Півтора - півтори

Півтора, числ. кільк. Кількість із однієї з половиною одиниці; вживається з іменниками і числівниками ч. і с. р.: півтора метра, півтора десятка, півтора разу, півтора відра.

Півтори. Те саме, що півтора; вживається з іменниками й числівниками ж. р.: півтори доби, півтори сотні.

ПІД, прийм. Вж. у словосп.: під впливом, під головуванням, під захист брати, під знаком питання, під Києвом (і коло Києва, біля Києва), під кінець року (і на кінець року), під Новий рік (і проти Нового року), під приводом, йому під сорок років (і йому близько сорока років), під суд (і до суду) віддати, під супровід рояля, земля під городину.

підвода див. віз.

ПІД ГОРУ. Вверх на гору, на горб (не вниз). Багатому під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати (прислів’я); Він, так само, як і я, злазить під гору з воза та йде вперед (Г.Косинка); Стежка йшла під гору через піщаний бугор (Ю.Збанацький); А ще залежить від того, хто на санях і куди летиш на них – з гори чи під гору (В.Земляк).

ПІДДОСЛІДНИЙ - ПІДСЛІДНИЙ - ПІДСЛІДНИЙ

Піддослідний. Який є об’єктом наукового дослідження, експерименту: піддослідні тварини, піддослідна пшениця.

Підслідний, прикм._} ім. У юриспруденції – який перебуває під слідством: підслідний заарештований, допитати підслідного.

Підслідний. Призначений для тих, хто перебуває під слідством: підслідча камера, підслідча тюрма.

ПІДІ, рідше ПІДО, прийм. Під. Вживається перед займенником я в орудному відмінку (піді мною, підо мною) та перед словом, що починається групою приголосних (піді Львовом).

ПІДЛІСОК - ПІДЛІССЯ

Підлісок, -ску. Кущі або дрібні молоді дерева в лісі.

Підлісся, р. мн. -ісь. 1. Ділянка, розташована біля лісу.

2. Те саме, що підлісок.

підо див. піді.

ПІДОЗРІЛИВИЙ - ПІДОЗРІЛИЙ

Підозріливий. Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий погляд.

Підозрілий. 1. Який викликає підозру, недовіру: підозріла людина, підозрілий суб’єкт, підозріла пляма, підозрілий шелест.

2. зрідка. Те саме, що підозріливий: підозрілий погляд.

ПІДРІЗАННЯ - ПІДРІЗ

Підрізання. Різання, надрізання знизу або трохи, не повністю; обрізання кінців чогось.

Підріз, -у. 1. Те саме, що підрізання.

2. Місце, по якому підрізано щось.

3. Залізна смуга під полозами саней.

ПІДРЯДНИК - ПІДРЯДЧИК

Підрядник, -а. Підрядковий, зроблений слово в слово переклад.

Підрядчик, -а. Особа або установа, що виконує якусь роботу за підрядом.

ПІДСІВАННЯ - ПІДСІВ

Підсівання. 1. Додаткове сіяння: підсівання люпину.

2. Просівання крізь решето, сито: підсівання борошна.

Підсів, -у. 1. Те саме, що підсівання 1: підсів трав.

2. Додатково посіяне: трави підсіву.

підслідний – підслідчий див. піддослідний.

підсоння див. осоння.

ПІДТВЕРДЖУВАТИ - ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Підтвердження, р. мн. -ень (чого): підтвердження мудрості, підтвердження правильності висновків.

Підтверджувати, -ую, -уєш (що): підтверджувати правильність висновків.

ПІЗНАВАНИЙ - ПІЗНАВАННИЙ

Пізнаваний. Дієприкм. від пізнавати: пізнаваний об’єкт.

Пізнаванний, прикм. Доступний для пізнання, пізнавання: світ за своєю природою пізнаванний, але не пізнаний.

ПІКНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "щільний"; пишеться разом: пікнозонд, пікноспори.

ПІКО... Перша частина складних слів – назв одиниць виміру, що означає зменшення в тисячу мільярдів раз; пишеться разом: пікоампер, піковат.

ПІКУЛІ - ПІКУЛЬ

Пікулі, -ів, мн. Дрібні овочі, мариновані в міцному оцті з прянощами.

Пікуль, -я, ор. -ем. Одиниця маси (приблизно 60 кг) в ряді країн Південно-Східної Азії.

ПІЛ, полу. Нари в селянській хаті, розміщені між піччю або грубою і протилежною до них стіною. Пріська зовсім вибилась з сили, лежала на полу та стогнала... (Панас Мирний); Дядько Панас підвівся, почухавсь і почав злазити з полу. – Виспались, дядьку? – спиталась Софія (В.Винниченко); Піл для спання, що його склав батько з товстих струганих дощок, був не дуже великий (Л.Юхвід).

пілот див. льотчик.

ПІНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "пористий"; пишеться разом: пінобетон, пінопласт, піноплен.

ПІРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вогонь", "висока температура", "термічний процес"; пишеться разом: піроелектрика, пірометалургія.

ПІСКОВИЙ - ПІСОЧНИЙ - ПІЩАНИЙ

Пісковий. 1. Який стосується піску, складається з піску, містить у собі багато піску: піскові бархани, піскова пустеля, піскова земля, піскова поверхня.

2. Який діє за допомогою пересипання піску: пісковий годинник.

Пісочний. 1. Який стосується піску; для якого використовують пісок; кольору піску: пісочні ванни, пісочні оси, пісочне пальто.

2. Крихкий, сипкий (про печиво, тісто): пісочний торт.

3. Те саме, що піщаний 3. Піщаний. 1. Який складається з піску: піщаний берег, піщана коса, піщаний пляж, піщана пустеля.

2. Який містить у собі багато піску: піщані грунти, піщана дорога, піщана буря.

3. Який живе, росте на піску, в пісках: піщана мітлиця, піщаний цмин, піщана акація.

4. Те саме, що пісковий 2: піщаний годинник.

ПІСКОВИК - ПІЩАНИК - ПІСОЧНИК - ПІСОЧНИЦЯ

Пісковик, -у. Осадова гірська порода.

Піщаник¹, -у. Те саме, що пісковик.

Піщаник², -а. 1. Жовтий ховрах.

2. Птах роду куликів, що живе на берегах морів.

Пісочник¹, -а. Риба – різновид бичка.

Пісочник², -а. Те саме, що пісочниця.

Пісочниця, -і, ор. -ею. Загороджене місце з піском у вигляді ящика, в якому граються діти.

ПІСКОРИЙ - ПІСКОРИЙКА

Піскорий, -я, ор. -єм. Комаха, що живе в піщаних норах.

Піскорийка. Личинка міноги, яка має властивість зариватися в пісок.

пісочний див. пісковий.

пісочник – пісочниця див. пісковик.

ПІСТОЛЕТ - ПІСТОЛЬ - ПІСТОЛЯ

Пістолет, -а. Ручна вогнепальна зброя з коротким стволом.

Пістоль¹, -я, ор. -ем, заст. Пістолет. – Є в нього кинджали, ятагани у золоті та два турецькі пістолі (З.Тулуб).

Пістоль², -я. Старовинна іспанська золота монета; золота монета, що була в обігу у Франції, Італії, Німеччині тощо.

Пістоля, -і, ор. -ею, заст. Те саме, що пістолет.

...ПІТЕК. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна мавпа": австралопітек, дріопітек.

ПІТНИЙ - ПОТОВИЙ

Пітний. Укритий, просякнутий потом, спітнілий; укритий краплями осілої пари; вологий тощо: пітні коні, пітна земля.

Потовий. Який стосується поту; який виділяє піт тощо: потове виділення, потові залози.

піщаний див. пісковий.

піщаник див. пісковик.

ПЛАГІАТ - ПЛАГІАТОР

Плагіат, -у. Привласнення авторства на чужий твір.

Плагіатор, -а. Той, хто займається плагіатством.

...ПЛАН. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "крило", "літальний апарат": дельтаплан, моноплан, ракетоплан.

планерувати див. планувати.

ПЛАНУВАТИ - ПЛАНЕРУВАТИ

Планувати, -ую, -уєш. Складати план.

Планерувати. Поступово, плавно знижуватися на планері або літаку з вимкнутим мотором.

ПЛАНШЕТ - ПЛАНШЕТКА

Планшет, -а. 1. Дошка з папером, на якій наносять план місцевості; план місцевості тощо.

2. Плоска сумка з прозорим боком для карти.

Планшетка. Те саме, що планшет 2.

...ПЛАСТ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "утворений з чогось": лейкопласт.

ПЛАТТЯ. 1. Жіночий одяг; сукня. Ляля була одягнена в плаття-костюм (Ірина Вільде).

2. Одяг узагалі. Хома та Ярема – То ріднії браття, Що на Хомі й на Яремі Однакові плаття: Що на Хомі жупанок, А на Яремі каптанок, Що на Хомі кобеняк, На Яремі чортма й так (пісня); – Легше мені, моя мати, Круту гору розкопати, Аніж мені, моя мати, Царське плаття надівати (пісня).

3. Білизна. Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття (І.Нечуй-Левицький).

ПЛАЦ, -у, м. (на) -у. Площа для військових парадів і стройових занять.

ПЛЕМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову племінний; пишеться разом: племзавод, племферма.

ПЛЕНЕР, -у. У живопису – відтворення повітряного середовища, зумовленого змінами природного освітлення; передавання реальних відтінків кольору, які можна безпосередньо спостерігати в природі. У словосп. на пленері – на природі. Він писав просто на полотні натуру на пленері (з журналу); – Ви скоро одужаєте. Ми ще не раз поїдемо на пленер (М.Слабошпицький). Пох.: пленеризм, пленерист, пленерний.

ПЛІЧКА - ПЛІЧКО

Плічка, -чок, мн. Вішалка для одягу у вигляді вигнутої палички.

Плічко, -а, р. мн. -чок. 1. Маленьке плече.

2. Окіст.

3. Стрічка або смужка тканини через плече в одязі.

ПЛОДО... Перша частина складних слів, що відповідає слову плід; пишеться разом: плодоовочевий.

ПЛУТОН - ПЛУТОНІЙ

Плутон, -у. Загальна назва глибинних вивержених порід.

Плутоній, -ю, ор. -єм. Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент.

ПЛЮС, -а. При позначенні температури, вищої від нуля – невідмінюване. Наявність слова плюс не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура піднялась до плюс двадцяти градусів.

ПЛЮСКНУТИ - ПЛЮСНУТИ

Плюскнути. Сплющуватися: зерно плюскне.

Плюснути. Видати плюскіт (про рідину); налити з плюском; ударитися, впасти з плюскотом: хвиля плюснула в камінь, плюснути води в миску, плюснути в калюжу.

ПНЕВМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "який діє за допомогою стисненого повітря", "який стосується легень"; пишеться разом: пневмогідроагрегат, пневмозавантажування (але пневмо-вакуумний).

ПО, прийм. Вж. у словосп.: по березень, по закону (і за законом), по заслузі, по змозі, по карбованцю за кілограм, по коліна (і до колін) у воді, по пошті (і поштою), по праву руку, по радіо передавати, по суботах, по телефону (і телефоном), іти по воду (і рідше за водою), іти по гриби (і за грибами), іти за компасом, кампанія по виборах, наказ по армії, товариш по зброї, черговий по школі.

ПО... Складні префікси, до яких входить префікс по..., – типу пови..., повід... (поод...), подо..., поза..., пона..., понад..., пооб..., попід..., попри... надають створюваним за їх допомогою дієсловам додаткового значення множинності дії (про багато, багатьох): повибирати, повідбивати, подоставати, позаховувати, понатрушувати, понадкушувати, пообсмалювати, попідставляти, поприносити.

ПОБАГАТО, присл. розм. Щоразу багато, у великій кількості. Щовечора приносить сусіда в чорній торбині – сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить (Є.Кравченко).

побудова див. будування.

ПОБУТ - ПОБИТ

Побут, -у. Загальний уклад життя; сукупність звичаїв, властивостей якому-небудь народу, певній соціальній групі; повсякденне життя: народний побут, сучасний побут, домашній побут, служба побуту, у побуті.

Побит, -у, розм. Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. Вживається переважно як прислівник у сполученні з прикметником або займенником: жодним побитом, оригінальним побитом. У словосп.: З якого побиту? (Чому?, з якої причини?); Яким побитом? Як потрапив сюди?, як тут опинився?

ПОВЕРХНЕВИЙ - ПОВЕРХОВИЙ

Поверхневий. Який перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від неї, на невеликій глибині від поверхні землі тощо: поверхневі джерела, поверхневий обробіток посівів, поверхневе дихання.

Поверховий¹. 1. Те саме, що поверхневий: поверхові води.

2. перен. Який не торкається суті справи; неглибокий: поверховий проект, поверхове враження, поверхове тлумачення. Але настане час, і досвідом тяжким Розвіється украй твій запал поверховий (М.Вороний).

Поверховий². Який стосується поверху будинку; який має поверхи. У скл. сл.: одноповерховий, багатоповерховий.

повинен див. маю.

ПОВІК - ПО ВІК

Повік, присл. Завжди, постійно, вічно. Ой тужу ж я, тужу. Ще й плакати буду; Тебе ж, моє серденятко, Повік не забуду (пісня); [Лісовик:] Та дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка); – Повік, скільки житиму, не забуду! (Б.Антоненко-Давидович).

По вік, ім. з прийм. Згине срібло, згине злато, Занедбаються клейноти, Тільки правда на Вкраїні По вік вічний не загине (П.Куліш).

ПОВІСИТИ - ПОВІШАТИ

Повісити, -ішу, -ісиш. Зачепивши, надати чомусь висячого положення; скарати когось через повішення тощо. Дієприкм. повішений.

Повішати. Повісити, почепити все або багато чогось; скарати всіх або багатьох. Дієприкм. повітаний.

повноваження див. уповноваження.

ПОВОЛІ - ПО ВОЛІ

Поволі, присл. Не поспішаючи, повільно; поступово. Місяць з-за гаю випливав поволі (О.Афанасьєв-Чужбинський); Там, де грали бурі, хмари, Розлилися дзвони-чари І поволі щастя йде (Г.Чупринка); Вікно поволі гасло (М.Коцюбинський); Поволі гнів спадав (Н.Рибак).

По волі, ім. з прийм. – Нема в мене про вас грошей! – одказує брат. – "Давай-бо по волі, а то візьмемо силоміць", – грозять вони (Марко Вовчок); – Не загинув єси у неволі, Не загинеш і з нами, козаками, по волі (дума); Мене по волі і неволі носило всюди (Т.Шевченко); – Чи по волі, чи по неволі? – Добрі молодці все по волі ходять! (А. Кащенко); Час, моя пісне, по волі буяти (Леся Українка); – Не підеш по волі – поведуть по неволі... Заберіть його!.. (О.Соколовський).