомогою математичних і статистичних методів та моделей.
ЕКОНОМІКА - ЕКОНОМІЯ
Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі, економіка транспорту, військова економіка, цивільна економіка.
Економія, -ї, ор. -єю. 1. Бережливе, ощадне витрачання чогось, вигода від цього; наука тощо: комплексна економія, економія від впровадження, боротися за економію палива, принципи економії, політична економія.
2. Поміщицьке господарство в колишній Росії. Паничеві з поміщицького маєтку, чи пак економії, як тоді звали, склепав [коваль] поламаного велосипеда (Б.Антоненко-Давидович).
ЕКОНОМІЧНИЙ - ЕКОНОМНИЙ
Економічний. 1. Який стосується сукупності суспільно-виробничих відносин, господарського життя тощо: економічна боротьба, економічна криза, економічне життя, економічний журнал, економічна географія.
2. Вигідний у господарському відношенні: економічний проект, економічний режим, економічний холодильник, економічна технологія.
Економний. Який ощадливо витрачає щось, сприяє економії тощо: економне витрачання коштів, економні рухи, економний опис, бути економним. Пох.: економність, економно.
економія див. економіка.
економний див. економічний.
ЕКРАНУВАТИ - ЕКРАНІЗУВАТИ
Екранувати, -ую, -уєш, недок. і док. Захищати когось, щось екраном від зовнішнього впливу, шкідливого діяння тощо: екранувати деталі машини, екранувати кабель. Пох.: екранування, екранований.
Екранізувати, недок. і док. Втілювати на екрані засобами кіномистецтва літературні твори та сценічні постановки: екранізувати романи й повісті, екранізувати трилогію. Пох.: екранізація, екранізований.
ЕКС-... - ЕКС...
Екс-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "колишній"; пишеться через дефіс: екс-президент, екс-чемпіон.
Екс... Префікс, що означає відокремлення, рух догори, позбавлення, звільнення, зміну якості, завершення: експатріація, екстрадиція.
ЕКСКАВАТОР - ЕСКАЛАТОР
Екскаватор, -а. Самохідна землерийна машина.
Ескалатор, -а. Механічні рухомі сходи.
ЕКСПАНДЕР - ЕСПАНДЕР
Експандер, -а. Пристрій, інструмент для розширювання труб, свердловин тощо; пневматичний двигун, що діє за допомогою стиснутого газу.
Еспандер, -а. Спортивний прилад для розвитку м’язів.
ЕКСПОНАТ - ЕКСПОНЕНТ
Експонат, -а. Предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї, галереї для огляду: музейний експонат, оглядати експонати.
Експонент, -а. 1. Особа чи організація, експонати якої показані на виставці: вітчизняні експоненти.
2. У математиці – назва показника степеня.
експорт див. імпорт.
ЕКСПРЕСИВНИЙ - ЕКСПРЕСНИЙ
Експресивний. Який характеризується експресією; виразний: експресивна поведінка, експресивний жест, експресивна мова.
Експресний. 1. Прикм. від експрес: експресний ешелон, експресна їзда.
2. Дуже швидкий: експресні методи аналізів.
ЕКСПРЕСИВНІСТЬ - ЕКСПРЕСІЯ
Експресивність, -ності, ор. -ністю. Властивість експресивного: експресивність мови.
Експресія, -ї, ор. -єю. Виразність, сила вияву, висловлення (почуттів, переживань тощо): експресія п’єси, експресія акторської гри, експресія світла в декораціях.
ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНИЙ - ЕКСПРЕСІОНІСТСЬКИЙ
Експресіоністичний. Переважно який стосується експресіонізму, рідше – експресіоністів: експресіоністичний стиль.
Експресіоністський. Переважно який стосується експресіоністів, рідше – експресіонізму: експресіоністський гурток.
експресія див. експресивність.
експресний див. експресивний.
ЕКСТЕНСИВНИЙ - ІНТЕНСИВНИЙ
Екстенсивний. Пов’язаний з простим кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням: екстенсивне господарство, екстенсивна система, екстенсивний шлях розвитку тваринництва.
Інтенсивний. 1. Напружений, посилений, дійовий, продуктивний.
2. Про колір – яскравий, соковитий, густий.
екстер’єр див. інтер’єр.
ЕКСТРА... Префікс, що означає надмірність, винятковість, розташування поза чимсь: екстралінгвістичний, екстраординарний.
ЕКСТРАКТОВИЙ, ЕКСТРАКТНИЙ - ЕКСТРАКТИВНИЙ - ЕКСТРАКЦІЙНИЙ
Екстрактовий, екстрактний. Призначений для виробництва екстракту: екстрактовий (екстрактний) цех, екстрактова галузь промисловості.
Екстрактивний. 1. Одержаний шляхом екстрагування; який має властивості екстракту: екстрактивні речовини, екстрактивний замінник, екстрактивні сполуки.
2. Те саме, що екстракційний: екстрактивний метод.
Екстракційний. У хімії – який стосується екстракції: екстракційний спосіб переробки, екстракційний метод опріснення води.
екто... див. екзо...
ЕЛЕКТОРАТ, -у. Коло виборців, які голосують за якусь політичну партію на парламентських, президентських або муніципальних виборах.
ЕЛЕКТРИК, прикм. незм. Блакитний або синій з сірим полиском: колір електрик.
ЕЛЕКТРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову електричний; пишеться разом: електровозо-ремонтний, електрокомунікація (але електро- і радіоапаратура).
елімінація, елімінування див. ілюмінація.
ЕЛІПС - ЕЛІПСИС
Еліпс, -а. 1. У математиці – плоска замкнена крива, сума відстаней кожної точки якої від двох даних точок (фокусів) лишається постійною.
2. лінгв. Те саме, що еліпсис.
Еліпсис, -а, лінгв. Пропуск у реченні слова або словосполучення, зрозумілого з контексту.
ЕЛІТА. 1. Найдоброякісніше, сортове насіння, найкращі рослини або тварини, отримані в результаті селекції, призначені для подальшого розмноження чи розведення: еліта картоплі. Пох. елітний (елітна порода, елітне господарство).
2. книжн. Люди, які виділяються серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями тощо. Внутрішній шляхетності цієї жінки могли б позаздрити найвишуканіші кола нашої еліти (А. Дімаров). Пох. елітний.
ЕЛЛІН - ЕЛЛІНІСТ
Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків.
Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології.
ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ - ЕЛЛІНСЬКИЙ
Елліністичний. Який стосується еллінізму: елліністична культура, елліністична доба.
Еллінський. Який стосується еллінів: еллінська мова, еллінський театр.
ЕЛЬДОРАДО, невідм., с. Міфічна країна казкових багатств і чудес.
ЕЛЮВІЙ - ІЛЮВІЙ - АЛЮВІЙ
Елювій, -ю, ор. -єм. Продукт вивітрювання й вилуговування гірських порід, які лишаються на місці свого утворення. Пох. елювіальний.
Ілювій, -ю. Мінеральні й органічні речовини, вплутувані водою з верхніх шарів грунту й відкладені в його нижній частині. Пох. ілювіальний.
Алювій, -ю. Відклади, нагромаджені в долинах водними потоками: (галька, гравій, пісок, глина). Пох. алювіальний.
ЕМБАРГО, невідм., с. Заборона ввезення або вивезення золота, іноземної валюти, деяких видів товарів (наприклад, зброї).
ЕМІГРАЦІЯ - ІМІГРАЦІЯ - МІГРАЦІЯ
Еміграція, -ї, ор. -єю. 1. Масове переселення з батьківщини в іншу країну; тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення: економічна еміграція, вимушена еміграція.
2. збірн. Емігранти: ірландська еміграція.
Іміграція. 1. В’їзд іноземців у якусь країну на постійне або тривале проживання: інтенсивна іміграція.
2. збірн. Імігранти: українська іміграція в Америці.
Міграція. 1. Переселення народів усередині країни або за її межі; переміщення капіталу тощо: соціальна міграція, міграція населення, міграція грошей.
2. У біології – пересування тварин у зв’язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку: міграція птахів, міграція риб.
3. Переміщення, перерозподіл якихось елементів, клітин: міграція хімічних елементів.
ЕМІГРУВАТИ - ІМІГРУВАТИ -МІГРУВАТИ
Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну.
Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців).
Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію. Пор. еміграція.
ЕМІСІЯ1, -ї, ор. -єю. Випуск банкнотів, цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами. Пох. емісійний (емісійний банк).
ЕМІСІЯ2. Висилання електронів, іонів з поверхні твердих і рідких тіл під впливом нагрівання, освітлення тощо. Пох. емісійний.
емітувати див. імітувати.
ЕНДО... ЕНТО... Префікси, що означають знаходження всередині чогось: ендокринологія, ендодерма, ендотоксин, ентогенез, ентокінетичний, ентомезодерма.
ендогамія див. екзогамія.
ендогенний див. екзогенний.
ЕНДОКАРД, ЕНДОКАРДІЙ - ЕНДОКАРДИТ
Ендокард, -а, ендокардій, -я, ор. -єм. Внутрішній шар стінки серця.
Ендокардит, -у. Запалення ендокарда. Пор. епікард.
ЕНЕРГО... Перша частина складних слів, що відповідає словам енергія, енергетичний; пишеться разом: енергомагістраль, енергоносії.
ЕННИЙ - ЕНСЬКИЙ
Енний. 1. Кожний, всякий, певний (про величини): енне число.